Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-603 / 11 Головуючий у 1-й інстанції: Троценко Т.А.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.,
суддів: Краснокутської О.М.,
ОСОБА_1,
При секретарі: Петровій О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 листопада 2010 року про закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Житло сервіс-5» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У провадженні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до виконкому Бердянської міської ради, КП «Житлосервіс-9», КП «Житлосервіс-5», ЗАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 грудня 2007 року провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до КП «Житлосервіс-5» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди закрито.
Рішенням Бердянського районного суду Запорізької області від 24 січня 2008 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 04 червня 2008 року, у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до виконкому Бердянської міської ради, КП «Житло сервіс-9», ЗАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди відмовлено.
19 травня 2009 року ухвалою апеляційного суду Запорізької області скасована ухвала Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 грудня 2007 року про закриття провадження, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 листопада 2010 року провадження по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до КП «Житлосервіс-5» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди закрито.
Не погоджуючись з захначеною ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду вимогам закону, просить ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 листопада 2010 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції у іншому складі суду.
Заслухавши суддю–доповідача, вислухавши доводи ОСОБА_4, думку представника прокуратури Запорізької області, якій вважає, що провадження у справі закрито незаконно, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 4 частини 1 статті 311 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З матеріалів справи вбачається, що Тавдєєви 23 липня 2003 року звернулися до суду з вимогами до фінансового управління Бердянського міськвиконкому, ЗАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Зазначали, що 10 січня 2002 року у квартирі АДРЕСА_1 розмерзлася батарея. ОСОБА_2 повідомила про це працівників КП «Житлосервіс-5», які виконували ремонтні проботи у розритому котловані біля будинку. Просила не пускати воду у систему опалення, так як це може привести до прориву батареї. Оскільки працівники підприємства належним чином не відреагували на звернення ОСОБА_2, стався прорив батареї, було залито квартиру та зіпсовано майно. Матеріальну шкоду визначено у розмірі 15 000 грн., у відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 просила стягнути 30 000 грн., ОСОБА_3 просив стягнути 20 000 грн. В ході вирішення спору в якості співвідповідачів були залучені КП «Житлосервіс-5», КП «Житлосервіс-9», а також проведена заміна відповідача в особі фінансового управління Бердянського міськвиконкому на належного відповідача – виколнком Бердянської міської ради.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 грудня 2007 року провадження по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до КП «Житлосерсів-5» закрито ( а. с. 169 т. 2 ).
Рішенням Бердянського районного суду Запорізької області від 24 січня 2008 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 03 червня 2008 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 до виконкому Бердянської міської ради, КП «Житлосервіс-9», ЗАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди відмовлено ( а. с. 225-229,344-347 т. 2 ).
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19 травня 2009 року частково задоволена апеляційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3, ухвала Бердянського районного суду Запорізької області від 06 грудня 2007 року про закриття провадження у справі за позовом до КП «Житлосервіс-5» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди скасована по причині порушення судом першої інстанції норм процесуального права, справа напревлена на новий розгляд ( а. с. 128-129 т. 3 ).
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 листопада 2010 року провадження по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до КП «Житлосервіс-5» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири, закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 205 ЦПК України ( справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства ).
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що постановою господарського суду Запорізької області від 19 грудня 2006 року Комунальне підприємство «Житлосервіс-5» визнано банкорутом, відкрито ліквідаційну процедуру, а за правилами частини 1 статті 6 Закону України «Про відновлення платеспроможнолсті боржника або визнання його банкрутом» справи про банкрутство підвідомчі господарським судам ( а. с. 171 т. 3 ).
З таким висновком погодитися не можна, оскільки у даному випадку ОСОБА_3 не подавали в суд заяви про банкрутство, а звернулися з вимогами про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Крім того, відповідно до статей 1,14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пунктів 14,45,46 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство» кредитором являється юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Грошове зобов’язання – зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та інших підстав, передбачених цивільним законодавством України
Закриваючи провадження у справі, суд не з’ясував, чи являються ОСОБА_2, ОСОБА_3 кредиторами, які можуть звернутися до господарського суду за правилами, визначеними Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які саме документі вони можуть надати в обґрунтування вимог до боржника. Крім того, за змістом пункту 54 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» N 15 від 18 грудня 2009, Закон не містить приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті.
Враховуючи наведене та конкретні обставини справи, а також відповідно до правил статті 15 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що порушення справи про банкрутство КП «Житлосервіс-5» не позбавляє ОСОБА_3 права на розгляд в порядку цивільного судочинства їх позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям їх квартири.
Надана в судове засідання апеляційного суду копія ухвали господарського суду Запорізької області від 10 лютого 2011 року про ліквідацію банкрута – комунального підприємства «Жилтлосервіс-5», не може бути прийнята колегією до уваги, так як на момент постановлення 30 листопада 2010 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області ухвали про закриття провадження у справі по пункту 1 частини 1 статті 205 ЦПК України, вказаний документ був відсутнім і судом першої інстанції не досліджувався, питання щодо застосування положень пункту 7 частини 1 статті 205 ЦПК України не обговорювалося. Крім того, на теперішній момент відсутні дані про виключення КП «Житлосервіс-5» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
Керуючись ст.ст. 307, 311, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 листопада 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції у іншому складі суду.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: