Судове рішення #4870238

h

 

справа №  2-а-29197/08 

категорія  2.31.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 22 квітня 2009 р.                                                                                       м.Житомир

 

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді  Романченка Є.Ю. ,

при секретарі -       Крижанівській О.В.

представники сторін: не з`явились    ,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом  ОСОБА_1  

до   Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районноїдержавної адміністрації,  Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирськоїобласті,  Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат

про  стягнення 18180,00 грн.,-

встановив:

 

 ОСОБА_1 звернувся до суду з позов в якому посилається на те, що вперіод з 01.09.2002 р. по 31.08.2005 р. йому не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що призвело до порушення його прав. Заборгованість по грошовій допомозі у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст.37) -в розмірі  3030 грн., а по доплаті непрацюючим пенсіонерам, які проживають  на територіях радіоактивного забруднення (ст.39) позивач  визначив в розмірі 15150грн., Посилається на те, що отримував відповідну допомогу у розмірах, передбачених  Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній  заробітній платі у відповідні періоди.

Позивач в судове засідання не з'явилася. В заяві просить справу слухати у його відсутність.

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Лугинської РДА до суду не прибув, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області та Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат  в письмових запереченнях на позов зазначили, що не є належними відповідачами по даній справі, оскільки не являються розпорядниками даних коштів, просять справу розглядати у відсутність їх представників.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає   задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи 3 категорії і в спірний період часу проживав в АДРЕСА_1 Лугинського району Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Згідно ст.37 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Згідно ст.39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати щомісяця. 

Проте вказані допомога та доплата виплачувались у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати, тобто в значно меншому розмірі.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.

Виплатою  доплати  в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року,  порушені права позивача.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані.

Задоволенню підлягає позов щодо допомоги (ст.37 Закону) та доплати (ст. 39 Закону) за період з січня вересня 2002 року по 31 серпня 2005 року.   

З врахуванням розмірів мінімальної заробітної плати  в Україні в спірний період часу, а саме :

Розмір мінімальної заробітної плати становив:

з 01.07.2002 р. - 165 грн., з 01.01.2003 р. - 185 грн., з 01.12.2003 р. - 205 грн., з 01.09.2004 р. - 237 грн., 01.01.2005 р. - 262 грн., з 01.04.2005 р. - 290 грн., з 01.07.2005 р. - 310 грн., з 01.09.2005 р. - 332 грн., з 1 січня 2006 року -350 грн., з 01.07.2006 р. - 375 грн., з 1 грудня 2006 року -400 грн.,  з 1 квітня 2007 року -420 грн., з 1 липня 2007 року -440 грн., з 1 жовтня 2007 року -грн..

Заборгованість  буде становить:

1) по допомозі, передбаченій ст. 37 Закону:

- за вересень - грудень 2002 року - (165х40%х4) = 264грн.;

- за січень - листопад 2003 року -  (185х40%х11) = 814грн.;

-за грудень 2003 року по серпень 2004 року - (205х40%х9) = 738 грн.;

- за вересень - грудень 2004 року - (237х40%х4) = 379,20грн.;

- за січень - березень 2005 року - (262х40%х3) = 314,40грн.;

- за квітень - червень 2005 року -  (290х40%х3) = 348грн.;

- за липень - серпень 2005 року -  (310х40%х2) =248грн.;

а всього: 3105,60грн. - 75,60грн (отримані згідно довідки кошти) = 3030грн.

2) по доплаті, передбаченій ст.39 Закону;

- з вересня - грудень 2002 р. - 1278грн. (165грн. х 2 х 4= 1320грн. - 42 грн.(10,50 грн. х 4));

 - з січня - листопад 2003 р. -  3954,50 грн. (185грн. х 2 х 11=4070грн. - 115,50 грн.(10,50 грн. х 11));

 - з грудня 2003р. - серпень 2004р. -  3595,50 грн. (205грн. х 2 х 9=3690грн. - 94,50 грн.(10,50 грн. х 9));

 - з вересня - грудень 2004р. -  1854,00 грн. (237грн. х 2 х 4=1896грн. - 42 грн.(10,50 грн. х 4));

 - з січня - березень 2005р. -  1540,50 грн. (262грн. х 2 х 3=1572грн. - 31,50 грн.(10,50 грн. х 3));

 - з квітня - червень 2005р. -  1708,50 грн. (290грн. х 2 х 3=1740грн. - 31,50 грн.(10,50 грн. х 3));

 - з липня - серпень 2005р. -  1219,00 грн. (310грн. х 2 х 2=1240грн. - 21 грн.(10,50 грн. х 2));

а всього: 15150грн.

Отже з врахуванням викладеного вище в спірний період часу розмір заборгованості перед позивачем по виплатах, передбачених ст.37 Закону становить 3030 грн., а по ст.39 Закону  - 15150 грн., а всього -18180грн. 

Оскільки, відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженою постановою КМ України від 20.09.2005 р. №936, розпорядником цих коштів і в спірний період часу і на даний час є Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації, суд стягує заборгованість з нього.

В задоволенні позовних вимог до Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області та Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись Законами України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 99, 100, 158 -163, 167, 254  КАС України, суд - 

     

постановив:

 Позов задовольнити

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області щодо виплати ОСОБА_1доплати та допомоги у розмірі меншому ніж це визначено ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 1 вересня 2002 року по 31 серпня 2005 року включно.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної  державної адміністрації на користь ОСОБА_1 18180 грн. заборгованості по допомозі та доплаті, передбаченими ст.ст 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за з 1 вересня 2002 року по 31 серпня 2005 року включно.

В задоволенні позовних до Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області та Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат відмовити за безпідставністю.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 

 

Головуючий суддя:                                                                                     Є.Ю. Романченко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація