h
справа № 2-а-31881/08
категорія 2.31.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капинос О.В. ,
при секретарі - Господарчук І.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації
про стягнення коштів,-
встановив:
Позивач у грудні 2008 року звернувся з вказаним позовом до суду, просить визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації щодо виплати йому коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними та стягнути з відповідача на його користь 24003,50 грн доплати громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення згідно зі ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, 363,80 грн грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва згідно зі ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Посилався на те, що протягом квітня 1997 року - жовтня 2008 року йому не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені вказаними статтями, що призвело до порушення його прав. Посилався на те, що отримував відповідні доплати та грошову допомогу у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 836, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації було повідомлено вчасно та належним чином, про причини неявки представника суду не повідомлено, заперечень не надано.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що позивач проживає в АДРЕСА_1 В спірний період, а саме - з 1 квітня 1997 року по 7 травня 2001 року працював у в Овруцькому районі Житомирської області в зоні, яка згідно переліку населених пунктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року віднесена до зони безумовного (обов'язкового) відселення, з 8 травня 2001 року по 3 червня 2002 року та з 3 липня 2006 року по 30 вересня 2008 року - працював у зоні гарантованого (добровільного) відселення. Має статус потерпілого від аварії на ЧАЕС 3 категорії, що підтверджується посвідченням Серія НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення проводиться доплата до заробітної плати в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні безумовного (обов'язкового) відселення проводиться доплата до заробітної плати в розмірі трьох мінімальних заробітних плат
Згідно ст. 37 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.
Згідно з п.4 пп. 2 та 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20 вересня 2005 року, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються, головні управління праці і соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.
В зазначений період кошти нараховувались і виплачувались не в розмірах, визначених Законом - виходячи з мінімальної заробітної плати, а частково - в розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Виплатою доплати до заробітної плати та грошової допомоги в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836, порушені права позивачки.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу становив:
з 1 квітня 1997 року - 15 грн, з 1 січня 1998 року - 45 грн, з 1 липня 1998 року - 55 грн, з 1 січня 1999 року - 74 грн, з 1 квітня 2000 року - 90 грн, з 1 липня 2000 року - 118 грн, з 1 січня 2002 року - 140 грн, з 1 липня 2002 року - 165 грн, з1 січня 2003 року -185 грн, з 1 грудня 2003 року - 205 грн, з 1 вересня 2004 року - 237 грн, з 1 січня 2005 року - 262 грн, з 1 квітня 2005 року - 290 грн, з 1 липня 2005 року - 310 грн, з 1 вересня 2005 року -332 грн, з 1 січня 2006 року - 350 грн, з 1 липня 2006 року - 375 грн, з 1 грудня 2006 року - 400 грн, з 1 квітня 2007 року - 420 грн, з 1 липня 2007 року - 440 грн, з 1 жовтня 2007 року - 460 грн, з 1 січня 2008 року - 515 грн, з 1 квітня 2008 року - 525 грн, з 1 жовтня 2008 - 545 грн.
Заборгованість розраховується за формулою:
сума заборгованості = сума, яка повинна була сплачена згідно зі ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - сума, фактично сплачена згідно із Постановою Кабінету Міністрів України № 836.
Дію ч. 1 ст. 39 було зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України "Про Державний Бюджет на 2006 рік".
Дію ч. 1 ст. 39 було зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України "Про Державний Бюджет на 2007 рік". З 9 липня 2007 року дію абз. 3 ч. 1 ст. 39 було відновлено рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року.
Дію ч. 1 ст. 39 було зупинено на 2008 рік в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України "Про Державний Бюджет на 2008 рік". З 22 травня 2008 року дію абз. 3 ч. 1 ст. 39 було відновлено рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Таким чином, підлягало до сплати доплати до заробітної плати за ст. 39 Закону за періоди: з 1 квітня 1997 року по 3 червня 2002 року, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008 року. Всього - 18214,56 грн (диференційовано до отриманої заробітної плати).
фактично сплачено -847,12 грн.
Враховуючи вищенаведене, заборгованість за ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” підлягає стягненню за період з 4 грудня 1997 року по 31 грудня 2007 року та складає складає 17367,89 грн - диференційовано до отриманої заробітної плати.
Беручи до уваги річний строк позовної давності в адміністративному судочинстві, заборгованість за ст. 37 вказаного Закону підлягає задоволенню лише з 3 грудня 2007 року.
Дію ст. 37 було зупинено на 2008 рік в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України "Про Державний Бюджет на 2008 рік". З 22 травня 2008 року дію ст. 37 було відновлено рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Таким чином, заборгованість за ст. 37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” підлягає стягненню за період з 4 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
повинно було сплачено грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва: 166,19 грн;
фактично сплачено за вказаний період 3,79 грн.
Всього заборгованість перед позивачем за ст. 37 складає 162,40 грн.
Таким чином, заборгованість по доплаті до заробітної плати (ст. 39 Закону) складає 17367,89 грн; заборгованість по грошовій допомозі у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст. 37 Закону) складає 162,40 грн.
Зміст Законів України, якими встановлюється розмір мінімальної заробітної плати свідчить про відсутність обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм ст.ст. 37, 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Керуючись ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 94, 158 -163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 17367,89 грн доплати до заробітної плати (ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”), 162,40 грн заборгованості по грошовій допомозі у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”).
В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: О.В. Капинос