Справа №2-4559/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    20 травня 2009 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді: Кваші С.В.,

при секретарі: Вдовиченко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Миколаївської філії, про стягнення депозитного вкладу,-

ВСТАНОВИВ:

    16.03.2009р. позивачка звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Миколаївської філії,  про стягнення депозитного вкладу в сумі 28000 грн. та  витрати пов’язані зі сплатою інформаційно – технічного забезпечення в сумі 30грн., а також просила стягнути  витрати пов’язані з отриманням довідки з реєстру юридичних осіб у розмірі 57,80 грн.

    В судовому засіданні позивачка уточнила свої позовні вимоги,  просила стягнути з відповідача суму депозитного вкладу та витрати пов’язані зі сплатою інформаційно – технічного забезпечення в сумі 30грн.

    Представник відповідача  в судовому засіданні позов визнав.  

    Суд, вислухавши думку сторін по справі, дослідивши матеріали справи, а саме: копію договору, копію письмових заяви, копію відповіді, копію довідки-витягу з єдиного державного реєстру юридичних осбі та інші матеріали справи, на підставі ст. ст. 610, 611, 1058, 1060 ЦК України, вважає позов таким, що підлягає  задоволенню з наступних підстав.

    Так судом встановлено, що  17 листопада 2008 року позивачка уклала договір  банківського вкладу «Постійний вкладник» НОМЕР_1  з Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Миколаївської філії, строком по 15 лютого 2009р. Згідно умов договору, вкладник (позивачка по справі) передала, а ТОВ «Український промисловий банк» в особі Миколаївської філії прийняв на зберігання грошові кошти в сумі 28000 грн. на строк з 17.11.2008р. по 15.02.2009р.

     24.02.2009р. відповідно до умов договору позивачка звернулась до відповідача  з письмовою заявами про намір одержати свій вклад, як особа, яка має право одержати свій вклад на першу вимогу незалежно від строку дії договору, однак їй було  відмовлено повернути вклад, мотивом стала світова фінансова криза.

    Відповідно до ст. 1060 ч. 1 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу, або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку – строковий договір. Ця угода між банком та клієнтом є видом договірних зобов’язань і тому за порушення зобов’язання однією стороною вона повинна відповідати за нормами ЦК України.

      На підставі ст. 88 ЦПК України з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Миколаївської філії на користь позивачки підлягає стягненню витрати пов’язані зі сплатою інформаційно – технічного забезпечення у розмірі 30 грн. та на користь держави державне мито в сумі 280 грн.

    Керуючись ст. ст. 610, 611, 1058, 1060 ЦК України, ст. ст. 5-8, 10, 11, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1  – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Миколаївської філії на користь ОСОБА_1  суму депозитного вкладу у розмірі 28000грн., а також витрати пов’язані зі сплатою  інформаційно – технічного забезпечення у розмірі 30 грн.

    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Миколаївської філії на користь держави державне мито у розмірі 280 грн.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області, відповідно до ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

    Суддя Заводського районного

                     суду м. Миколаєва                                                       С.В. Кваша