Справа № 2-2633/09

Р  І  Ш  Е  Н  Н Я

І  м  е  н  е  м   У  к  р  а  ї  н  и

12 травня 2009 року                                                                                                                   м. Одеса

                       Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

                       головуючого – судді Виноградової Н.В.,

                       при секретарі  судового засідання – Славинській К.М.,

                       за участю позивача – ОСОБА_1,

                       відповідача – ОСОБА_2

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

         23.02.2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою. Сторони перебувають у шлюбі з 17 лютого 2007 року шлюб зареєстрований першим відділом РАЦС Суворовського районного управління юстиції м.Одеси, актовий запис №117.

         Від спільного шлюбу мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, 01.10.2007року народження.

         Позивачка просить шлюб розірвати, посилаючись на те, що за термін спільного життя між ними постійно виникали сварки та суперечки по різним причинам, неповага, недовіра, відсутність взаєморозуміння, несхожість характерів, втрата почуття кохання, що і привело до розпаду сім”ї.

          З листопада 2007 року шлюбні відносини між подружжям припинені, спільне господарство не ведеться. Шлюб став носити формальний характер. Позивачка стверджує, що примирення між подружжям неможливе, тому просить шлюб між нею та ОСОБА_2 розірвати.          

          У судове засідання позивачка з’явилася, позовні вимоги підтримала.

          Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав та дав згоду на розірвання шлюбу з позивачкою.

          Подальше сімейне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, що має суттєве значення.

          Згідно частини 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

          Майнового спору між подружжям немає.

          За домовленістю сторін дитина залишається проживати з позивачкою.

          Обставин перешкоджаючих праву на подання позову про розірвання шлюбу, встановлених ст. 110 СК України, судом не виявлено.            

           Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню оскільки, згідно ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути поданим одним із подружжя.

           На підставі ч. 2 ст. 112 СК України, суд може розірвати шлюб, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, що має суттєве значення.

          При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу витрати по оплаті державного мита покласти на ОСОБА_2.

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 105, 110, 112 СК України, ст.ст.10, 11, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

          ОСОБА_4 ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

          Шлюб між ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище – Глизитська) ОСОБА_5 та ОСОБА_2, зареєстрований 17 лютого 2007 року першим відділом РАЦС Суворовського районного управління юстиції м.Одеси, актовий запис №117– розірвати.

         Стягнути з ОСОБА_2 при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в доход держави у розмірі 17 гривень, ОСОБА_1 від витрат звільнити.          

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.  

         Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення суду і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

            Суддя: