Здолбунівський районний суд Рівненської області

м. Здолбунів, вул. Незалежності, 10, 35705, (03652) 2-61-12

Справа № 2-354/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем УКРАЇНИ

06 червня 2011 року. Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі :головуючого судді Мішури В.С.

секретаря судових засідань ОСОБА_1

за участю: представника позивача ОСОБА_2

позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Здолбунів цивільну справу за позовом

ОСОБА_5, ОСОБА_3 до АК ІБ “Укрсиббанк”про визнання кредитного договору недійсним, суд -

у с т а н о в и в :

В поданій до суду заяві позивачі зазначили, що 22.06.2007 року між ОСОБА_6 та банківською установою укладено доовір про надання споживчого кредиту за № 11173803000, а 09.02, 2009 року між ними укладено додаткову угоду № 1 до вказаного договору.

Відповідно до п.1.1 Договору банк зобов”ячався надати позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті в розмірі 35 000 дол. США (176 750 грн.)

Договір поруки між ОСОБА_3 та банком за № 122901 пдписано також 22.06.2007 року.

Того ж самого дня між ОСОБА_5 та банківською установою уклеєно договір іпотеки. За вказаним правочином в заставу надано квартиру АДРЕСА_1.

Позивач стверджують про наявність правових підстав для визнання всіх трьох правочинів недійсними.

Дані правочини укладалися під впливом тжких обставин та на вкрай невигідних умовах; від банку позивачі не отримували інформації щодо умов укладання договорів; банківською установою вимагалися персональні дані, які захищені законом і не повинні вимагатися при укладанні цих правочинів; споживачі не повідомлялися письмово про зміну відсоткової ставки протягом семи календарних днів з дня її зміни; банк не повідомляв позичальника про встановлення нового розміру процентної ставки; банком не використане його право на зміну терміну повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення у разі погіршення фінансового стану позичальника; відсутні правові підстави для визначення розміру неустойки в іноземній валюті; пункти 4.1 та 4.3 договору не відповідають чинному законодавству; наявність суперечностей між основним договором та договором поруки в часті порядку зміни умов правочину.

Просять суд кредитний договір, договір поруки та догвір іпотеки визнати недійсними.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 та позивач ОСОБА_3 вимоги позову пдтримали у повному обсязі і настояли на їх задоволення.

Представник відповідача не визнав даний позов, посилаючись на те, що банк має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання в кредит в іноземній валюті на підставі отриманої від Національного банку України банківської ліцензії та дозволу на здійснення волютних операцій, а тому вираження в іноземній валюті грошового зобов”язання за кредитним договором відповідає вимогам законодавства.

У задоволенні позову просить відмовити.

-2-

Вислухавши учасників розгляду спору, перевіривши надані ними письмові докази, суд прийшов до висновку про можливість частково задоволення позову.

Є безпідставним посилання позивачів на Закону України “Про захист прав споживачів”. Даним законом кредитні взаємини між позикодавцем, позичальником , поручителем та іпотекодавцем не регулюються.

Пункт 1.3.1 основного кредитного договору передбачає процентну ставку за користування кредитними коштами протягом перших 30-ти календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, у розмірі 12,5% річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування розмір процентної ставки підлягає перегляду відповідно до умов договору. У випадку , якщо банк не повідомив позичальника про встановлення нового розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування відповідно умов договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці.

Право банку до зміни розміру процентної ставки в сторону збільшення можливе при наявності умов, передбачених ст. 651 ЦК України:

а) порушення позичальником кредитної дисципліни;

б)погіршення фінансового стану позичальника, документально підтвердженого в результаті щорічного моніторингу, що проводиться банком відповідно внутрішніх нормативних документів на підставі довідки про доходи, тощо, також даних щодо дотримання позичальником кредитної дисципліни;

в) здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами або кредитами, або зміни у грошово-кредитній поліції НБУ.

Відповідно п.5.2 договору сторони погодилис, що у разі настаннч будь=якої з обставин, передбачних ч. 1 даного пункту, банк може збільшити розмір процентної ставки за договором в наступному порядку:

- банк не пізніше ніж за 14 календарних днів до дати збільшення розміру процентної ставки повідомляє позичальника про встановлення нової процентної ставки із зазначенням її роміру до дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою за адресою позичальника рекомендованого листа-повідомлення;

- такий новий розмір процентної ставки за цим договором починає застосовуватися з дати, щбуде вказана у повідомленні банку до позичальника без укладання сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього договору.

У разі незгоди із таким новим розміром процентної ставки позичальник має право у строк не пізніше останнього робочого дня, що передує даті початку дії нової ставки, вказаної в повідомленні банку, достроково повернути банку всю суму кредитних коштів, отриманих за договором, сплатити йому в повному обсязі плату за кредит та здійснити інші платежа за договором.

Наведені норми договору суперечать вимогам ст. 525, ч. 2, 3 ст. 1056-1 ЦК України. Ці норми цивільного законодавства забороняють односторонню відмову від зобов”язання або односторонню зміну умов договору.. Також забороняється в односторонньому порядку змінювати розмір процентів.

П.4.1 договору за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов”язань, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) або термінів сплати процентів та комісії банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку:

в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена в іноземній валюті;

пеня нараховується за кожний день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її арахування.

Цей пункт правочину суперечить вимогам ст.. 192, 524 ЦК України, оскільки нарахування штрафних санкцій, в тому числі і пені, в іноземній валюті не допускається. Пеня може нараховуватись лише тільки в гривнях.

За правилами п. 4.3 договору позичальник, який порушив будь-яке їі своїх зобов”язань, що передбачені п. 3.5.2 Договору, зобов”язаний сплатити банку неустойку за таке порушення у розмірі 500 грн.

Пункти 4.1 та 4.3 Договору передбачають умови, підстави та порядок притягнення до відповідальності, які не відповідають чинному законодавству.

-3-

Ст. 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й теж саме правопорушення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України одним із способів цивільно-правовї відповідальності є неустойка.

У відповідності із ст. 549 того ж Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобобв”язання. Шьрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов”язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за коен день простроченого виконання.

Зазначені вище обставини свідчать про невідповідність окремих положень спірного кредитного договору цивільному законодавству, а ому вини не повинні залишатися чинними.

Що стосується інших вимог позову, то вони є безпідставними і такими, що не суперечать чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України; на підставі ст. ст. 203, 215, 216, 233, 302, 524, 525, 548, 651, 1056-1, 1076 ЦК України, суд –

в и р і ш и в :

Вимоги позову задовольнити частково.

Визнати недійсними пункти 4.1; 4. 3 кредитного договору про надання споживчого кредиту № 11173803000 від 22.06.2007 року, укладеного між АК ІБ “Укрсиббанк”та ОСОБА_6.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бюути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Рівненської області протягом десяти днів з моменту його проголошення через Здолбунівськи районний суд

Суддя