ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" березня 2007 р. | Справа № 26/23-07-416 |
За позовом : Управління Пенсійного Фонду України в Білгоро-Дністровьскому районі
Одеської області
до відповідача : відкритого акціонерного товариства
„Одеський завод сільськогосподарського машинобудування”
про стягнення 600,51грн.
Суддя Никифорчук М.І.
за участю представників :
від позивача : Базіленко Д.А. за довіреністю;
від відповідача : Стратієвський К.Е. за довіренністю;
СУТЬ СПОРУ: заявлено вимога про стягнення з відповідача суми виплачених в регресному порядку пенсій призначених у зв’язку з отриманням каліцтва під час роботи на підприємстві за період з 01.01.1997 р. по 30.06.1998 р. в розмірі 600,51 грн.
Прдставник позивача вимоги підтримує.
Представник відповідача з вимогами не згоден, зазначає у відзиву на позов, що позивачем пропущений трирічних строк позовної давності, який застосовується до цих вимог позивача. Просить у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський суд, -
у с т а н о в и в :
Позивач звернувся до господарського суду Одеської області із вимогами про стягнення з відповідача суми виплачених пенсій в регресному порядку, призначених у зв’язку з отриманням каліцтва під час роботи на підприємстві за період з 01.01.1997 р. по 30.06.1998 р. в розмірі 600,51 грн. та просить поновити строк для подачу позову до суду за таких підстав.
У 1998 р. з працівником ВАТ „Одессільмаш”, правонаступнком якого є відповідач по справі, Гавриловим С.Л. під час роботи стався нещасний випадок внаслідок чого він здобув трудове каліцтво та йому встнановлена 3-я група інвалідності безстроково та призначено пенсію сумі 37 грн. на місяць.
За вказаний вище період Гаврилову С.Л. виплачено пенсія в розмірі 666 грн.
ВАТ „Одессільмаш” частково в сумі 65,49 грн. сплатило Управлінню ПФУ суму регресних вимог. Отже заборгованість відповідача складає суму позову.
Згідно вимог ст. 1191 Цивільного кодексу України, відповідач зобов’язаний відшкодувати Управлінню ПФУ виплачену суму пенсії.
Відносно поновлення строку позовної давності суд важає небхідним зазначити таке.
Позивачем у обгрунтування причин пропуску строк позовної давності зазначається, що при попередньому звернені до суду юристом Управління ПФУ був упущений період заборгованості з 01.01.97 р. по 01.07.98 р., тому при перевірці було виявлено, що за вказаний період віповдача не рорзрахувався.
Аналізуючи вищевикладені докази у сукупністі суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню у зв*язку з пропуском позивачем строку позовної давнини за таких підстав.
Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 71 Цивільного кодексу України в редакції 1963 р. що діяла на момент виникнення між сторонами правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки".
Згідно з вимогами ст. 75 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
Згідно з вимогами ст. 76 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.
З наданого позивачем клопотання вбачається, що сам позивач зазначає, що ним пропущений срок позовної давності з вини юриста Управління. З цього суд робить висновок про неповажність причин пропуску цього строку з боку позвиача
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 82 - 85 ГПК України, господарський суд –
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову - відмовити
Суддя Никифорчук М.І.