УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 274/5626/13-п
Стаття 124 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2013 року м.Житомир
Апеляційний суд Житомирської області в складі:
судді Романова О.В.,
секретаря Дорошенко Н.В.,
з участю особи, що притягується до
адміністративної відповідальності – ОСОБА_1,
його представника - адвоката ОСОБА_2,
потерпілого ОСОБА_3
та його представника - адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 вересня 2013 року, якою
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Федерації, громадянина ОСОБА_6 Федерації, одруженого, працюючого заступником генерального директора ПГ "Віол", проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в Україні за адресою: АДРЕСА_1 та у м. Вінниця, Немирівське шосе, 26, раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,-
Встановив:
Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 вересня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до постанови суду, 10 вересня 2013 року о 15 год. 20 хв. на 27 км. + 720 м. автодороги Житомир-Могилів-Подільський ОСОБА_5, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не вибрав безпечну швидкість руху та, не дотримуючись безпечної дистанції та інтервалу під час зміни напрямку руху, не переконався в безпеці виконання свого маневру, а саме, змінивши напрямок руху вліво, скоїв зіткнення з автомобілем КАМАЗ-54112, д.н. AM 0179 ВН, з напівпричепом, д.н. AM 6654 XX, в результаті чого відбулося зіткнення, внаслідок якого автомобілю НОМЕР_1, та напівпричепу, д.н. AM 6654 XX, спричинено механічні пошкодження.
На постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, не погоджуюсь із висновками суду про доведеність його винуватості у вчинені адміністративного правопорушення, просить скасувати постанову суду першої інстанції та адміністративне провадження щодо нього закрити у зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що суддя повно та всебічно не дослідив матеріали ДАІ, не з'ясував усіх обставин події і, на підставі лише суперечливих та неправдивих свідчень винної в ДТП особи ОСОБА_3, помилково сприйнятої схеми ДТП, суперечливих в частині причини ДТП і особистої думки працівника ДАІ, прийняв упереджене і незаконне рішення відносно нього.
В запереченнях, поданих на зазначену апеляційну скаргу, потерпілий ОСОБА_3 просить залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без зміни. Вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім зібраним по справі доказам та прийняв законне та справедливе рішення.
Заслухавши пояснення особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його представника – адвоката ОСОБА_2, які підтримали подану апеляцію з вищевказаних підстав, потерпілого ОСОБА_3 та його представника – адвоката ОСОБА_4, які заперечували проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ці вимоги закону під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не дотримані.
За змістом оскарженої постанови винні дії водія ОСОБА_1 полягали у тому, що він не вибрав безпечну швидкість руху та, не дотримуючись безпечної дистанції та інтервалу під час зміни напрямку руху, не переконався в безпеці виконання свого маневру, а саме, змінивши напрямок руху вліво, скоїв зіткнення з автомобілем КАМАЗ-54112, д.н. AM 0179 ВН, з напівпричепом, д.н. AM 6654 XX, в результаті чого автомобіль, яким керував ОСОБА_1 та напівпричеп отримали механічні пошкодження.
При цьому, викладаючи опис обставин, установлених при розгляді справи, суд не зазначив, в якому напрямку рухався автомобіль КАМАЗ-54112 з напівпричепом, які причини змусили водія автомобіля "RANGE ROVER" змінити напрямок руху, якими пунктами Правил дорожнього руху передбачені ті порушення, у вчинення яких визнаний винним ОСОБА_1, та які з них перебувають у причинному зв’язку із настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів.
Крім того, залишив поза увагою те, що згідно з положеннями п.1.10. Правил дорожнього руху під терміном безпечна дистанція розуміється відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру, а під терміном безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_3, безпосередньо перед виконанням повороту ліворуч, здійснював рух не по тій самій смузі, по якій рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_1, а по тій смузі руху, яка була розташовані правіше, та рух по якій у зв’язку із проведенням ремонтних робіт був взагалі заборонений, що вбачається як з пояснень ОСОБА_1, так й працівника ДАІ ОСОБА_7, який судом першої інстанції був допитаний в якості свідка. Тому посилання суду у постанові на недотримання ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху щодо дотримання безпечної дистанції є недоречним.
Не вбачається підстав й стверджувати, як це зазначено у постанові суду першої інстанції, про те, що ОСОБА_1 не дотримався безпечного інтервалу, оскільки, як встановлено під час розгляду справи, автомобіль під керуванням ОСОБА_3 перед виникненням аварійної ситуації, рухався по закритої для руху частині дороги, яка була розташовані правіше, та знаходився попереду автомобіля, яким керував ОСОБА_1 Отже будь-яких даних про те, що під час руху автомобіль під керуванням ОСОБА_1 своєю боковою частиною наближався до автомобіля під керуванням ОСОБА_3 і що саме це створило аварійну ситуацію по справі не встановлено.
Що ж стосується тверджень постанови про те, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, під час зміни напрямку руху, не переконався в безпеці виконання свого маневру, а саме, змінивши напрямок руху вліво, скоїв зіткнення з автомобілем КАМАЗ-54112, то як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, зазначивши, що саме ці дії знаходяться в прямому причинному зв’язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди, залишив поза увагою ту обставину, що дії ОСОБА_1 були обумовлені аварійною ситуацію, яка, як вбачається з матеріалів справи, була створена іншим учасником дорожньо-транспортної пригоди, який на порушення вимог п.п.10.1, 10.4, 11.1 Правил дорожнього руху рухався по забороненій смузі руху, перед поворотом ліворуч завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, та, головне, не переконався що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
За таких обставин, коли встановлено, що ОСОБА_1, виявивши небезпеку для руху у вигляді транспортного засобу із причепом під керуванням ОСОБА_3, який перетинав проїжджу частину через обидві смуги руху, на яких був дозволений рух, в безпосередньої близькості від автомобіля під керуванням ОСОБА_1, застосував екстрене гальмування та безпосередньо перед зіткненням з метою самозбереження, змінив напрямок руху автомобіля, що п.12.3 Правил дорожнього руху не заборонено, при цьому небезпеки для автомобілів, що рухались по зустрічній смузі руху, яка вже була перекрита автомобілем під керуванням ОСОБА_3, та інших учасників дорожнього руху не створив, вважати, що він допустив порушення правил дорожнього руху, та що ці дії знаходяться у причинному зв’язку із пошкодженням транспортних засобів, підстав немає.
Тим більш, будь-які переконливі докази про те, що ОСОБА_1 міг би уникнути зіткнення із автомобілем під керуванням ОСОБА_3 у разі застосування екстреного гальмування без зміни напрямку руху, у справі відсутні.
Що ж стосується посилань суду в постанові на те, що «відповідно до п.12.3 Правил дорожнього руху застосовувати маневр об’їзду для запобігання дорожньо-транспортної пригоди можна рекомендувати лише для об'їзду нерухомої перешкоди, а якщо виникає небезпека для руху, то необхідно застосовувати гальмування, бо рухома перешкода у будь-який момент часу може змінити напрямок і темп свого руху, або зупинитись», то, як вбачається із змісту п.12.3 Правил дорожнього руху наведені судом положення у тексті зазначеної норми відсутні і джерело таких тверджень у постанові не наведено.
Непереконливими є й посилання у постанові суду на те, що ОСОБА_1 не вибрав безпечну швидкість руху, оскільки такий висновок базується лише на первинних показаннях ОСОБА_1, даних ним безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої його автомобіль перевернувся та отримав механічні пошкодження, будь-якими іншими доказами не підтверджені.
Посилання суду у постанові на те, що суд позбавлений можливості надати відповідну правову оцінку діям ОСОБА_3 щодо порушення ним правил дорожнього руху, оскільки на нього не складений протокол про адміністративне правопорушення, не можна визнати обґрунтованим, оскільки з’ясування обставин, передбачених ст.280 КУпАП, зокрема чи було вчинено в даному випадку ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, неможливо без дослідження та оцінки дій всіх учасників дорожньо-транспортної пригоди в їх сукупності.
Враховуючи, що висновок суду про порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, суперечить фактичним обставинам справи і є необґрунтованим, оскаржена постанова підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 вересня 2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в діях цієї особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Романов О.В.