Справа № 336/4999/23

Провадження №3/336/2973/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. ЗапоріжжяКарабак Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ГУНП в Запорізькій області ЗРУП про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає (згідно протоколу) за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.173-2 КУпАП, -

встановила:

21.05.2023 близько 19:46 години, ОСОБА_1 , перебував за адресою АДРЕСА_1 , стосовно якого 17.05.2023 виписано терміново заборонений припис стосовно кривдника АА 273364, який не виконав, вчинив сварку із своєю сестрою. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, з заявою про відкладення розгляду справи та/або запереченнями на протокол до суду не звертався. Викликався до суду, шляхом зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення місця розгляду справи (підпис ОСОБА_1 наявний), а також за допомогою смс повідомлення, та шляхом направлення повістки на адресу проживання. З огляду на вказане, судом були використані всі можливості для належного сповіщення останнього щодо розгляду справи.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності особи, суд враховує практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків, поведінку особи (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у справі даних і доказів.

Судом при розгляді даної справи враховано позицію Верховного Суду відображену в п.34 постанови від 12.03.2019 року по справі №910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Основною умовою відкладення розгляду справи є - не відсутність у судовому засіданні сторони по справі, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про розгляд справи в суді, а також те, що судом були вжиті всі можливі засоби повідомлення останнього про розгляд справи, суд вважає, що неявка останнього на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення останнього від участі в судових засіданнях, тому суд не вбачає підстав в черговий раз відкладати розгляд справи, оскільки правопорушник за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень, заперечень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною ч.2 ст. ст.173-2 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов`язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника, на підставі наявних документів, доданих до протоколів про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до вмотивованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Вина останнього у вчиненні правопорушення підтверджується матеріалами справи.

Частина друга статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України від 07.12.2017 № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Під час розгляду справи, порушень допущених працівниками поліції при складанні протоколів не виявлено. Протоколи про адміністративне правопорушення містять всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП.

Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації .

Відповідно до вимог статей 245, 280, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи.

Стаття 9 КУпАП передбачає винність діяння, як обов`язкову ознаку складу правопорушення.

Таким чином, інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.173-2 КУпАП, є доведеним.

Суд встановив, що своїми діями останній порушив вимоги термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 273364 від 17.05.2023, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Суддя вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення адміністративних правопорушень, та винуватість в них ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у судді немає.

Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено, в свою чергу, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, правом подати письмові пояснення (заперечення) не скористався.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Разом з тим, положеннями ч.2 ст.38 КУпАП встановлено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Так, правопорушення ОСОБА_1 вчинив 21.05.2023, на момент розгляду справи по суті 29.08.2023, передбачений ч.6 ст.38 КУпАП, строк притягнення до адміністративної відповідальності з дня вчинення правопорушення минув, у зв`язку з чим у відповідності до п.7 ст. 247 КУпАП накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення не можливе, а провадження по даній справі підлягає закриттю.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.173-2 КУпАП, проте, станом на час розгляду справи, скінчилися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 38, ч.2 ст.173-2, 284 КУпАП, суддя –

постановила:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП України, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя:   Л.Г.Карабак