Броварський міськрайонний суд Київської області

м. Бровари, вул. Грушевського, 2, 07400, (04594) 6-49-92

справа № 2-2241/10

РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2010 року. Броварський міськрайонний суд Київської області в складі

головуючого-судді Бендик О.Г.,

при секретарі Жеребець I.A.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м.Броварах Київської області про визнання дій по нарахуванню пенсії протиправними та зобов’язання вчинити дії

встановив:

у лютому 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України у м.Броварах Київської області (далі УПФ України в м.Броварах), в якому пославсь на те, що приймала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відноситься до 1-ї категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з травня 1994 року їй встановлена 2-га група інвалідності довічно по захворюванню, пов’язаному з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і вона отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50 та 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі-Закон № 796). Проте розміри призначених і виплачуваних їй пенсій не відповідають розмірам, передбаченим цим Законом. А її заяву від 11. 01. 2010 року про перерахунок пінсій відповідач залишив без задоволення.

У зв’Язку з наведеним позивач просиа визнати дії відповідача по нарахуванню пенсії неправомірними та зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м.Броварах здійснити їй за період з 1 січня 2008 року по день винесення судового рішення перерахунок державної та додаткової пенсій та їх доплату

Також просила зобов»язати відповідача провести перерахунок доплати відповідно до ст..39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна бути встановлена в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

В судове засідання сторони не з’явились, подавши заяви про розгляд справи за їх відсутності.

В письмовому запереченні Управління пенсійного фонду України м.Броварах вимоги позивача не визнало, посилаючись на те, що пенсія позивачеві призначена і виплачується згідно із Законом України № 796 "Про статус та соціальний захист громадян, жі постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та прийнятою на його виконання 03 січня 2002 року Кабінетом Міністрів України постановою № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування жих здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (втратила чинність з прийняттям Постанови № 654 від 16 липня 2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету").

Відповідно до вказаної постанови Кабміну України розрахунок пенсій, передбачених ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і додаткових пенсій, передбачених ст. 50 Закону, проводився виходячи з розміру 19,91 грн. Тобто розмір основної пенсії не може бути нижчим 159,28 грн. (19,91 х 8 = 159,28 грн.), розмір додаткової пенсії складав -14,93 грн. (19,91 х 75% = 14,93 грн.).

28 грудня 2007 року Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" внесено зміни до ст. 54 та ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та встановлено залежність розміру пенсії саме від прожиткового мінімуму. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року дані зміни визнані неконституційними та втратили чинність

Після цього були прийняті Постанова Кабміну № 530 від 28.05.2008 року "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та № 654 від 19.07.2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", якими встановлено розмір доплат до пенсії інвалідам, щодо яких встановлено зв'язок з чорнобильською катастрофою. Розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратиш працездатність, а щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю по інвалідності 2-ої групи особам, віднесеним до категорії 1-20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратиш працездатність.

Стверджуючи, що управління Пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області пенсію позивачу нараховує і виплачує відповідно до норм чинного законодавства, тобто діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України, в задоволенні позовних вимог просило відмовити.

3”ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що в задоволенні позову частково слід відмовити з таких міркувань.

За змістом ст.49 Закону №796 пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.4 ст.54 Закону №796 , яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв”язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2-ій інвалідності 8 мінімальних пенсії за віком.

Згідно зі ст.50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам 2- ої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Виплата додаткової пенсії відповідно до ст.53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ч.І ст.28 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-1У “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратиш працездатність, визначеного законом.

Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив з 1 січня 2008 року- 470 грн., з 1 квітня- 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня 2008 року про 30 червня 2009 року -498 грн., з 1 липня 2009 року - 544 грн , з 1 листопада 2009 року-573 грн.

Враховуючи відповідні розміри прожиткового мінімуму, з 1 листопада 2009 року додаткова пенсія для інвалідів 2-ої групи відповідно ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, жі постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" мала складати 429 грн. 75 коп.(573,00х75%:100%), а основна пенсія згідно ч.4 ст.54 даного Закону має бути не меншою- 4584 грн.(573,00х8).

Судом встановлено і це підтверджується наявними в справі письмовими запереченнями відповідача, копіями посвідчення громадянки, жа постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія А № 037935, заяви позивачки від 11.01.2010 року та листа-відповіді на заяву від 15.01.2010 року, що позивачка ОСОБА_1 віднесена до категорій 1 осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. З 31.05.1994 року по 2-й групі інвалідності, встановленій довічно, вона отримує державну пенсію на підставі ст.54 Закону №786 та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, на підставі статті 50 Закону №796, жі їй розраховані та виплачуються управлінням Пенсійного Фонду України в м. Броварах Київської області.

Пенсія позивачеві нарахована та виплачується в менших розмірах на підставі ряду постанов Кабінету Міністрів України, зокрема №1 від 03.01.2002 року “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” (втратила дію з прийняттям постанови № 654 від 19.07.2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету") - виходячи із суми 19 грн. 91 коп., з підвищенням її в подальшому на визначений іншими постановами Кабінету Міністрів коефіцієнт. А з прийняттям постанови №530 від 28 травня 2008 року “Про деякі питання соціально го захисту окремих категорій громадян” та № 654 від 19.07.2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету") - для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по II групі інвалідності - у розмірі 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю по 2-ій групі інвалідності особам, віднесеним до категорії 1-20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, хоча ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Листом від 15.01.2010 року, підписаним начальником управління Пенсійного Фонду України в м.Броварах, заява ОСОБА_1 А.М. від 11.01.2010 року про перерахунок пенсії залишена без задоволення.

На думку суду заперечення відповідача щодо правомірності розрахунку та подальшого перерахунку пенсії позивачеві не можуть бути покладені в основу рішенні по даній справі, оскільки зазначені постанови Кабінету Міністрів якими керується відповідач, не узгоджується з Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та іншими законами.

Згідно норм Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (ст.З). Права і свободи людини і громадянина, закріплені в Конституції, не є вичерпними, вони гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст.22).

Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5.10.2000 року №2017-111 передбачено, що базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум: вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (ст.1,6). Він використовується для визначення розмірів основних соціальних гарантій : мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком (ст.2), які не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом, якщо вони є основним джерелом існування (ст.17). Мінімальний розмір заробітної плати, мінімальний розмір пенсії за віком, як і деякі інші соціальні гарантії, визначаються виключно законами України і є обов’язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності (ст.19).

Враховуючи той факт, що Закон України " Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування " є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії, суд вважає за можливе застосувати саме ч.І ст. 28 Закону України " Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" для перерахунку державної та додаткової пенсії позивачеві.

Після прийняття Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", нові закони не містили обмежень щодо застосування ст.ст.54 та 50 даного закону та не вносиш змін до нього, за винятком 5 жовтня 2006 року про доповнення закону ст.71, згідно з якою дія його положень не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до нього.

Враховуючи зазначене та виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає позов обгрунтованим, але частково, зважаючи на те, що посилання позивачки в позовній заяві на ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою визначені розміри доплат громадянам, які працюють на територіях радіоактивного (обв»язкового і добровільного відселення та посиленого радіоеколог- гічного контролю), як і зміст позовної вимоги « зобов»язати відповідача провести перерахунок доплати відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна бути встановлена в розмірі однієї мінімальної заробітної плати» , не містять будь-яких пояснень та доводів, абсолютно безпідставні і задоволенню у зв»язку з цим не підлягають.

З огляду на те, що ст.50, 54 Закону №796 зазнавали змін з прийняттям Законів України « Про державний бюджет на 2007 рік» та «Про державний бюджет на 2008 рік та про знесення змін до деяких законодавчих актів України», які визнані неконституційними та згідно ст.152 ч.2 Конституції України втратили свою чинність лише з прийняттям Конституційним судом України з цих питань рішень 9 липня 2007 року та відповідно 22 травня 2008 року, вимоги позивача, які припадають на період з 1 січня до 22 травня 2008 року також задоволенню не підлягають.

На підставі ст.ст. З, 22,152 Конституції України, ст.48, 50,53, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 1, 6, 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", керуючись ч.З ст.209, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задовольнити частково.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області протягом семи днів з дня набрання чинності рішення суду перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 22 травня 2008 року по 22 липня 2010 року пенсій згідно ст.ст. 54 та 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": державної - в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової - в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, враховуючи, що розмір мінімальної пенсії за віком дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до суду апеляційної інстанції через Броварський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя