707/1813/23

2/707/721/23

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

16 серпня 2023 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді – Миколаєнко Т.А.,

за участі: секретаря судового засідання – Конюшенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розміру аліментів, –

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , у якій просить суд визначити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення цього позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що у період з 25 вересня 2003 року до 16 червня 2009 року позивач у справі  ОСОБА_1  перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Від даного шлюбу у сторін народилося двоє доньок:  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 . У Другому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства  юстиції  (м. Київ)  перебуває  на  виконанні  виконавче  провадження  №  49764323 від 04 січня 2016 року, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-425/09, виданого 24 грудня 2015 року, про стягнення з відповідача на корись позивача аліментів на утримання доньок ОСОБА_4  та ОСОБА_3  до досягнення ними повноліття у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей даного віку, починаючи з 16 лютого 2009 року. При цьому, на день звернення позивача з даним позовом до суду старша донька сторін  ОСОБА_4 досягла повноліття, а молодша донька ОСОБА_3  продовжує проживати разом з позивачем. Відтак, на утримання молодшої доньки  ОСОБА_3 припадає 1/6 частина від доходу відповідача. Позивач стверджує, що аліменти в розмірі 1/6 частини від доходу відповідача не дають їй можливості належним чином утримувати молодшу доньку, та такий розмір аліментів не є достатнім для гармонійного розвитку дитини. Водночас, на переконання позивача, досягнення старшою донькою сторін повноліття надає їй право на визначення розміру аліментів на утримання молодшої доньки ОСОБА_3 . Достатніми для належного утримання молодшої доньки позивач вважає аліменти в розмірі 1/4 від заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А. від 26 червня 2023 року відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 16 серпня 2023 року; запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому даної ухвали подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; встановлено позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подачі до суду відповіді на відзив, а відповідачу – триденний строк для подачі заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів /а.с. 23-25/.

Одночасно сторонам було роз`яснено, що відповідно до частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, та зазначено строки подання такого клопотання.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи.

Зокрема, відповідача було повідомлено про вказаний позов шляхом направлення копії позовної заяви разом з додатками та ухвалою суду за місцем його фактичного проживання /а.с. 30/.

Окрім того, про відкриття провадження та можливість отримання копій процесуальних документів і позовної заяви з додатками відповідача було додатково повідомлено через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України у порядку, визначеному частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України /а.с. 29/.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від будь-якої зі сторін до суду не надійшло, а відтак, відповідно до вимог частини п`ятої статті 279 ЦПК України, суд вважає можливим розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Правом на подачу відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк відповідач не скористався.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Із копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 27 серпня 2004 року та серії НОМЕР_2 від 14 листопада 2005 року встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 8,12/.

24 грудня 2015 року Черкаським районним судом Черкаської області видано виконавчий лист у справі № 2-425/09 про стягнення із відповідача у даній справі ОСОБА_2 аліментів на користь позивача у даній справі ОСОБА_1 для утримання доньок: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ними повноліття, у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей даного віку, починаючи з 16 лютого 2009 року /а.с. 13/.

На підставі вищевказаного виконавчого листа головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Матейчук О.В. 04 січня 2016 року відкрито виконавче провадження № 49764323 /а.с. 14/.

На момент звернення позивача з даним позовом до суду ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досягла повноліття.

З урахуванням наведеного, 01 травня 2023 року старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пустобаєвою О.М. було направлено вимогу до ГУ ПФУ про подальше проведення стягнення коштів з пенсії боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/6 частини доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку /а.с. 15/.

Із витягів з реєстру територіальної громади № 2023/003944531 від 24 травня 2023 року та № 2023/003964839 від 24 травня 2023 року вбачається, що молодша донька сторін ОСОБА_3 зареєстрована за однією адресою з позивачем: АДРЕСА_1 /а.с. 6,11/.

Водночас, позивач зазначає, що ОСОБА_3 проживає разом з нею і даний факт не оспорюється відповідачем.

Разом з тим, позивач стверджує, що наразі на утримання молодшої доньки сторін ОСОБА_3 припадає 1/6 частина від доходу відповідача, і такий розмір аліментів, на її переконання, не є достатнім для гармонійного розвитку дитини.

На думку позивача, досягнення старшою донькою сторін повноліття надає їй право на визначення розміру аліментів на утримання молодшої доньки - ОСОБА_3 . При цьому, достатніми для належного утримання молодшої доньки позивач вважає аліменти в розмірі 1/4 від заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Надаючи правову оцінку обставинам даної справи, суд виходить з наступних мотивів.

Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

За змістом частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 51 Конституції України та частиною першою статті 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 181 СК України унормовано, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно з частинами першою, другою статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

В частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів тільки за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Верховним Судом було зазначено, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки) (постанова від 18.09.2019 у справі № 127/12177/17-ц, постанова від 29.07.2019 у справі № 426/2444/12-ц, постанова від 03.05.2018 у справі № 486/809/17-ц).

Згідно з положеннями пунктів 17, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх доньки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, може бути змінений за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13, яка підтримана Верховним Судом у постановах: від 19 березня 2018 року в справі № 638/7075/16-ц, від 06 червня 2018 року в справі № 138/594/17-ц, від 27 травня 2020 року в справі № 128/373/18.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року у справі № 343/945/19, провадження № 61-2057св20, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, провадження № 61-18145св20, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21, та інших.

Водночас згідно з частиною третьою статті 183 СК України якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досягла повноліття, тому, як стверджує позивач, відповідно до вищезазначеного положення ч. 3 ст. 183 СК України, із вказаної дати державним виконавцем аліменти на неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуються із боржника за вирахуванням тієї рівної частки, яка припала на дитину, що досягла повноліття, а саме в розмірі 1/6 частки всіх видів (доходів) відповідача.

Разом з тим, позивач просить визначити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача.

Викладене свідчить, що позивач ОСОБА_1 фактично просить суд збільшити розмір аліментів, який утримується з відповідача.

У такому разі обставинами, якими одержувач аліментів повинен керуватися при зверненні до суду, є обставини, визначені статтею 192 СК України, а саме: зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та інші випадки, передбачені СК України.

Натомість позивач, звертаючись до суду з даним позовом, обґрунтовувала заявлені позовні вимоги виключно досягненням старшою дитиною повноліття.

Суд зауважує, що норми ч. 3 ст. 183 СК України фактично є роз`ясненнями, як треба діяти батькам та виконавцю рішення суду у випадку досягнення повноліття одним з дітей, на яких аліменти стягнуті єдиною часткою від заробітку (доходу) матері чи батька.

Зміст вказаної норми регламентує, що якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Тобто, хоч стягувач аліментів, хоч платник аліментів може після досягнення одним з дітей повноліття звернутися з позовом до суду про визначення розміру аліментів на інших дітей, а отже, це може бути позов як про збільшення розміру аліментів, так і про їх зменшення. У випадку, якщо з таким позовом ніхто не звернувся, то аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Таким чином, ОСОБА_1 не позбавлена права звернутись до суду із самостійним позовом про зміну розміру аліментів, з наданням відповідних доказів на обґрунтування позовних вимог.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до частини другої статті 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом частини першої статті 95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частиною першою статті 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 263 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, при зверненні до суду з позовом саме на позивача покладається обов`язок доведення належними, допустимими та достатніми доказами своїх позовних вимог, з посиланням на матеріально-правову підставу.

Суд ухвалює рішення про задоволення позову, виходячи, передусім, із доведеності таких вимог позивачем

Беручи до уваги вказані приписи процесуального закону, зважаючи на те, що ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позовом обґрунтовувала заявлені позовні вимоги виключно досягненням старшою дитиною повноліття, жодних належних і допустимих доказів на підтвердження існування обставин, визначених статтею 192 СК України, які б були підставою для зміни розміру аліментів,не надала, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведеними та необґрунтованими, а тому вважає необхідним у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати у справі, від сплати яких позивач звільнена при подачі позову до суду в силу вимог закону, слід віднести на рахунок держави.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-5, 7-13, 17, 19, 43, 49, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розміру аліментів – відмовити.

Судові витрати у сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Сторони:

Позивач:  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою:АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .

       Суддя:        Т. А. Миколаєнко