Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 157 / 2011 р. Головуючий у 1-й інстанції: Смолка І.О.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Пільщик Л.В.,
ОСОБА_1,
ОСОБА_2,
при секретарі: Петровій О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» в особі філії Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» Запорізький суднобудівний судноремонтний завод на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» в особі філії Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» (далі АСК «Укррічфлот» ) про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА :
26 квітня 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до АСК «Укррічфлот» про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Зазначала, що з 26 серпня 2005 року працювала у філії АСК «Укррічфлот» Запорізький суднобудівний судноремонтний завод на різних посадах. За наказом № 494-к від 20 липня 2009 року обіймала посаду інженера з охорони навколишнього середовища.
На підставі наказів № 05 від 22 березня 2010 року та № 0б від 26 березня 2010 року їй оголошувалися догани за недобросовісне відношення до службових обов’язків, а наказом №71-к від 29 березня 2010 року її звільнено з займаної посади по пункту 3 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов’язків.
Посилаючись на те, що не порушувала покладених на неї службових обов’язків, а також по причині недодержання відповідачем при застосуванні дисциплінарних стягнень норм статті 149 КЗпП України, просила скасувати накази № 05 від 22 березня 2010 року, № 06 від 26 березня 2010 року, № 71-к від 29 березня 2010 року, поновити її на роботі на посаді інженера з охорони навколишнього середовища, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Крім того, внаслідок незаконного звільнення вона зазнала моральних страждань, оскільки залишилася без роботи, не змогла працевлаштуватися по причині наявності в трудовій книжці запису про звільненні по пункту 3 статті 40 КЗпП України. Це порушило звичний уклад її життя, негативно вплинуло на стан її здоров*я. Просила у відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача 10 000 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 листопада 2010 року позов задоволено частково. Скасовано наказ директора філії АСК «Укррічфлот» Запорізький суднобудівний судноремонтний завод № 71-к від 29 березня 2010 року про звільнення з роботи ОСОБА_3 за пунктом 3 статті 40 КЗпП України «За систематичне невиконання без поважних причин посадових обов’язків».ОСОБА_3 поновлено на роботі на посаді інженера з охорони навколишнього середовища.Стягнуто з АСК «Укррічфлот» в особі філії АСК «Укррічфлот» Запорізький суднобудівний судноремонтний завод на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 9 646 грн. 40 коп., витрати на оплату правової допомоги в сумі 2 000 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 96 грн. 46 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.
ОСОБА_3 рішення суду в частині відмови їй у задоволенні позову щодо скасування наказів № 05 від 22 березня 2010 року, № 06 від 26 березня 2010 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також в частині відшкодування моральної шкоди не оскаржила.
Апеляційне провадження відкрито на підставі апеляційної скарги АСК «Укррічфлот», зі змісту якої вбачається, що відповідач не згоден з рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 09 листопада 2010 року в частині скасування наказу № 71-к від 29 березня 2010 року про звільнення позивачки, поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вважає, що висновок суду про часткове задоволення позову ОСОБА_3 ґрунтується на неповно з’ясованих обставинах справи та суперечить нормам матеріального і процесуального права. Просить ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи представника АСК «Укррічфлот» за довіреністю, заперечення ОСОБА_3, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо визнає, що його постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних дише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 працювала у відповідача з 26 серпня 2005 року, на підставі наказу № 494-к від 20 липня 2009 року була переведена на посаду інженера з охорони навколишнього середовища ( а. с. 8-10 ).
За наказом № 05 від 22 березня 2010 року ОСОБА_3 було оголошено догану за недобросовісне відношення до своїх службових обов’язків, на підставі припису прокурора від 09 березня 2010 року про усунення порушень вимог Водного кодексу України ( а. с. 6 ).
За наказом № 06 від 26 березня 2010 року ОСОБА_3 знову оголошено догану за невиконання службових обов’язків. При цьому в наказі зазначено, що 12 березня 2010 року філією АСК «Укррічфлот» отримано припис прокуратури Жовтневого району м. Запоріжжя від 09 березня 2010 року щодо неотримання підприємством дозволу на спеціальне водопостачання. В приписі є вимога негайно усунути порушення вимог Водного кодексу України. З 16 березня 2010 року позивачка вийшла з відпустки, однак нічого не зробила по усуненню вказаних в приписі прокуратури порушень ( а. с. 66-69 ).
Припис прокурора в матеріалах справи відсутній, оскільки втрачений відповідачем.
Відмовляючи у задоволенні вимог про скасування наказів №№ 5,6, суд першої інстанції виходив з того, що при застосуванні до ОСОБА_3 дисциплінарних стягнень відповідачем додержані вимоги статей 147,148,149 КЗпП України.
В цій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оспорюється, тому, за правилами статті 303 ЦПК України, в апеляційному порядку колегією суддів не перевіряється.
Згідно статей 147,149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Судом з’ясовано, що до ОСОБА_3 двічі, 22 березня 2010 року ( у понеділок ) та 26 березня 2010 року ( у п’ятницю ) застосовувалися дисциплінарні стягнення за невиконання припису прокуратури Жовтневого району від 09 березня 2010 року ( а. с. 66-75 ).
Пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважний причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.
Звільняючи ОСОБА_3 з посади інженера з охорони навколишнього середовища на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов’язків, відповідач в наказі № 71-к від 29 березня 2010 року послався на протокол засідання цехового комітету філії АСК «Укррічфлот» ЗССРЗ від 26 березня 2010 року, з якого видно, що цехком дав згоду на звільнення позивачки за порушення, по яких їй вже оголошувались догани ( а. с. 7,76-77 ).
Таким чином, позивачка після притягнення до дисциплінарної відповідальності 26 березня 2010 року до звільнення її 29 березня 2010 року ніяких проступків на роботі не вчиняла.
Між тим, як визначено статтею 149 КЗпП України, пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року ( із наступними змінами ) «Про практику розгляду судами трудових спорів» за передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
За таких обставин суд першої інстанції, враховуючи надані докази, дійшов правильного висновку про незаконність наказу № 71-к філії АСК «Укррічфлот» Запорізький суднобудівний судноремонтний завод від 29 березня 2010 року про звільнення позивачки, обґрунтовано поновив ОСОБА_3 на роботі на посаді інженера з охорони навколишнього середовища та на підставі статті 235 КЗпП України стягнув з АСК «Укррічфлот» на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 9 646 грн. 40 коп., а також витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги. Розмір середнього заробітку узгоджується з довідкою про заробітну плату ОСОБА_3 та кількістю днів вимушеного прогулу і співпадає з наданим по справі розрахунком ( а. с. 17-17,47,57-58,78 ).
Відмовляючи в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, суд послався на недоведеність ОСОБА_3 заявлених вимог.
В цій частині законність рішення суду в апеляційному порядку не перевіряється, оскільки сторонами не оскаржується.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_4 не спростовують та не дають підстав вважати, що в цій частині спір вирішено неправильно.
Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: