Броварський міськрайонний суд Київської області

м. Бровари, вул. Грушевського, 2, 07400, (04594) 6-49-92

справа № 2-2302/10

РІШЕННЯ

Іменем України

30 серпня 2010 року. Броварський міськрайонний суд Київської області в складі

головуючого-судді Бендик О.Г.,

при секретарі Жеребець I.A.,

з участю позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області про зобов»язання здійснити перерахунок та доплату пенсії та щомісячної компенсації за втрату годувальника

встановив:

09 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до УПФ України в м. Броварах Київської області, в якому послалась на те, що являється учасником ліквідації наслідкоів аварії на ЧАЕС, інвалідом другої групи по захворюванню, пов»язаному з наслідками Чорнобильської катастрофи, дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов»язана з Чорнобильською катасрофою і отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50 та 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також щомісячну компенсацію по втраті годувальника, передбачену ст..52 даного заюшу (далі - Закон № 796). Проте розміри виплачуваних ш пенсій і компенсації не відповідають розмірам, передбаченим цим Законом. А її заяву від 10 лютого 2010 року про їх перерахунок та доплату відповідач залишив без задоволення.

У зв’язку з наведеним ОСОБА_1 просила зобов’язати управління пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області нарахувати їй та виплатити недоплачену як інваліду II групи, хвороба якої пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи щомісячну державну пенсію, щомісячну додаткову пенсію, а також щомісячну компенсацію за втрату годувальника, які передбачені ч. 4 ст. 54, ст.ст. 50, 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, починаючи з 22 травня 2008 року по теперішній час.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та просила задовольнити з наведених у ньому підстав.

Управління пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області в судове засідання не з’явилось, вимоги позивача не визнало, пославшись в письмових запереченнях на те, що пенсія позивачці призначена і виплачується згідно із Законом України № 796 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та прийнятими на його виконання 03 січня 2002 року Кабінетом Міністрів України постановою № 1 «Про розміри пенсій та інших соціальних виплат окремим категорія пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» (на даний час втратила чинність і діє Постанова № 654 від 16 липня 2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»).

Відповідно до вказаної постанови Кабміну України розрахунок пенсій, передба­чених ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і додаткових пенсій, передбачених ст. 50 Закону, проводиться виходячи з розміру 19,91 грн. Тобто розмір основної пенсії не може бути нижчим 159,28 грн. (19,91 х 8 = 159,28 грн.) та додаткової пенсії становить - 14,93 грн. (19,91 х 75 % = 14,93 грн.).

28 грудня 2007 року Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» внесено зміни до ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» чим встановлено залежність розміру пенсії саме від прожиткового мінімуму.

Після набрання чинності Рішення Конституційного суду від 22.05.2008 року № Юрп/2008 року були прийняті Постанова Кабміну № 654 від 19.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», Постанова № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якими встановлено розмір доплат до пенсії інвалідам, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою», якою передбачено що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю по інвалідності особам, віднесеним до категорії 1-20процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постановою №530 компенсація сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка призначається на кожного непрацездатного члена сім»ї, який був на його утриманні, не може бути нижчою від 10 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Кабінетом Міністрів України постанови прийняті в межах повноважень, закріплених ст. 117 Конституції України і є обов’язковою для виконання. Управління пенсійного фонду України є органом виконавчої влади, а тому не виконувати їх не вправі. Крім того, порядок застосування Закону № 796 згідно ст. 62 провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України діє на підставі положення «Про пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Стверджуючи, що управління пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області пенсію позивачці нараховує і виплачує відповідно до норм чинного законодавства, тобто діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України, в задоволенні позовних вимог просило відмовити.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

За змістом ст. 49 Закону № 796 пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: аО державної пенсії; б)додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону № 796, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі ст. 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Також ч.І ст.52 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено, що при втраті годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім’Т, який був на його утриманні, щомісячна компенсація в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.

Відповідно до Постанови КМУ Хе 530 від 28 травня 2008 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв”язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи не можуть бути нижче для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по П групі інвалідності - 965 гривень, а щомісячна компенсація сім”ям за втрату годувальника- 10 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Постановою КМУ № 654 від 16 липня 2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" з 1 липня 2008 року встановлена доплата окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії не були нижчими в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році : у інвалідів 2-гої групи-1090 грн., у разі втрати годувальника- 544 грн..

Таким чином вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мішальний розмір пенсії за віком згідно ч. 1 ст. 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратиш працездатність, визначеного законом.

Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив з 01 січня 2008 року - 470 грн., з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн., а з 01 жовтня 2008 року по жовтень 2009 року - 498 грн., з листопада 2009 року - 573 грн.

Враховуючи відповідні розміри прожиткового мінімуму, додаткова пенсія для інізя пі дів П-ої групи відповідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мала складати, зокрема з 01 квітня 2008 року - 360 грн. 75 коп. (481,00x75%: 100%), з 01 липня 2008 року - 361 грн. 50 коп. (483,00x75%: 100%), з 01 жовтня 2008 року по 31 червня 2009 року - 375 грн. 50 коп. (498,00х75%:100%), з 01 липня 2009 року - 408 грн. 00 коп. (544x75%: 100%), з 01 листопада 2009 року - 429 грн. 75 коп. (573,00x75%: 100%), основна пенсія згідно ч. 4 ст. 54 даного Закону мала бути не менше: з 01 квітня 2008 року - 3 848 грн. (481,00x8), з 01 жовтня 2008 року - 3 865 грн. (482,00x8), з 01 жовтня 2008 року до 01 липня 2009 року - 3 984 грн. (498,00x8), з 01 липня 2009 року - 4 352 грн. (544,00x8), з 01 листопада 2009 року - 4 584 грн. (573,00x8), а шомісячч? компенсація у зв»язку з втратою годувальника з 01 квітня 2008 року - 240 грн. 50 коп. 30 серпня 2010 року. Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого-судді Бендик О.Г.,

при секретарі Жеребець I.A.,

з участю позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області про зобов»язання здійснити перерахунок та доплату пенсії та щомісячної компенсації за втрату годувальника

встановив:

09 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до УПФ України в м. Броварах Київської області, в якому послалась на те, що являється учасником ліквідації наслідкоів аварії на ЧАЕС, інвалідом другої групи по захворюванню, пов»язаному з наслідками Чорнобильської катастрофи, дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов»язана з Чорнобильською катасрофою і отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50 та 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також щомісячну компенсацію по втраті годувальника, передбачену ст..52 даного заюшу (далі - Закон № 796). Проте розміри виплачуваних ш пенсій і компенсації не відповідають розмірам, передбаченим цим Законом. А її заяву від 10 лютого 2010 року про їх перерахунок та доплату відповідач залишив без задоволення.

У зв’язку з наведеним ОСОБА_1 просила зобов’язати управління пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області нарахувати їй та виплатити недоплачену як інваліду II групи, хвороба якої пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи щомісячну державну пенсію, щомісячну додаткову пенсію, а також щомісячну компенсацію за втрату годувальника, які передбачені ч. 4 ст. 54, ст.ст. 50, 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, починаючи з 22 травня 2008 року по теперішній час.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та просила задовольнити з наведених у ньому підстав.

Управління пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області в судове засідання не з’явилось, вимоги позивача не визнало, пославшись в письмових запереченнях на те, що пенсія позивачці призначена і виплачується згідно із Законом України № 796 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та прийнятими на його виконання 03 січня 2002 року Кабінетом Міністрів України постановою № 1 «Про розміри пенсій та інших соціальних виплат окремим категорія пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» (на даний час втратила чинність і діє Постанова № 654 від 16 липня 2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»).

Відповідно до вказаної постанови Кабміну України розрахунок пенсій, передба­чених ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і додаткових пенсій, передбачених ст. 50 Закону, проводиться виходячи з розміру 19,91 грн. Тобто розмір основної пенсії не може бути нижчим 159,28 грн. (19,91 х 8 = 159,28 грн.) та додаткової пенсії становить - 14,93 грн. (19,91 х 75 % = 14,93 грн.).

28 грудня 2007 року Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» внесено зміни до ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» чим встановлено залежність розміру пенсії саме від прожиткового мінімуму.

Після набрання чинності Рішення Конституційного суду від 22.05.2008 року № Юрп/2008 року були прийняті Постанова Кабміну № 654 від 19.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», Постанова № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якими встановлено розмір доплат до пенсії інвалідам, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою», якою передбачено що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю по інвалідності особам, віднесеним до категорії 1-20процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постановою №530 компенсація сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка призначається на кожного непрацездатного члена сім»ї, який був на його утриманні, не може бути нижчою від 10 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Кабінетом Міністрів України постанови прийняті в межах повноважень, закріплених ст. 117 Конституції України і є обов’язковою для виконання. Управління пенсійного фонду України є органом виконавчої влади, а тому не виконувати їх не вправі. Крім того, порядок застосування Закону № 796 згідно ст. 62 провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України діє на підставі положення «Про пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Стверджуючи, що управління пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області пенсію позивачці нараховує і виплачує відповідно до норм чинного законодавства, тобто діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України, в задоволенні позовних вимог просило відмовити.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

За змістом ст. 49 Закону № 796 пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: аО державної пенсії; б)додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону № 796, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з

втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі ст. 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Також ч.І ст.52 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено, що при втраті годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім’Т, який був на його утриманні, щомісячна компенсація в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.

Відповідно до Постанови КМУ Хе 530 від 28 травня 2008 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв”язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи не можуть бути нижче для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по П групі інвалідності - 965 гривень, а щомісячна компенсація сім”ям за втрату годувальника- 10 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Постановою КМУ № 654 від 16 липня 2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" з 1 липня 2008 року встановлена доплата окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії не були нижчими в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році : у інвалідів 2-гої групи-1090 грн., у разі втрати годувальника- 544 грн..

Таким чином вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мішальний розмір пенсії за віком згідно ч. 1 ст. 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратиш працездатність, визначеного законом.

Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив з 01 січня 2008 року - 470 грн., з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн., а з 01 жовтня 2008 року по жовтень 2009 року - 498 грн., з листопада 2009 року - 573 грн.

Враховуючи відповідні розміри прожиткового мінімуму, додаткова пенсія для інізя пі дів П-ої групи відповідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мала складати, зокрема з 01 квітня 2008 року - 360 грн. 75 коп. (481,00x75%: 100%), з 01 липня 2008 року - 361 грн. 50 коп. (483,00x75%: 100%), з 01 жовтня 2008 року по 31 червня 2009 року - 375 грн. 50 коп. (498,00х75%:100%), з 01 липня 2009 року - 408 грн. 00 коп. (544x75%: 100%), з 01 листопада 2009 року - 429 грн. 75 коп. (573,00x75%: 100%), основна пенсія згідно ч. 4 ст. 54 даного Закону мала бути не менше: з 01 квітня 2008 року - 3 848 грн. (481,00x8), з 01 жовтня 2008 року - 3 865 грн. (482,00x8), з 01 жовтня 2008 року до 01 липня 2009 року - 3 984 грн. (498,00x8), з 01 липня 2009 року - 4 352 грн. (544,00x8), з 01 листопада 2009 року - 4 584 грн. (573,00x8), а шомісячч? компенсація у зв»язку з втратою годувальника з 01 квітня 2008 року - 240 грн. 50 коп.

4

(50% від481,00), з 01 липня 2008 року - 241 грн. 50 коп. (50% від 483,00), з 01 жовтня 2008 року по 31 червня 2009 року - 249 грн. (50% від 498,00), з 01 липня 2009 року - 272 грн. 00 коп. (50% від 544,00), з 01 листопада 2009 року - 286 грн. 50 коп. (50% від 573,00).

Судом встановлено і це підтверджується наявними в справі письмовими запереченнями відповідача, копіями довідок МСЕК № 206379 та № 013050, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія А № 047207 від 07.12.1994 року та вкладки до нього № 163999 від 12.09.1998 року, посвідчення № 114775 від 23.04.1993 року, посвідчення № 018151 від 23.06.2003 року, листа-відповіді від 16.02.2010 року на заяву позивачки від 10.02.2010 року, що позивачка ОСОБА_1 з 26 лютого 1993 року є інвалідом другої групи, учасником ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС і віднесена до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Також з червня 2003 року вона є дружиною померлого громадянина із числа потерпілих категорії один, смерть якого пов»язана з Чорнобильською катастрофою. На підставі ст..ст.54,50 та 52 Закону№786 ОСОБА_2 одержує основну пенсію по інвалідності, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, та компенсацію за втрату годувальника, виплату яких відповідач їй здійснює з інших розрахунків, ніж передбачено цим Законом та в менших розмірах.

Зокрема, починаючи з 2002 року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», якою було визначено проводити перерахунок державної та додаткової пенсії виходячи із суми 19 грн. 91 коп., та інших Постанов Кабінету Міністрів, відповідно до яких пенсії підвищувались на відповідний коефіцієнт, а з прийняттям постанови № 530 від 28 травня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» - в розмірі не нижче 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність щодо державної пенсії та не нижче 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність щодо додаткової пенсії.

Листом від 16 лютого 2010 року № 61/К-01, підписаним начальником управління пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області, заява ОСОБА_1 від 10 лютого 2010 року про перерахунок пенсії залишена без задоволення.

На думку суду заперечення відповідача щодо правомірності нарахування пенсії позивачеві не можуть бути покладені в основу рішення по даній справі, оскільки постанови Кабінету Міністрів України, якими керується відповідач, не узгоджуються з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та іншими законами.

Згідно норм Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (ст. 3). Права і свободи людини і громадянина, закріплені в Конституції, не є вичерпними, вони гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст. 22).

5

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року № 2017-111 передбачено, що базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум: вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (ст. 1, 6). Він використовується для визначення розмірів основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком (ст. 2), які не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом, якщо вона є основним джерелом існування (ст. 17). Мінімальний розмір заробітної плати, мінімальний розмір пенсії за віком, як і деякі інші соціальні гарантії, визначаються виключно законами України і є обов’язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності (ст. 19).

Враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії, суд вважає за можливе застосувати саме ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для перерахунку державної та додаткової пенсії позивачеві.

Тому враховуючи зазначене та виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає позов обґрунтованим.

На підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задовольнити. Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області протягом п’яти днів з дня набрання чинності рішення суду перерахувати згідно ст.ст. 54, 50, 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та доплатити ОСОБА_1 починаючи з 22 травня 2008 року пенсію: державну - з розміру 8 мінімальних пенсій за віком, додаткову - з розміру 75 % мінімальної пенсії за вком, щомісячну компенсацію за втрату годувальника - з розміру 50 % мінімальної пенсії за віком, враховуючи, що розмір мінімальної пенсії за віком дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дні отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

(50% від481,00), з 01 липня 2008 року - 241 грн. 50 коп. (50% від 483,00), з 01 жовтня 2008 року по 31 червня 2009 року - 249 грн. (50% від 498,00), з 01 липня 2009 року - 272 грн. 00 коп. (50% від 544,00), з 01 листопада 2009 року - 286 грн. 50 коп. (50% від 573,00).

Судом встановлено і це підтверджується наявними в справі письмовими запереченнями відповідача, копіями довідок МСЕК № 206379 та № 013050, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія А № 047207 від 07.12.1994 року та вкладки до нього № 163999 від 12.09.1998 року, посвідчення № 114775 від 23.04.1993 року, посвідчення № 018151 від 23.06.2003 року, листа-відповіді від 16.02.2010 року на заяву позивачки від 10.02.2010 року, що позивачка ОСОБА_1 з 26 лютого 1993 року є інвалідом другої групи, учасником ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС і віднесена до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Також з червня 2003 року вона є дружиною померлого громадянина із числа потерпілих категорії один, смерть якого пов»язана з Чорнобильською катастрофою. На підставі ст..ст.54,50 та 52 Закону№786 ОСОБА_2 одержує основну пенсію по інвалідності, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, та компенсацію за втрату годувальника, виплату яких відповідач їй здійснює з інших розрахунків, ніж передбачено цим Законом та в менших розмірах.

Зокрема, починаючи з 2002 року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», якою було визначено проводити перерахунок державної та додаткової пенсії виходячи із суми 19 грн. 91 коп., та інших Постанов Кабінету Міністрів, відповідно до яких пенсії підвищувались на відповідний коефіцієнт, а з прийняттям постанови № 530 від 28 травня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» - в розмірі не нижче 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність щодо державної пенсії та не нижче 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність щодо додаткової пенсії.

Листом від 16 лютого 2010 року № 61/К-01, підписаним начальником управління пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області, заява ОСОБА_1 від 10 лютого 2010 року про перерахунок пенсії залишена без задоволення.

На думку суду заперечення відповідача щодо правомірності нарахування пенсії позивачеві не можуть бути покладені в основу рішення по даній справі, оскільки постанови Кабінету Міністрів України, якими керується відповідач, не узгоджуються з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та іншими законами.

Згідно норм Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (ст. 3). Права і свободи людини і громадянина, закріплені в Конституції, не є вичерпними, вони гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст. 22).

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року № 2017-111 передбачено, що базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум: вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (ст. 1, 6). Він використовується для визначення розмірів основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком (ст. 2), які не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом, якщо вона є основним джерелом існування (ст. 17). Мінімальний розмір заробітної плати, мінімальний розмір пенсії за віком, як і деякі інші соціальні гарантії, визначаються виключно законами України і є обов’язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності (ст. 19).

Враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії, суд вважає за можливе застосувати саме ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для перерахунку державної та додаткової пенсії позивачеві.

Тому враховуючи зазначене та виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає позов обґрунтованим.

На підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задовольнити. Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області протягом п’яти днів з дня набрання чинності рішення суду перерахувати згідно ст.ст. 54, 50, 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та доплатити ОСОБА_1 починаючи з 22 травня 2008 року пенсію: державну - з розміру 8 мінімальних пенсій за віком, додаткову - з розміру 75 % мінімальної пенсії за вком, щомісячну компенсацію за втрату годувальника - з розміру 50 % мінімальної пенсії за віком, враховуючи, що розмір мінімальної пенсії за віком дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дні отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя