Ухвала

                                                      ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           25 березня 2009 року  судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді                 -Міненкової Н.О.

        - суддів:         -Ларенка В.І.        

                    - Хорошевського О.М.,

при секретарі:             - Григоренко К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення  Шевченківського районного суду Харківської області від 20 січня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи : служба у справах дітей Богодухівській райдержадміністрації Харківської області, рада опіки та піклування Гетьманівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, служба у справах дітей Шевченківської райдержадміністрації Харківської області про позбавлення батьківських прав, -

                                                       ВСТАНОВИЛА:

         У листопаді 2008 року  позивач ОСОБА_1  звернувся у суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3  про позбавлення батьківських прав  відносно неповнолітнього онука - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

          В  обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що в сім'ї його сина відповідача ОСОБА_2 та його дружини ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_4 , який фактично з часу свого народження постійно проживає у позивача, тобто у дідусі  в с. Павлівка Богодухівського району Харківської області. На теперішній час онук навчається за місцем їх мешкання. Батьки вихованням дитини не займаються, проживають в с. Гетьманівка Шевченківського району, матеріальної допомоги на утримання сина не надають.

          Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував, посилався на те, що дійсно він та його дружина мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та вони проживали разом з батьком та його дружиною. У зв'язку з тим, що він та його родина змінили місце проживання, та переїхала у с. Гетманівка Шевченківського району, його батько погодився щоб син пожив у нього  деяких час, доки вони не влаштуються. З часом вони приїздили , щоб забрати сина до дому, але  батько умовив його не забирати сина. Пізніше у зв'язку з тим, що батько та його дружина  настроїли сина проти них, вони не змогли сина забрати до себе. Сином вони цікавляться, приїжджають до нього, надають йому гроші, роблять необхідні покупки, але у зв'язку з тим, що працюють без вихідних та мешкають в іншому селі, це відбувається не часто. Вони мають свій будинок, який обладнаний усім необхідним, працюють тваринниками, мають все необхідне для утримання та розвитку сина. Крім сина ОСОБА_4 у них є син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає з ними.

            Відповідачка ОСОБА_3 заперечувала проти позбавлення її та чоловіка батьківських прав. Пояснила, що дитина з власної волі проживає в родині дідуся та бабусі.

            Служба у справах дітей Шевченківської районної державної адміністрації надала письмовий висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідачів.

Рішенням  Шевченківського районного суду Харківської області від 20 січня 2009 року в задоволенні  позову ОСОБА_1  до ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено. Суд попередив відповідачів про необхідність змінити ставлення до питання виховання та утримання сина ОСОБА_4, та зобов'язав службу у справах дітей Шевченківської райдержадміністрації Харківської області, службу у справах дітей Богодухівської райдержадміністрації Харківської області проводити контроль за виконанням відповідачами батьківських обов'язків.

          В апеляційний скарзі позивач ОСОБА_1  просить рішення суду  скасувати, задовольнити його позов.  Наводить ти ж доводи, що і в судовому засіданні суду першої інстанції. При цьому посилається на те, що представник служби у справах дітей Шевченківської райдержадміністрації в судовому засіданні не заперечував проти позбавлення відповідачів батьківських прав.

          Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

           Відмовляючи в задоволенні позовних вимог  про позбавлення батьківських прав відповідачів, - суд першої інстанції виходив із того, що ні позивач у своєї позовної заяві, ні його представник у судовому засіданні не надали суду жодних підстав про доцільність позбавлення батьківських прав подружжя ОСОБА_1 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4.

           Судова колегія вважає, що дані висновки суду є правильними, оскільки вони зроблені відповідно до зібраним доказам, вимогам ст.ст. 10, 57, 58, 59, 60, 213 ЦПК України, ст. 164 Сімейного кодексу України.

            Стаття 164 СК передбачає позбавлення батьківських прав.

Підстави для позбавлення батьківських прав подані вичерпно.

             Згідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України  мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

             Позивач вважає, що відповідачі повинні бути позбавлені батьківських прав тому, що вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

             Як вбачається з матеріалів справи,  дитина з власної волі проживає в родині дідуся з січня 2008 року. Цю обставину підтвердив представник позивача в судовому засіданні.

              Відповідно до висновку служби у справах дітей Шевченківської райдержадміністрації Харківської області від 17.12.2008 року родина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 має стабільний дохід, в повному обсязі забезпечена продуктами харчування, необхідними меблями, побутовою технікою, має задовільні санітарно-гігієнічні умови. З ними проживає молодший син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, старша дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з власної волі у дідуся. Підстав для позбавлення батьківських прав немає (а.с. 42).

              Згідно характеристики та акту обстеження матеріально-побутових умов наданих Гетьманівською сільскою радою Шевченківського району подружжя ОСОБА_1 разом працюють в СТОВ ім. Ватутіна денними скотарями, мають двох дітей про яких піклуються належним чином, громадського спокою не порушують, підтримують добросусідські відносини з односельцями, спиртними напоями не зловживають.

              Відповідачі в судовому засіданні пояснили, що вони не ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. У зв'язку зі складеними обставинами недостатньо приділяють уважності  вихованню дитині. Вони бажають зібрати дитину до себе.

               У зв'язку з викладеним судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно зробив висновок, що позивач не надав суду жодних підстав про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів.  

                Доводи апелянта відносно того, що відповідачі ухиляються від своїх обов'язків по вихованню дитини - були предметом розгляду суду першої інстанції, та їм дана належна оцінка.

               При постановленні рішення суд першої інстанції правильно виходив із того, що доказів підтверджуючих ухилення відповідачів від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини -  відповідачами не надано.

                Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

                У зв'язку з вищевикладеним, судова колегія вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

               Посилання в апеляційній скарзі на те, що у дебатах представник служби у справах дітей Шевченківської райдержадміністрації не заперечував проти позбавлення батьківських прав відповідачів, висновків суду не спростовують. Суд погодився з письмовим висновком органу опіки та піклування, тому що він є достатньо обґрунтованим та не суперечить інтересам дитини.

              Доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом розгляду суду першої інстанції, та їм дана належна оцінка.

              Висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

              Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308 313- 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

                             Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

              Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 20 січня 2009 року - , залишити без змін.

                Ухвала набирає  законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

             Головуючий:

             Судді: