Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 1098 / 2011 р. Головуючий у 1-й інстанції: Мєркулова Л.О.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Пільщик Л.В.,
суддів: Сапун О.А.,
ОСОБА_2,
при секретарі: Петровій О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (далі ВАТ «Запорізький завод феросплавів») про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА :
17 серпня 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Запорізьткий завод феросплавів» про поновлення на роботі, стягнення середнього запробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що з 24 лютого 2003 року працював у відповідача на посаді економіста відділу матеріально-технічного постачання. 10 лютого 2005 року був переведений економістом 2 категорії сектора металопрокату управління матеріально-технічного постачання.19 лютого 2007 року призначений начальником сектора металлопрокату відділу матеріально-технічного постачання управління матеріально-технічного постачання.
На підставі наказу № 185 від 25 червня 2010 року по адміністративно-господарській діяльності за невиконання діючих правил і посадових обов’язків, а саме: за постачання у березні-квітні 2010 року товстолистового прокату, який вже був у використанні, йому оголошено догану. Вважає, що застосування до нього дисциплінарного стягнення є незаконним, оскільки відсутні докази його провини у постачанні та використанні не нового металу. Крім того, у пункті 5 цього наказу на керівників функціональних підрозділів покладено обов’язок підготувати звернення і клопотання перед профспілковим комітетом про його звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, що також є порушенням передбаченого трудовим законодавством порядку притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Просив скасувати наказ № 185 від 25 червня 2010 року про оголошення йому догани та покладання на посадових осіб обов’язку по підготовці клопотання про звільнення.
Крім того, 20 липня 2010 року за наказом № 471/к по особовому складу його було звільнено з займаної посади за частиною 3 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків за трудовим договором. В наказі зазначалося, що він, як начальник сектора металопрокату відділу матеріально-технічного постачання, не забезпечив виконання плану поставок товарно-матеріальних цінностей по підприємству за червень 2010 року. Раніше до нього застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення (його позбавляли премії, за наказом № 185 від 25 червня 2010 року оголошувалася догана ).
Вважає звільнення незаконним, оскільки протягом 14 днів, які він пропрацював у червні 2010 року, план поставки продукції виконувався. Після цього він був позбавлений можливості впливати на поставку товарно-матеріальних цінностей по номенклатурі сектора металопрокату, так як з 18 червня по 06 липня 2010 року перебував на лікарняному.
Просив скасувати наказ про звільнення, поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3 554 грн. 77 коп. за період з липня по серпень 2010 року.
У зв’язку із незаконним звільненням він зазнав моральних страждань, оскільки нервував з цього приводу. У нього погіршився стан здоров*я, був порушений звичний уклад життя, що вплинуло на стосунки з близькими людьми. З цих підстав просив стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.
У заяві про уточнення позовних вимог від 29 листопада 2010 року просив стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 14 219 грн. 08 коп. за період липня по листопад 2010 року.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду наданим доказам та вимогам закону, просить рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення ОСОБА_3, його представника, заперечення представників відповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 2 частини 1 статті 307 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
За змістом статті 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом з’ясовано, що ОСОБА_3 з 24 лютого 2003 року працював у ВАТ «Запорізький завод феросплавів» на різних посадах. За наказом № 95/к від 16 лютого 2007 року призначений з 19 лютого 2007 року начальником сектора металопрокату відділу матеріально-технічного постачання управління матеріально-технічного постачання ( а. с. 6-8,14-18 ).
У березні 2010 року на склад № 81 поставлено листову сталь 20мм, яка вже була у використанні. Про це комірник складу ОСОБА_4 повідомила начальнику сектора металопрокату ОСОБА_3 Однак позивач на склад для участі у прийомці не з’явився, сталь була поставлена на приход як нова. 07 квітня 2010 року на завод знову надійшла листова сталь 20мм, яка вже була у використанні, про що складено відповідний акт.
Вказані факти підтверджені висновками службового розслідування по перевірці фактів ввозу на територію заводу бувшого у використанні товстолистого прокату під виглядом нового, пояснювальною запискою ОСОБА_3 ( а. с. 21,55-76 ).
Відповідно до пунктів 2.8,2.10,2.11 посадової інструкції начальника сектора металів, інструментів і підшипників відділу матеріально-технічного постачання, з якою ОСОБА_3 ознайомлений 12 серпня 2008 року, начальник сектора організовує доставку товарно-матеріальних цінностей на завод, реєструє сертифікати якості;отримує письмові підтвердження при зміні ціни у поставщика; щоденно веде оперативний облік виконання плану поставок. Пунктами 2.14,2.18 цієї ж інструкції передбачено, що начальник сектора приймає участь в прийомці по якості і кількості спільно з цеховими спеціалістами. У випадку надходження товару, що не відповідає договірним умовам, супровідним документам, які посвідчують якість або кількість товару, бере участь у складанні первинного акту. Здійснює контроль роботи складів в частині прийому, приховуванні, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей ( а. с.212-222 ).
За правилами, визначеними у пунктах 8,9 Положення по управлінню запасами, якщо при прийомці буде виявлена недостача продукції, невідповідність якості, комірник центрального складу зобов’язаний зупинити прийомку, терміново повідомити про виявлені порушення працівнику управління матеріально-технічного постачання – економісту (начальнику сектора), які курирують цю поставку. Виконавець управління матеріально-технічного постачання по закріпленій номенклатурі, якому повідомлено про виявлені недоліки, зобов’язаний прибути для участі в комісії по прийомці ( а. с. 147,154-156 ).
Оскільки ОСОБА_3, який курирував поставку листової сталі 20мм, при отриманні у березні 2010 року повідомлення від комірника складу № 81 ОСОБА_5 про надходження на склад металу, що був у використанні, не з’явився на склад для участі у прийомці продукції, не вжив заходів по перевірці відповідності металу прикладеним сертифікатам якості, наказом № 185 від 25 червня 2010 року йому обґрунтовано було оголошено догану.
До застосування дисциплінарного стягнення від ОСОБА_3 витребувано пояснення. Також при застосуванні дисциплінарного стягнення додержано передбачених статтею 148 КЗпП України строків.
З цих підстав суд першої інстанції, виходячи з наданих доказів, правильно відмовив ОСОБА_3 у задоволенні позову про визнання незаконним наказу № 185 від 25 червня 2010 року.
В цій частині судове рішення відповідає обставинам справи, вимогам закону, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні вимог про скасування наказу №471/к від 20 липня 2010 року про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивач винен в систематичному порушенні без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, дисциплінарні стягнення накладено з дотриманням процедури та порядку їх застосування відповідно до статей 147,148,149 КЗпП України, в зв’язку з чим звільнення з роботи з підстав, передбачених п. 3 ст. 40 КЗпП України, проведено з дотриманням вимог закону .
Однак вказаний висновок спростовується наданими доказами.
Згідно статей 147,149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.
Звільняючи ОСОБА_3 з посади начальника секртора металопрокату відділу матеріально-технічного постачання на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України, відповідач в наказі № 471/к від 20 липня 2010 року послався на те, що по причині невиконання позивачем покладених на нього обов’язків не був виконаний план поставки товарно-метіральних цінностей по номенклатурі сектора металопрокату за квітень 2010 року. Раніше за халатне ставлення до посадових обов’язків до ОСОБА_3 неодноразово застосовувалися заходи впливу, такі як позбавлення премії, а на підставі наказу № 185 від 25 червня 2010 року було оголошено догану.
Між тим, як визначено статтею 149 КЗпП України, пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року ( із наступними змінами ) «Про практику розгляду судами трудових спорів» за передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
З матеріалам справи вбачається, що впродовж червня 2010 року відбувалася поставка товарно-матеріальних цінностей по номенклатурі сектора металопрокату відділу матеріально-технічного постачання. При цьому ОСОБА_3 фактично пропрацював з 01 по 17 червня 2010 року ( а. с. 77-84 ). З 18 червня по 05 липня 2010 року позивач перебував на лікарняному. Таким чином, після 17 червня позивач був позбавлений можливості виконувати покладені на нього обов’язки з поважних причин. Крім того, догана позивачеві оголошена за наказом від 25 червня 2010 року. Звільнений він за наказом від 20 липня 2010 року за невиконання у червні 2010 року плану поставки цінностей.
Проте місцевий суд на зазначене уваги не звернув та, встановивши, що до ОСОБА_3 наказом № 185 від 25 червня 2010 року було застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани, після чого нового дисциплінарного проступку ним вчинено не було, дійшов помилкового висновку про наявність у відповідача правової підстави для звільнення позивача з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України.
За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про поновлення на роботі, стягнення с середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди необхідно скасувати, в цій частині слід ухвалити нове рішення про часткове задоволення вимог ОСОБА_3
Частинами 1,2 статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Одночасно вирішується питання про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року N 348).
Згідно довідки, яка міститься на аркуші справи 24, середній заробіток ОСОБА_3 за травень, червень 2010 року, які передували звільненню, дорівнював 3 478 грн. 72 коп. (2229 грн. 52 коп.+4727 грн. 93 коп.:2). Середньоденна заробітна плата дорівнює 183 грн. 09 коп. (6957 грн. 45 коп.:38 робочих днів).
У зв’язку з цим за період з 21 червня 2010 року по 23 лютого 2011 року на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути середній заробіток за 153 робочих дня в сумі 28 012 грн.89 коп. Рішення про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації життя.
Незаконним звільненням позивачу спричинено моральну шкоду, так як з цього приводу він нервував. Протягом тривалого часу він не працював, не отримував заробітної плати, це потребувало від нього додаткових зусиль для організації життя.
З урахуванням конкретних обставин справи, а також виходячи з засад розумності і справедливості, колегія суддів приходить до висновку, що достатньою компенсацією за спричинену моральну шкоду буде 1000 грн.
Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2010 року в частині відмови ОСОБА_3 у задоволенні позову про скасування наказу №471/к від 20 липня 2010 року про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього запроітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди скасувати.
В цій частині ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати незаконним наказ № 471/к від 20 липня 2010 року по особовому складу про звільнення ОСОБА_3 за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.
Поновити ОСОБА_3 на роботі в Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький завод феросплавів» начальником сектора металопрокату відділу матеріально-технічного постачання управління матеріально-технічного постачання.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» на користь ОСОБА_3 за час вимушеного прогулу середній заробіток в сумі 28 012 грн. 89 коп. ( двадцять вісім тисяч дванадцять грн. 89 коп. ).
Виплату зазначеної суми провести за вирахуванням податку на прибуток і інших обов’язкових платежів.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» у доход держави судовий збір в сумі 420 грн. 18 коп, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розляду справи у сумі 240 грн.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі і стягнення заробітної плати у сумі 3 478 грн. 72 коп. підлягає негайному виконанню.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: