Справа № 486/1393/22

Провадження № 2/486/192/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючої - судді Волкової О.І.,

за участю: секретаря судового засідання - Салагора С.О.,

представника позивачки - адвоката Нетідової С.І.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську, Миколаївської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

До Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона є донькою відповідача, що підтверджується свідоцтвом про її народження. У 2010 році її батьки розірвали шлюб. Після цього вона залишилась проживати з матір`ю, яка опікувалась та турбувалась про неї, матеріально забезпечувала її. Відповідно до рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 грудня 2009 року відповідач зобов`язаний був сплачувати аліменти на користь її матері на її утримання у розмірі 1/4 частки. За рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16.06.2014 був змінений розмір аліментів з 1/4 частки на 1/6. 10.03.2017 за рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області розмір аліментів був збільшений з 1/6 частки на 1/4. Відповідач, перебуваючи в статусі боржника за виконавчим документом, був не згоден щодо сплати аліментів у розмірі 1/4 частки, тому оскаржив це рішення до апеляційного суду, а згодом до Верховного Суду. Постановою Верховного Суду рішення Южноукраїнскього міського суду Миколаївської області від 10 березня 2017 року щодо стягнення з нього аліментів у розмірі 1/4 частки залишив в силі. На підставі цього рішення батько сплачував на її утримання аліменти щомісяця у розмірі близько 21 000,00 грн до її повноліття. Відділом ДВС України Вознесенького району Миколаївської області 15.09.2022 закінчено виконавче провадження. З 01 вересня 2021 року вона навчається на стоматологічному факультеті Одеського національного медичного університету IV рівня акредитації на денній формі навчанні на контрактній основі. Загальна вартість навчання становить 239 600,00 грн. Таким чином, вона має грошове зобов`язання за оплату освітньої послуги. Оскільки вона навчається на денній формі навчання, у неї немає можливості працювати. Жодних доходів, які давали б змогу самостійно оплачувати навчання у закладі вищої освіти, у неї немає. У зв`язку з цим вона потребує матеріальної допомоги батька. Окрім того, навчальний заклад знаходить в м. Одесі. Вона проживала в студентському гуртожитку, вартість проживання в якому складає 3 120,00 грн за рік. Всі витрати, пов`язані з навчанням, оплачували її батьки. Протягом 2022-2023 років гуртожиток закритий на ремонт, тому вона була вимушена винаймати однокімнатну квартиру у м. Одесі. За договором оренди вона сплачує 5 000,00 грн на місяць без урахування всіх платежів по комунальним послугам та вартості інтернету, що становить 1 500,00 грн, на що теж потрібна матеріальна допомога. Крім того, їй необхідні продукти харчування, одяг, в тому числі спеціальний одяг для медичних працівників, засоби гігієни, підручники, канцелярське приладдя, проїзд у міському транспорті, а також проїзд від місця навчання до місця проживання. Тому вона потребує матеріальної допомоги. Її мати ОСОБА_3 підтримує її матеріально в добровільному порядку. Її мати працює та отримує заробітню плату в середньому у розмірі 13 000,00 грн. Крім того, на утриманні її мати перебує ще двоє неповнолітніх дітей від другого шлюбу. Відповідач працює на ВП "ПАЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" головним фахівцем з безпеки служби головного технолога. Виходячи з розміру аліментів, які він сплачував до її повноліття, його заробітня плата становить близько 100 000,00 грн, що майже в 9 разів перевищує заробітню плату її матері. Відповідач має більшу можливість, ніж її мати, надавати їй матеріальну допомогу, якої вона потребує у зв`язку із продовженням нею навчання. Крім того, відповідач має трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 ; та легковий автомобіль "Пежо". Це свідчить про високий рівень забезпеченості батька, високий рівень його заробітку та про його можливість сплачувати аліменти у зв`язку з продовженням нею навчання на рівні розміру аліментів, які він сплачував за рішенням суду до її повноліття. Матеріальний та сімейний стани відповідача не змінились з моменту ухвалення рішення суду, за яким він сплачував аліменти у розмірі 1/4. Посилається на ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, гл. 16 СК України, статті 99, 200, 201 СК України та на практику Верховного Суду. Просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4.

У судове засідання 07.09.2023 позивачка ОСОБА_2 не з`явилась, надіслала до суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, розглянути справу без її участі (а.с. 90).

У судовому засіданні 07.09.2023 представник позивачки - адвокат Нетідова С.І. підтримала позовні вимоги та суду пояснила, що відповідач після розлучення та після стягнення з нього аліментів весь час намагається уникнути їх сплати, пояснюючи це тим, що з нього стягується надмірна сума. Вважає надуманними та безпідставними посилання відповідача про те, що він добровільно надавав кошти на утримання доньки, так як він не надав суду належних та допустимих доказів. Ті відрахування, на які він посилається, є лише імітацією виплат матеріальної допомоги. Відповідач на час розгляду цієї справи виписав свою доньку із квартири, яка йому належить. Таким чином, він позбавив її виборчого права та надав їй статус особи без визначеного місця проживання. Вважає цей вчинок відповідача аморальним по відношенню до доньки-студентки, яка на сьогодні не може через відсутність місця реєстрації звернутись до лікаря та до будь-якого іншого державного органу під час воєнного стану.

У судовому засіданні 07.09.2023 відповідач ОСОБА_1 підтримав свої заперечення (а.с.107-109). Посилався на те, що він після повноліття доньки добровільно надає їй матеріальну допомогу, що підтверджується випискою платіжної картки, відкритої на його ім`я в АТ "Райффайзен Банк". Крім того він перераховує на картку ОСОБА_3 , своєї колишньої дружини, матеріальну допомогу на утримання доньки. 28.09.2022 ним було написано заяву на ім`я головного бухгалтера з проханням відраховувати з нього аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 на користь її матері у розмірі 8,3% з 01.09.2022. Заперечував проти тверджень представника позивача, що карткою донька не користувалась та проти того, що її мати не знала, що на її рахунок надходили кошти на утримання доньки від нього. Крім того, мати його доньки кошти йому не повернула. Не погодився із твердженням представника позивачки, що банківський рахунок закритий. На його думку, позивачка не надала обгрунтування витрат, пов`язаних з її навчанням. Також, у нього викликає сумнів договір оренди житла. Вважає, що факт проживання та перебування доньки в м. Одесі нічим не підтверджено, так як навчання проходить в офлайн режимі. Вважає перебування доньки в м. Одесі під час війни є небезпечним. Просив, щоб суд врахував, при визначенні розміру аліментів, матеріальні становища платника і одержувача аліментів. Розмір призначених аліментів має бути виправданий з урахуванням матеріальних витрат на навчання доньки. Просив суд врахувати, що він також сплачує аліменти наутримання неповнолітньої дитини у розмірі 16,67% та має хронічні захворювання, для лікування яких необхідне як амбулаторне так і стаціонарне лікування. Просив суд стягнути аліменти з нього у розмірі 1/10 частки його щомісячного доходу.

У судове засідання 07.09.2023 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_3 не з`явилась, надіслала до суду заяву, в якій не заперечувала проти задоволення позову, просила розглянути справу без її участі. Підтвердила факт того, що її донька ОСОБА_2 у зв`язку із продовженням навчання у вищому навчальному закладі на денній формі навчання дійсно потребує матеріальної допомоги обох батьків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є батьком позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про її народження (а.с. 15).

Відповідно до довідки № 22.00015 від 01.07.2022, виданої деканом стоматологічного факультету ОСОБА_5 , ОСОБА_2 є студенткою 2 курсу 3 семестру денної форми навчання (контрактна основа) спеціальності "Стоматологія" стоматологічного факультету Одеського національного медичного університету IV рівня акредитації. Термін навчання з 01.09.2021 по 30.06.2026 (а.с.41).

В судовому засіданні встановлено, що мати позивачки перебуває у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцвтом про шлюб (а.с.18). Від шлюбу вона має двох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , 2011 року народження та ОСОБА_7 , 2015 року народження, що підтверджується свідоцтвами про їх народження (а.с. 22,21).

Матір позивачки ОСОБА_3 працює методистом культурно-освітнього закладу в Палаці культурі "Енергетик" ВП "ПАЕС", що підтверджується довідкою про її доходи (а.с.53)

Відповідач ОСОБА_1 має малолтіню доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.110).

Відповідно до звіту про здійснення відрахування та виплати від 20.02.2023 № 524, з відповідача за виконавчим документом стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 112).

Відповідно до звіту про здійснення відрахування та виплати від 12.04.2023 № 724 відповідач ОСОБА_1 з вересня 2022 року по березень 2023 рік перераховував кошти на користь ОСОБА_3 за заявою від 28.09.2022 в розмірі 8,3% від своїх доходів (а.с.152).

В судовому засіданні встановлено, що під час розгляду справи відповідач ОСОБА_1 виписав позивачку ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 .

Зі слів представника позивача, мати позивачки закрила рахунок, на який їй перераховувались кошти відповідачем.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що позивачка отримувала матеріальну допомогу від батька після свого повноліття. Не надані такі докази відповідачем і в судовому засіданні. Наявність в матеріалах справи звітів не підтверджує факту одержання коштів позивачкою від батька.

Суд критично оцінює доводи відповідача, що він не встиг надати суду довідку про стан свого здоров`я з огляду на строк розгляд справи судом.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ст. 27 Конвенції про захист прав дитини батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя , необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ч. 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 198 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку допомогу надавати.

Згідно з ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів:

- походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;

- продовження ними навчання;

- потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі;

- наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Вирішуючи питання щодо можливості відповідача надавати матеріальну допомогу своїй доньці, яка продовжує навчання, суд враховує наступне.

Відповідач є дієздатною особою, працездатним як за віком та станом здоров`я, протягом тривалого часу має постійне місце роботи, де регулярно отримує високу заробітню плату, яка дозволяє йому утримувати себе, свою неповнолітню доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якої він сплачує 16% зі свого заробітку та свою повнолітню доньку на період її навчання.

Між тим, судом враховується рівність обов`язків батьків щодо утримання дитини.

Суд враховує необхідність у матеріальній допомозі повнолітньої дитини, в тому числі і оплати на навчання та проживання, продукти харчування, одяг, засоби гігієни, підручники, канцелярське приладдя, витрати пов`язані з транспортом та інше.

Суд також враховує, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній доньці, він є працездатним, має високий заробіток, який дозволяє йому утримувати себе та своїх доньок.

Частиною 1 статті 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від судового збору позивачі - позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача необхідно стягнути у дохід держави судовий збір у розмірі 992, 40 грн.

Керуючись статтями 1, 2, 5, 11, 43, 49, 76-81, 89, 141, 210, 258-259, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ; що проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання повнолітньої дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку відповідача, щомісяця, починаючи з 29 листопада 2022 року, до досягнення дитиною 23 років, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_4 , за умови продовження нею навчання.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 11 вересня 2023 року.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О.І. Волкова