Справа № 2а-86/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2011 року.                                         Франківський районний суд м.Львова

в складі:

головуючої судді           Дякович О.В.

при секретарі                      Хоменко І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ОСОБА_2 України у Львівській області, старшого інспектора ДПС БДПС ДАІ УМВСУ м.Львова ОСОБА_3 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, свої вимоги мотивуючи наступним.

02.08.2010 року відносно ОСОБА_1 старшим інспектором ДПС БДПС ОСОБА_4 м.Львова ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення його до відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, на підставі того, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на перехресті вулиць Єрошенка-Батуринська у м. Львові здійснив обгін транспортного засобу на перехресті, чим порушив п.14.6 ПДР України.

У судовому засіданні позивач позов підтримав пояснення дав аналогічні викладеним у позовній заяві, додатково зазначив, що у протоколі про адміністративне правопорушення в поясненнях правопорушника зазначено, що він здійснив обгін оскільки поспішав, однак це не відповідає дійсності, так як він не здійснював обгін на перехресті, а здійснив обгін приблизно за 100 м. до перехрестя та закінчив його за декілька метрів до перехрестя вул.Єрошенка-Батуринська у м. Львові. Працівник ДАІ сказав, що жодного штрафу не буде, а буде лише попередження, однак як з»ясувалося пізніше ввів його в оману. Просить постанову скасувати.

Представник відповідача у судове засідання не з»явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, однак подали на адресу суду письмові заперечення у яких позов заперечують повністю, вважають, що дане звернення до суду можна розцінювати лише, як намагання ухилитися від адміністративної відповідальності, оскільки сам гр. ОСОБА_1 у протоколі у своїх поясненнях зазначив, що «обігнав бо поспішав по справах», крім того просять справу розглядати без їхньої участі, а в позові відмовити, а тому згідно ст. 128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Третя особа у судове засідання не з»явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому згідно ст. 128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивача, оголосивши заперечення відповідача, дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до висновку що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.1 ст.122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).

Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, встановлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Так, виявивши діяння позивача, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, інспектор ДАІ в межах своєї компетенції в його присутності склав протокол про адміністративне правопорушення, надавши йому можливість дати свої пояснення по суті встановленого протоколом.

Статтею ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд вважає, що на підставі складеного протоколу про адміністративне правопорушення, постанови старшого інспектора ДПС БДПС ОСОБА_4 м.Львова ОСОБА_3 повно досліджені обставини справи, і таких доказів достатньо для вирішення справи по суті.

У відповідності до вимог дорожнього знаку п. 14.6 ПДР України обгін заборонено: «на перехресті». Як вбачається з протоколу про адмінправопорушення правопорушник ОСОБА_1 не виконав вимог вищезазначеного знака, а в графі пояснення зазначив, «що обігнав, бо поспішав по справах», тим самим визнавши факт скоєння ним адмінправопорушення.

Виходячи з наведеного суд розцінює подання позову як намагання уникнути відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, 02.08.2010 р. старшим інспектором ДПС БДПС ОСОБА_4 м.Львова ОСОБА_3 винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 із накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, що передбачено санкцією вказаної статті.

Таким чином, при винесенні постанови від 02.08.2010 р. відповідач діяв законно та в межах своїх повноважень, у зв»язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 122, 251, 268, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 4, 7, 17, 94, 158, 158-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

          в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління ОСОБА_2 у Львівській області, старшого інспектора ДПС БДПС ОСОБА_4 м.Львова ОСОБА_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя           ОСОБА_5