Деснянський районний суд м.Чернігова

м. Чернігів, пр-т Перемоги, 141, 14038, (04622) 3-31-81

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.12.2010 року Деснянський районний суд ОСОБА_1 в складі:

головуючого судді - Воронцової С.В.,

при секретарі - Бублик Т.М.,

за участю прокурора - Коваленко Л.М.,

в присутності потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові справу по обвинуваченню

ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 03.10.2000 року Чернігівським районним судом Чернігівської області за ст.ст. 140 ч.3,44 КК України в редакції 1960 року до 2 років позбавлення волі; 07.11.2000 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст.ст. 140 ч.3, 19 ч.6, 140 ч.3, 145 ч.1 , 42, 43 КК України в редакції 1960 року до 3 років 6 місяців позбавлення волі , звільнився 06.02.2002 року умовно - достроково на не відбутий термін 1 рік 11 місяців ; 10.12.2003 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст.ст.309 ч.1, 71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі ; 22.04.2004 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст.ст. 185 ч.2, 190 ч.2, 70 ч.І, 71 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі; 29.08.2006 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст.ст. 186 ч.2 , 309 ч.2 69, 70 ч.1 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився по відбуттю покарання 18.12.2008 року; 17.05.2010 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 70 ч.1 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України , -

ВСТАНОВИВ:

08.08.2010 року близько 23.00 години ОСОБА_3, знаходячись в кафе «Сан - Сіті», що розташоване по вул. Рокосовського, 26 м. Чернігова , з одного із столів вказаного кафе , таємно викрав папку з документами та кредитною карткою банку «Ощадбанк» з грошима на рахунку в сумі 670 грн. , яка належить ОСОБА_2. Після чого діючи єдиним умислом на заволодіння чужим майном в цей же день близько 24 години прибув до банкомату банку «Ощадбанк» , розташованого біля магазину «Електрон» по вул. Рокосовського, 62 в м. Чернігові , де зняв з викраденої ним кредитної картки банку «Ощадбанк» грошові кошти в сумі 670 грн. що були в користуванні потерпілого, а папку з документами залишив біля вказаного банкомату , чим завдав ОСОБА_2 матеріальних збитків.

Допитаний в судовому засіданні по пред'явленому обвинуваченню за ст. 185 ч.2 КК України підсудний ОСОБА_3 визнав себе винним частково та показав що познайомився з потерпілим , той був в стані алкогольного сп»яніння, вони разом відпочивали , на прохання потерпілого він зняв з банкомата гроші , частину яких в сумі 130 грн. забрав собі , решту віддав йому. Заявив що покази в ході досудового слідства давав під тиском співробітників міліції. До початку слухання справи добровільно повністю відшкодував потерпілому заподіяні злочином збитки та надав суду написану останнім розписку. В скоєному щиро кається, просив суд про призначення йому покарання не пов»язаного з позбавленням волі.

Факт викрадення його речей при зазначених в обвинуваченні обставинах та подальшого зняття з належної йому кредитної картки банку «Ощадбанк» грошових коштів підтвердив в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2. Який наполягав на тому що підсудним з його кредитної картки було знято саме 670 грн., та після надання йому банком фотографій особи, зафіксованих камерою спостереження банкомату , він звернувся з заявою до міліції про скоєння по відношенню до нього злочину. Відмовився від заявлених ним в ході досудового слідства позовних вимог на суму 670 грн., в зв»язку з повним добровільним відшкодуванням підсудним заподіяних збитків. Претензій до нього не має та просив суд про застосування до нього не суворого покарання.

Свідок ОСОБА_4 будучи допитаною в ході досудового слідства підтвердила фактичні обставини проведення за її участю як пойнятої відтворення обстановки та обставин події злочину , згідно якого ОСОБА_3 добровільно на пропозицію співробітників міліції розказав та показав на місці про обставини викрадення в кафе «Сан - Сіті» папки з документами належної потерпілому , та в подальшому за допомогою виявленої в ній кредитної картки зняття грошей в банкомату. Стверджувала що свої свідчення останній давав добровільно , тиску на нього ніхто не здійснював. (а.с.44)

Викладене також підтверджується заявою потерпілого ОСОБА_2 від 19.08.2010 року про факт скоєння відносно нього злочину та явкою з повинною ОСОБА_3 від 19.08.2010 року , згідно якої він добровільно повідомив органи міліції про причетність до скоєння вищенаведеного злочину, (а.с.2,10)

Факт зняття ОСОБА_3 зазначеної суми в розмірі 670 грн. з банкомату банку «Ощадбанк» , розташованого біля магазину «Електрон» по вул. Рокосовського, 62 в м. Чернігові , підтверджується роздруківкою банку та фотографіями камери відео - спостереження до неї.(а.с.7-9)

Будучи неодноразово допитаним в ході досудового слідства ОСОБА_3 повністю визнавав обставини інкримінованого йому злочину , давав з цього приводу детальні визнавальні свідчення, які в повному обсязі підтвердив при проведенні за його участю обстановки та обставин події злочину.(а.с. 19,28,40-43,67)

Проведеною прокуратурою м. Чернігова перевіркою будь-яких доказів про здійснення на ОСОБА_3 тиску з боку співробітників міліції не встановлено , з приводу чого прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.(матеріали перевірки за № 659-пр-10)

Аналізуючи зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності суд приходить до висновку що обвинувачення пред'явлене підсудному ОСОБА_3, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі. Суд критично оцінює покази підсудного дані ним в судовому засіданні , оскільки вони спростовуються дослідженими доказами, в тому числі його особистими свідченнями , що повністю узгоджуються між собою, даних про те що вони були здобуті з порушенням вимог діючого законодавства не встановлено.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що умисні дії ОСОБА_3, які виразились в таємному викрадені чужого майна , належного потерпілому ОСОБА_2, вчинені повторно , підлягають кваліфікації за ст.185 ч.2 КК України.

Вирішуючи питання про призначення підсудному покарання суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання " з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При вирішенні питання про призначення підсудному ОСОБА_3 міри покарання , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину , що відносяться до категорії середньої тяжкості , особу підсудного, що раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та вчинив злочин в період іспитового строку призначеного судом покарання з випробуванням, формально позитивно характеризується, приймає до уваги його вік, стан здоров»я, сімейні та матеріальні обставини, той факт що він страждає на ряд хронічних захворювань , має матір пенсійного віку , що перебуває на диспансерному медичному обліку з приводу онкологічного захворювання, наявність обставин що пом»якшують покарання як щире каяття та повне добровільне відшкодування заподіяних збитків , за відсутності таких що його обтяжують , враховує думку потерпілого що просив суд про застосування до підсудного не суворого покарання і вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, що йому інкримінується.

Приймаючи до уваги, що підсудний вчинив злочин в період іспитового строку призначеного судом покарання з випробуванням, чим порушив вимоги ст.78 КК України , суд при призначенні покарання підсудному за сукупністю вироків вважає за необхідне керуватись вимогами ст.71 КК України та п.п. 10,25 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, та визначити йому покарання остаточно, приєднавши частково не відбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.05.2010 року .

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди належить залишити без задоволення в зв»язку з його відмовою від позову в результаті повного відшкодування підсудним заподіяної шкоди.

Міра запобіжного заходу у відношенні підсудного в вигляді підписки про невиїзд зміні не підлягає. Початок строку відбування покарання підсудному необхідно рахувати з дня його фактичного затримання та приведення вироку до виконання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ст.185 ч.2 КК України та призначити йому покарання в вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України приєднати 2 (два) роки 1 (один) місяць позбавлення волі за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.05.2010 року і остаточно визначити покарання ОСОБА_3 за сукупністю вироків в вигляді 4 (чотирьох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу у відношенні засудженого ОСОБА_3 залишити без змін - підписку про невиїзд. Початок строку відбування покарання підсудному рахувати з дня його фактичного затримання та приведення вироку до виконання.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя