Справа №2-809/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Запоріжжя 15.04.2009 року.
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого, судді: Артемової Л.Г.,
при секретарі: Вайнраух Л.А.,
за участю представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: ОСОБА_2,
відповідача: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернувшись до суду, обґрунтовує його тим, що 03.11.2007 року між нею та ОСОБА_3 було укладено шлюб, який зареєстровано Комунарським відділом РАЦС Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №958.
Шлюб було розірвано 31.07.2008 року Шевченківським відділом РАЦС Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №325, дітей від шлюбу немає.
Під час шлюбу була придбана двокімнатна квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності по Ѕ частки кожному з подружжя.
З січня по квітень 2008 року на підставі договору підряду на проведення ремонтно – будівельних робіт, б/н від 25.12.2007 року, укладеним ОСОБА_5 - батьком позивачки із ПП «Сігресс», в цій квартирі були проведені відповідні роботи з матеріалів підрядника.
Зазначений договір був укладений ОСОБА_6 в інтересах позивачки, капітальний ремонт було зроблено у всій квартирі в цілому.
Як стверджує позивачка, відповідач участі в проведенні ремонту не приймав, витрат не ніс. Загальна вартість будівельних матеріалів дорівнює 41782,37 грн., вартість проведених робіт дорівнює 48200,00 грн., всього на загальну суму 89982,37 грн.
Посилаючись на ці обставини позивачка, на підставі ст.57 Сімейного Кодексу України просить зобов’язати відповідача компенсувати на її користь Ѕ частину загальної вартості ремонту в квартирі АДРЕСА_1.
Крім того просить визнати за нею право власності Ѕ частину паю в будівельно - гаражному кооперативі «Магістраль», судові витрати покласти на відповідача, стягнути з нього витрати понесені відповідачкою на юридичну допомогу.
В судовому засіданні представник позивачки відмовився від частини позовних вимог, а саме від вимоги про визнання за позивачкою права власності на Ѕ частину паю в будівельно - гаражному кооперативі «Магістраль», зробивши відповідну заяву, відмова була прийнята судом.
Крім того за час розгляду справи позивачка змінила прізвище «Воропаєва» на «Кравець».
Відповідач та його представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували.
Відповідач пояснив, що про наявність договору підряду з ПП «Сігресс» не знав, ремонт дійсно робився, але спільно із колишньою дружиною, іншими особами, за приватним замовленням, на кошти подаровані їм на весілля та взяті в борг у його батька, згідно боргової розписки, витрат по спірному договору позивачка не несла.
Представник відповідача пояснила, що укладений ОСОБА_5, на користь доньки договір підряду з ПП «Сігресс» не відповідає вимогам чинного законодавства, порушує права відповідача, як співвласника вказаної квартири.
Вивчивши обставини справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази суд вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Так судом встановлено, що 03.11.2007 року між позивачкою ОСОБА_7 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено шлюб, який зареєстровано Комунарським відділом РАЦС Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №958 (а.с.9), який було розірвано 31.07.2008 року Шевченківським відділом РАЦС Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №325 (а.с.10), дітей від шлюбу немає, в подальшому позивачка повернула собі дошлюбне прізвище (а.с.101).
30.11.2007 року, за договором купівлі – продажу ВКВ №617817, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8, сторонами по справі придбана двокімнатна квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності по Ѕ частки кожному з подружжя (а.с.11).
25 грудня 2007 року між ОСОБА_5 та приватним підприємством «Сігресс» укладено договір підряду б/н на виконання ремонтно – будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_1, у вступній частині договору зазначено, що сторони його уклали на користь ОСОБА_4 (а.с.45).
Зазначені роботи були виконані підрядником – ПП «Сігресс», згідно переліку, та прийняті замовником - ОСОБА_6, згідно акту прийому – передачі виконаних робіт від 12 квітня 2008 року (а.с.53).
Вартість робіт оплачена самим ОСОБА_6, згідно квитанцій №№ 2 та 23 від 12 квітня 2008 року, за якими кошти прийняті від ОСОБА_5, в сумі 48200,00 грн. (а.с.54).
Згідно вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивачка та її представник, визначившись із характером спірних правовідносин, в судовому засіданні стверджують, що кошти витрачені її батьком - ОСОБА_6 на ремонт у всій квартирі АДРЕСА_2, за змістом п. 3 ч. 1 ст. 57 Сімейного Кодексу України належать їй особисто і підлягають компенсації з боку відповідача в розмірі Ѕ частки відповідно до часток у праві спільної часткової власності на квартиру, наполягають саме на зобов’язанні відповідача вчинити певні дії.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 Сімейного Кодексу України, особистою власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.
Проте, матеріали справи та встановлені в судовому засіданні обставини, спростовують ствердження позивачки та її представника, оскільки судом встановлено тільки те, що ОСОБА_5 в якості замовника уклав договір підряду із підрядником на виконання певних робіт, власноручно підписав акт прийому – передачі виконаних робіт, кошти за виконання робіт прийняті підрядником особисто від нього.
А відтак, судом не встановлено, що вищезазначені кошти належали позивачці особисто, за змістом п. 3 ч. 1 ст. 57 Сімейного Кодексу України.
До справи додано чеки без вказівки покупця на суму – 39579,18 грн., на ім»я ОСОБА_4М, на суму – 15676,00 грн., за період – після закінчення робіт, на суму – 1200,00 грн., проте суд не приймає до уваги ствердження позивачки, що нею понесені витрати на придбання будівельних матеріалів саме у відповідності до договору підряду, оскільки це суперечить умовам п. 2.1. самого договору (а.с.45), згідно якого забезпечення робіт матеріалами в повному обсязі покладається на підрядника.
Не можна вважати також, що майно набуте за зазначеним договором підряду є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки за змістом ч. 3 ст. 61 Сімейного Кодексу України, на яку посилаються позивачка та її представник, обов’язковою умовою визнання договору таким, що укладений в інтересах сім»ї є укладення його одним з подружжя.
Право вимоги щодо договору підряду, умов, строків, тощо належить в першу чергу ОСОБА_5, як стороні правочину, а позивачці, у відповідності до правил ст. 636 ЦК України належать виключно права сторони за договором, укладеним на її користь у разі його невиконання або порушення його умов.
Крім того, суд погоджується із доводами відповідача та його представника про те, що договір підряду укладений на ремонтно – будівельні роботи в квартирі, яка є об’єктом спільної часткової власності порушує право ОСОБА_3 як іншого з співвласників.
Так, всупереч вимог ст. 357 ЦК України на поліпшення (роботи за договором підряду), які неможливо відокремити та які в свою чергу, можуть змінити частку у праві спільної часткової власності він згоди не давав.
Підсумовуючи викладене, слід вважати, що підстави на які посилається позивачка та її представник не передбачають зобов’язання відповідача до вчинення будь яких дій, спрямованих на відшкодування коштів, витрачених за договором підряду, який був укладений іншою особою на її користь, а відтак, позовні вимоги позивачки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Відмовляючи позивачці в задоволенні її позовних вимог про поділ майна подружжя суд, виходячи із змісту ст. 88 ЦПК України відмовляє в задоволенні вимог про відшкодування понесених нею витрат на юридичну допомогу та стягнення судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. 57 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 79, 81, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України суд -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду через Шевченківський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складання рішення в повному обсязі заяви про його апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя Л.Г. Артемова.