Апеляційний суд Черкаської області

м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18033, (0472) 37-23-83

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого

суддів

при секретарі

ОСОБА_1

ОСОБА_2, ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ТОВ "Айова" - ОСОБА_5 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 вересня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ТОВ "Айова" про розірвання договору оренди земельної ділянки,

встановила:

Позивач звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ТОВ "Айова" про розірвання договору оренди земельної ділянки. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що він є власником земельної ділянки, договір оренди якої 25 липня 2006 року було укладено між ним і ТОВ "Айова".

Так як відповідач останні два роки порушував умови договору, не доплачував орендну плату, ціну на зерно, яке видавав як орендну плату, встановив завищену, не дотримується сівозмін, чим погіршив стан земельної ділянки, від перегляду ставки орендної плати на підставі Указу Президента України від 19.08.2008 року, розпорядження КМУ та Черкаської обласної держадміністрації "Про підвищення орендної плати за землі сільськогосподарського призначення" відмовився, позивач був змушений увернутися до суду.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 Щресш 2009 року позов задоволено. Із змісту судового рішення вбачається, що вистави задоволення позову наступні: відповідачем не виконано вимог Указу

Президента України від 19.08.2008 року та не збільшено розмір орендної плати за користування земельною ділянкою з 1,5% до 3%, порушено вимоги п. 13, 17,1 договору від 25.07.2008 року. Вказані порушення суд визнав істотними та виніс рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладений 25.07.2006 року між ОСОБА_6 та ТОВ "Айова". Зобов'язано ТОВ "Айова" негайно повернути земельну ділянку розміром 2,6574 га власнику. Стягнуто з ТОВ витрати. Із змісту мотивувальної частини рішення вбачається, що порушень умов договору суд не встановив.

Позивач рішення не оскаржив.

Не погоджуючись з рішенням, ТОВ "Айова" оскаржила його в повному об'ємі, просить скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставина! справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та ухвалити яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились в судове засіданні] перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах довож апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів! приходить до висновку, що висновки суду не відповідають обставинам справі, судом неправильно застосовано норми матеріального права в зв'язку з чим| апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду до скасування і винесенням нового по наступних мотивах.

Апеляційний перегляд справи проводиться в межах заявлених у суді першоі інстанції вимог, на підставі наданих до суду першої інстанції доказів та в межах доводів апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не оспорено наступні обставини.

Між сторонами 25.07.2006 року укладено договір оренди земельної ділянкі (паю) терміном на 10 років. Умовами договору встановлено орендну плату і] розмірі 1,5% від вартості оцінки земельної ділянки, та інші істотні умови, зокрема підстави зміни розміру орендної плати, умови використання та поверненні наданої в оренду земельної ділянки.

Наведені обставини обґрунтовані наявними у справі доказами та знайші своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Правовідносини між сторонами, крім ст. 651, 652 ЦК України, на які посилається суд, регулюються спеціальним законом - "Про оренду землі" від 6.10.1998 року з наступними змінами. Згідно із вимогами Розділу V наведеного Закону припинення договору оренди землі шляхом його розірвання можливе! судовим рішенням в разі невиконання сторонами обов'язків передбачених ст. 24, 25 цього Закону, або умовами договору.

Умовами договору передбачено його припинення у випадках:

*закінчення строку дії договору

*придбання орендарем земельної ділянки у власність

*викупу земельної ділянки для суспільних потреб

*ліквідації юридичної особи-орендаря

*за взаємною згодою сторін

*ріше догої

*СИСТ(

- в іни

Обов'яз

невиконання ст. 25 Закону

*прис дого

*ВИКС

*ДОТр

оздс Як вба1 інстанції вих переглянуто родючості з< Президента позивача пр( судом не зад Однак договору ш 19.08.2008 р Умови, за яі п. 13:

*змі

*змі

*під

*ІН(|

*ПОІ

*В ІІ

Оскіл

зменшення, згодою. Доі п. 13 стороі-лише у вц 725/2008.

Варті розмір оре підтверджу районі про змісту наві нараховане паю.

індної плати за -и п. 13, 17, 34 :ними та виніс ний 25.07.2006 йова" негайно ) з ТОВ судові я, що інших

•го в повному ay обставинам 'хвалити нове,

»ве засідання, ежах доводів солегія суддів шнам справи, в'язку з чим скасування з

у суді першої ів та в межах

ієно наступні

тьної ділянки

ідну плату в

юви, зокрема

повернення

і та знайшли

>аїни, на які у землі" від І наведеного : можливе за чених ст. 24,

*рішення суду у разі невиконання стороною обов'язків, передбачених договором, внаслідок знищення, пошкодження земельної ділянки

*систематична несплата орендної плати

- в інших випадках, передбачених законом.

Обов'язки орендаря земельної ділянки, яка належить фізичній особі, за

невиконання яких можливе розірвання договору в судовому порядку, встановлені ст.25 Закону України "Про оренду землі":

- приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені

договором, зареєстрованому в установленому порядку

*виконувати встановлені щодо об'єкту оренди обмеження

*дотримуватися режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Як вбачається із змісту судового рішення, задовольняючи позов суд першої І інстанції виходив з того, що відповідачем порушені умови п. 13 договору (не було переглянуто щорічно розмір орендної плати), п. 17 (допущення погіршення родючості землі), п. 34 (не застраховано об'єкт оренди) та всупереч Указу Президента України від 19.08.2008 року відповідачем не задоволено вимога позивача про підвищення орендної плати з 1,5% до 3%. Решту вимог позивача

f

судом не задоволено, позивачем рішення суду не оскаржено. Однак висновки суду першої інстанції про порушення ТОВ "Айова" умов договору передбачених п. 13, 17 та вимог Указу Президента України від 19.08.2008 року № 725/2008 є передчасними, не відповідають обставинам справи. Умови, за яких можливий перегляд розміру орендної плати, встановлені в тексті п.13:

*зміни умов господарювання,

*зміна розмірів земельного податку,

*підвищення цін і тарифів,

*інфляційні процеси,

*погіршення стану земельної ділянки,

*в інших випадках, встановлених законом. Оскільки зміна орендної плати можлива як у бік збільшення, так і в бік

зменшення, така зміна можлива лише на вимогу однієї із сторін і за взаємною згодою. Доказів пред'явлення таких вимог сторонами по підставах передбачених п. 13 сторонами суду не надано, позивачем пред'являлась вимога про перерахунок лише у відповідності з Указом Президента України від 19.08.2008 року № 725/2008.

Вартість орендованої земельної ділянки відповідачем індексується щорічно, розмір орендної плати визначається із проіндексованої вартості землі, що підтверджується довідкою на а.с. 34 Управління Держкомзему в Уманському районі про вартість паю, довідкою та розрахунками ТОВ "Айова" на а.с. 35, 44. Із змісту наведених документів вбачається, що розмір щорічної орендної плати нарахованої та виплаченої позивачу складає 1,5% від проіндексованої вартості паю.

Безпідставно суд у рішенні послався на довідку № 21 від 15.01.2009 рокута на акт обстеження земель від 20.03.2009 року, як на доказ порушення п. 17 договору, оскільки вказані документи не містять інформації про родючість землі та порядок сівозміни. Судом не враховано, що п. 17 договору взагалі не передбачає умови наведеної судом - "не допущення погіршення родючості землі", а передбачає вимоги "застосування заходів по підвищенню родючості ґрунтів ті їх захисту від ерозії".

Наведені докази свідчать про невідповідність висновків суду про порушення відповідачем п. 13, 17 договору обставинам справи.

Надаючи оцінку порушенню відповідачем п. 34 (не застраховано предмет оренди), слід керуватися вимогами ст. 651 ЦК України та встановити, чи є наведене порушення істотним, тобто чи позбавлений позивач внаслідок такого порушення того, на що він розраховував при укладенні договору. Оскільки страхування предмета договору не впливає на відносини сторін, не обмежує праві позивача, не позбавляє його права на отримання доходів таке порушення не може бути визнане істотним, яке дає підстави для розірвання договору.

Висновок суду про те, що розмір орендної плати має бути підвищено автоматично з 1,5% до 3% на підставі Указу Президента України від 19.08.2008 року за № 725/2008 не ґрунтується на вимогах закону. Відповідно до ч. 1,2 Закон) України від 6.10.1998 року "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма, строки внесення орендної плати за землю для фізичних осіб встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству. Договір між сторонами підписано 25.07.2006 року, в період дії Указу Президента України від 2.02.2002 року № 92/2002 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних частої (паїв)", яким встановлювався мінімальний розмір орендної плати у 1,5% від оцінки паю. Розмір орендної плати не менш ніж 3% встановлений Указом Президента України від 19.08.2008 року і є обов'язковим до застосування з дня набрання чинності Указом законної сили. В тексті Указу відсутнє застереження про розповсюдження його дії на договори укладені до вступу його в законну силу, тому зміна розміру орендної плати могла відбуватись лише за взаємною згодою сторін. Оскільки суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин положення нормативно-правового акта, дія якого на спірні правовідносини не поширюється, винесене рішення суду не є законним в розумінні вимог ст. 213 ЦПК України.

Відповідно до змісту протоколу зборів уповноважених власників земельних часток від 12.12.2009 року представником ТОВ "Айова" запропоновано отримати орендарям за 2009 рік орендної плати в розмірі 3%, але всі присутні на зборах уповноважені власники відмовились від пропозиції та вирішили розірвати договори оренди.

За таї

СВОГО ПІДТЕ

задоволенн Керуї землі", Ук; Президента України, ко

апеля міськрайош справі за ш договору ор

В поз договору ор

Рішен оскаржене і місяців з дн

Згідно з орт Суддя

ЛІ

року та п. 17 землі галі не землі", ґрунтів та

про

предмет , чи є такого Оскільки є прав ; може

[ДВИЩЄНО

08.2008 Закону лю - це мельною (зізичних оплати, (оговору ріод дії заходи часток % від казом з дня еження силу, згодою дносин ини не т. 213

За таких обставин, коли порушення умов договору відповідачем не знайшли свого підтвердження, а порушення п. 34 не є істотним, позов не підлягає до задоволення за відсутності правових підстав.

Керуючись ст. ст. 651, 652 ЦК України, Законом України "Про оренду землі", Указом Президента України від 2.02.2002 року № 92/2002, Указом Президента України від 19.08.2008 року № 725/2008, ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія

в up і ш и л а :

апеляційну скаргу ТОВ "Айова" задовольнити, рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 вересня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ТОВ "Айова" про розірвання договору оренди земельної ділянки скасувати.

В позові ОСОБА_6 до ТОВ "Айова" про розірвання І договору оренди земельної ділянки від 25.07.2006 року відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.