Справа №22-ц-3585/10 Суддя-доповідач - Смирнова

Категорія -

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року м.Суми

колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого – Маслова В.О.,

суддів – Гагіна М.В., Смирнової Т.В.,

з участю секретаря судового засідання – Пархоменко А.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі

на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 червня 2010 року

у справі за заявою ОСОБА_1,

зацікавлені особи: Виконавчий комітет Богданівської сільської ради, Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської районної державної адміністрації, Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області

про встановлення факту постійного проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся із заявою про встановлення факту постійного проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 17.01.1987 року по 01.02.2002 року. Вказаний населений пункт віднесений до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок Чорнобильської катастрофи і проживаючи там він набув статус та мав посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи. У 2009 році Управління праці та соціального захисту населення запропонувало надати документ на підтвердження його постійного проживання в с. Богданівка, але, фактично постійно проживаючи в ІНФОРМАЦІЯ_2, певний час він був зареєстрований в гуртожитку в м. Шостка, тому є потреба в судовому порядку встановити зазначений факт.

Рішенням суду від 04 червня 2010 року було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, в с. Богданівка Шосткинського району Сумської області у період часу з 17 січня 1987 року по 01 березня 2002 року.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області з посиланням на неповне з’ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування рішення суду та відмову у встановленні факту постійного проживання ОСОБА_1 на території радіоактивного забруднення в с. Богданівка Шосткинського району Сумської області.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що документом, який підтверджує факт проживання ОСОБА_1 на забрудненій території повинна бути довідка Богданівської сільської ради, а не пояснення свідків.

Вивчивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Заявник звернувся до суду за встановленням юридичного факту, пов’язаного в майбутньому з одержанням пільг потерпілого від Чорнобильської катастрофи, які надає Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської райдержадміністрації.

Згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені юридичні факти, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається з копії посвідчення (а.с.5) ОСОБА_1 визнаний потерпілим від Чорнобильської катастрофи – категорія 3, посвідчення видано 17 травня 1993 року, безстроково діє, на всій території України, та в ньому зазначено, що він має право на пільги та компенсації встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином при пред’явленні цього посвідчення до відповідної державної установи ОСОБА_1 має право одержувати зазначені в законі пільги та компенсації.

Заінтересована особа – Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської райдержадміністрації повідомила суду першої інстанції, що не оспорює статусу ОСОБА_1, як потерпілого від аварії на ЧАЄС та на підставі посвідчення надає йому всі пільги, передбачені зазначеним Законом України.

В засіданні суду першої інстанції 26.04.2010 року ОСОБА_1 пояснив, що встановлення факту проживання на території радіаційного забруднення йому потрібно для оформлення пенсії (а.с.17).

Заінтересована особа – Управління пенсійного фонду України в Шосткинському районі подало до суду першої інстанції письмові заперечення проти встановлення заявленого факту, посилаючись на те, що факт проживання або роботи на радіаційно-забруднених територіях підтверджується лише довідкою про це, яку видають органи місцевого самоврядування, що встановлено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При зверненні до суду ОСОБА_1 не зазначив, що саме є перешкодою для оформлення його пенсійного права, адже він має відповідний статус, підтверджений посвідченням.

Оскільки заінтересована особа – Управління пенсійного фонду України в Шосткинському районі - проти встановлення факту заперечує, в процесі розгляду справи в порядку окремого провадження виник спір про право між фізичною особою та суб’єктом владних повноважень - Управлінням пенсійного фонду України в Шосткинському районі.

Подібні спори підпадають під адміністративну юрисдикцію та не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини, неправильно застосував процесуальний закон, а тому у відповідності з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 206 ЦПК України, слід роз’яснити заявнику ОСОБА_1 право звернення з позовом в порядку адміністративного судочинства до Шосткинського міськрайонного суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 4 ч. 1 ст. 307, ст. 310, ст. 313, ст.ст. 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі задовольнити частково.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 червня 2010 року скасувати.

Закрити провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання в зоні гарантованого добровільного відселення.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий

Судді