Справа №3-268/12 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Білера

Номер провадження 33/1890/68/12 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія 173-2 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 року суддя Апеляційного суду Сумської області Моїсеєнко Т.М., з участю ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 лютого 2012 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України,-

притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст. 173-2 ч.1 КУпАП у вигляді адміністративного арешту строком п'ять діб.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 лютого 2012 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 18 лютого 2012 року близько 18 години знаходячись за місцем мешкання ІНФОРМАЦІЯ_3, ображав нецензурною лайкою свою бабусю ОСОБА_3, таким чином своїми діями скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що суд необґрунтовано з порушенням норм процесуального та матеріального закону притягнув його до адміністративної відповідальності, вважає, що при складанні протоколу про адміністративну відповідальність були порушенні його законні права, стверджує, що він не є суб'єктом даного адміністративного правопорушення, так як не проживає однією сім'єю зі своєю бабусею. Просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_2, який прохав задовольнити його апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Суд, на підставі докладної перевірки й належної оцінки сукупності зібраних у справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за зазначених у постанові суду обставин.

Правильність такого висновку підтверджена даними протоколу про адміністративне правопорушення № 132877 від 18 лютого 2012 року, та поясненнями до нього, який є

документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій і є одним із джерел доказів.

Посилання скаржника ОСОБА_2 на те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення були порушенні його права та законні інтереси є необґрунтованими і не знаходять свого підтвердження наявними в матеріалах справи доказами.

Твердження скаржника ОСОБА_2 про те, що він не проживає однією сім'єю із потерпілою ОСОБА_3, а тому він не є суб'єктом адміністративного правопорушення за ст. 173-2 ч.1 КУпАП, є необрунтованими.

Згідно з диспозицією ст. 173-2 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі, вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник ОСОБА_2 знаходиться в родинних зв'язках з потерпілою ОСОБА_3, яка являється йому рідною бабусею, крім того проживає в належному їй будинку, тому посилання ОСОБА_2 на те, що він не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП є необґрунтованими і безпідставними.

На підставі сукупності досліджених доказів суд дав правильну оцінку діям ОСОБА_2 кваліфікувавши їх за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Твердження ОСОБА_2 про те, що судом при розгляді справи були порушені його процесуальні права не підтверджуються наявними в справі доказами і не має підстав вважати інакше, крім того ОСОБА_2 при розгляді справи в суді першої інстанції вину визнав повністю.

Підстав вважати, що ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 КУпАП незаконно, на що посилається скаржник у суду немає.

Проте, що стосується виду адміністративного стягнення накладеного на ОСОБА_2, то суд вважає, що воно не відповідає обставинам справи та особі правопорушника.

Тому з урахуванням ст.ст.33,34 КУпАП, а саме те, що ОСОБА_2 притягується до адміністративної відповідальності вперше, в суді першої інстанції повністю визнав свою вину, на теперішній час виселився з будинку потерпілої ОСОБА_3, вважаю за можливе змінити вид адміністративного стягнення з адміністративного арешту на штраф в розмірі 51 грн. в межах санкції ст.173-2 ч.1 КУпАП.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 лютого 2012 року відносно ОСОБА_2 змінити.

Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської області

ОСОБА_1