ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-5657/10/1770
20 грудня 2010 року 14год.22хв.м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Ткачук Н.С. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом
Державної податкової інспекції у м. Рівне < Список > < Позивач в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача < 3-тя особа >
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастак" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >
про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ :
Державна податкова інспекція у м. Рівне звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастак" про стягнення штрафних санкцій по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 370 грн., що виникли на підставі податкових повідомлень-рішень №0001081543/0 від 17.02.2010 р. та № 0002451543/0 від 11.03.2010 р.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст.183-2 КАС України в адміністративних справах про стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився місячний строк оскарження, застосовується скорочене провадження. Відповідно до ч. 4 даної статті суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалою про відкриття скороченого провадження від 30 листопада 2010 року, яка надіслана ТОВ "Мастак" 01 грудня 2010 року, відповідачу було запропоновано, у разі невизнання адміністративного позову, упродовж десяти календарних днів з дня отримання ухвали подати заперечення проти позову та докази на їх обґрунтування або заяву про визнання позову. Ні заперечення на адміністративний позов, ні заяви про визнання позову у встановлений строк відповідач не подав.
Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку скороченого провадження у встановлений ст.183-2 КАС України строк.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
16 лютого 2010 року ДПІ в м. Рівне було проведено перевірку своєчасності подачі ТОВ "Мастак" податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, за результатами якої було встановлено порушення відповідачем ч.1 ст. 14 Закону України "Про плату за землю" № 2535-XII від 03.07.1992 року та п.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року, а саме: фактично подано звітну податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2010 рік 16.02.2010 р., по терміну подання 01.02.2010 р.
10 березня 2010 року ДПІ в м. Рівне було проведено перевірку своєчасності сплати ТОВ "Мастак" узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, за результатами якої було встановлено порушення відповідачем п.1 ст.17 Закону України "Про плату за землю" № 2535-XII від 03.07.1992 року та п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року, а саме: затримано сплату узгодженого податкового зобов'язання в сумі 1000 грн. на 31 календарний день.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про плату за землю" № 2535-XII від 03.07.1992 року (далі - Закон № 2535-XII) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року (далі - Закон №2181-III) встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Згідно з ч.1 ст. 17 Закону № 2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Підпунктом 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
На підставі актів перевірок № 101 від 16.02.2010 р., №232 від 10.03.2010 р. (а.с.15,17), позивачем прийнято відповідно податкові повідомлення-рішення №0001081543/0 від 17.02.2010 р. та № 0002451543/0 від 11.03.2010 р. (а.с.14,16), якими до відповідача застосовані штрафні санкції на загальну суму 370 грн., тобто у розмірі 170 грн. за затримку подачі податкової декларації та у розмірі 200 грн. за затримку на 31 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 1000 грн. (170+200=370).
Відповідно до п. 4.2.1. п.4.2 ст. 4 Закону № 2181 якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з даними документообігу Рівненського окружного адміністративного суду ТОВ "Мастак" в судовому порядку рішення про застосування штрафних санкцій №0001081543/0 від 17.02.2010 р. та № 0002451543/0 від 11.03.2010 р. не оскаржував. Відтак, штрафні санкції на загальну суму 370 грн. є узгодженими і підлягають сплаті.
У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Крім того, п.17.3. ст.17 Закону № 2181 встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, прирівнюється до сплати (стягнення) податку.
На момент подання адміністративного позову до суду фінансові санкції в сумі 370 грн. відповідачем не сплачені.
Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Пунктом 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
За наведених обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача податкової заборгованості на загальну суму 370 грн. підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастак" до місцевого бюджету м. Рівне штрафні санкції по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 370 грн.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова суду першої інстанції є остаточною, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку.
У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя < Підпис > ОСОБА_1