Справа № 359/740/22

Провадження № 1-кп/359/218/2023

У Х В А Л А

про продовження запобіжного заходу

27 червня 2023 року м.Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

під час судового засідання з технічною фіксацією в режимі відеоконференції по кримінальному провадженню № 22021101110000205, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2021 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина Республіки Латвія, латвійця, уродженця м. Цесіс Республіки Латвія, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.305 КК України,

розглянувши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

в с т а н о в и в:

25 січня 2022 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.305 КК України.

Ухвалою суду від 05.05.2023 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 год. 00 хв. 03.07.2023.

26.06.2023 прокурором подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокурор в судовому засіданні просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

Захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, просила змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який.

Згідно п.20-5 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Зважаючи на те, що станом на 27.06.2023 відсутні члени колегії по даному провадженні, а строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 спливає до моменту закінчення розгляду справи, головуючий суддя розглядає клопотання прокурора одноособово.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає за доцільне клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу задовольнити та продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою зважаючи на наступне.

Термін дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 03.07.2023, а до указаного часу провести розгляд кримінального провадження неможливо.

Запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36). При цьому, висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкція ч. 3 ст. 305 КК України передбачає позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років із конфіскацією майна, а тому виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим. Водночас, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Вимоги статті 194 КПК України зобов`язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

Згідно із ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа №511-550/0/4-13від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів.

Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Зі змісту обвинувального акту, який надійшов до суду, вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України. Наявність обґрунтованої підозри, тяжкість обвинувачення, дані про особу обвинуваченого, який не має постійного місця проживання та доходу в Україні, свідчать про можливість обвинуваченого переховуватися від суду, вчинення ним інших злочинів, а також незаконно впливати на свідків по даному кримінальному провадженню.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження, належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

На думку суду, застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло не забезпечить його належної поведінки і не зменшить наявні ризики, в тому числі ризику переховування від суду та незаконного впливу на свідків та потерпілу.

Про обрання відносно обвинуваченого особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру.

Застосування до ОСОБА_4 особистого зобов`язання не забезпечить його належної поведінки і не зменшить наявність ризиків, не зможе перешкодити їх реалізації. Отже, суд погоджується із доводами прокурора про недостатність застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність продовження терміну дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 140, 143, 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 323, 331, 369, 371, 372, 376 КПК України, п.20-5 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 год. 00 хв. 25 серпня 2023 року.

Утримувати ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляції протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 15 год. 45 хв. 30 червня 2023 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1