Справа № 2-а-3198/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2010 року смт. Лугини
Лугинський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Лєдньова Д.М.
при секретарі Гельвейчук І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лугини справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації про стягнення невиплачених коштів, передбачених ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просила визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати не в повному обсязі доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796, стягнути з відповідача 72990,92 грн. вказаної доплати в період з 01.09.1998 року по 31.12.2009 року.
Зазначені вимоги позивача обґрунтовуються посиланням на те, що вказані виплати їй нараховувались та виплачувались не в розмірах, визначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та у відсотковому відношенні до мінімальної заробітної плати, а в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвело до порушення її прав, оскільки Закон України має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Позивач в судове засідання не з'явилась. Надіслала заяву про розгляд справи без її участі; позовні вимоги підтримує.
Представник управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився. Надіслав заперечення, у яких просить справу розглянути без участі їхнього представника та відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що стверджується копією посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) серія В-П № 010770, працює з 01.09.1998 року по теперішній час вчителем української мови та літератури Красноставської загальноосвітньої школи І-ПІ ступенів, постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке за переліком населених пунктів Житомирської та Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993 року, відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.
За місцем роботи позивачу виплачується доплата як особі. Що працює на території радіоактивного забруднення.
Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до заробітної плати, яка становить у зоні посиленого радіологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Вказані виплати здійснювались позивачу частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету міністрів від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно ст. 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими Законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Так як позивач працює та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, територія якого віднесена до зони посиленого радіологічного контролю, то повинна отримувати вказані виплати в зазначеному Законом розмірі щомісяця, однак вони виплачувались їй частково, у фіксованому розмірі, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Зазначені роз'яснення містяться у Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року № 936.
У п. 1 Порядку зазначено, що він визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінпраці.
Відповідно до п. 2 Порядку, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних, Головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд визнає неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Луганської районної державної адміністрації щодо виплати позивачу доплат у неповному розмірі, та вважає необхідним стягнути недораховану суму.
Заборгованість по ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягає стягненню відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України „Про оплату праці" є складовою структури заробітної плати.
Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.
Згідно ст. 100 КЗпП України на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я встановлюється підвищена оплата праці.
До робіт в умовах підвищеного ризику для здоров'я належить віднести роботи на територіях радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме: в зоні посиленого радіологічного контролю.
. Суд вважає, що за ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягають стягненню тільки ті суми і тільки за той період за який позивачу виплачувалась дані виплати з урахуванням того, що відповідно до Законів України "Про державний бюджет України на 2006,2007,2008 роки" дію ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було призупинено, а в 2007 році та 2008 році рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року дія даної статті була поновлена. Тому стягнення зазначених сум повинно проводитись з моменту поновлення призупинених прав.
При стягнені коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах.
з 01.07.1998 р. - 55 грн., 01.01.1999 р. - 74 грн,з 01.04.2000 р. - 90 грн., з 01.07.2000 р. - 118 грн., з 01.01.2002 р. - 140 грн.,з 01.07.2002 р. - 165 грн., з 01.01.2003 р. - 185 грн., з 01.12.2003 р. - 205 грн., з
01.09.2004р. - 237 грн., 01.01.2005 р. - 262 грн., з 01.04.2005 р. - 290 грн., з 01.07.2005 р. - 310 грн., з
01.09.2005р. - 332 грн., з 01.07.2007 р.-440 грн., з 01.10.2007 р.-460 грн, з 01.01.2008р.-515 грн, з
01.04.2008р.-525 грн, з 01.10.2008р.-545 грн, з 01.12.2008 р. - 605 грн, з 01.04.2009 р. - 625 грн, з
01.07.2009р.-630 грн, з 01.10.2009р.-650 грн, з 01.11.2009р.-744 грн.
Розрахунок:
з 01.09.1998 року по 31.12.1998 року: 55 грн. * 4 міс. = 220 грн.;
з 01.01.1999 року по 01.04.2000 року: 74 грн. * 15 міс. = 1110 грн.;
з 01.04.2000 року по 31.06.2000 рокуб 90 грн. * 3 міс. = 270 грн.;
з 01.07.2000 року по 31.12.2001 року: 118 грн.* 18 міс. = 2124 грн.;
з 01.01.2002 року по 30.06.2002 року: 140 грн. * 6 міс. = 840 грн.;
з 01.07.2002 року по 31.12.2002 року: 165 грн. * 5 міс. = 825 грн.;
з 01.01.2003 року по 30.11.2003 року: 185 грн. * 11 міс. = 2035 грн.;
з 01.12.2003 року по 31.08.2004 року: 205 грн. * 9 міс. = 1845 грн.;
з 01.09.2004 року по 31.12.2004 року: 237 грн. * 4 міс. = 948 грн.;
з 01.01.2005 року по 31.03.2005 року: 262 грн. * 3 міс. = 786 грн.;
з 01.04.2005 року по 30.06.2005 року: 290 грн. * 3 міс. = 870 грн.;
з 01.07.2005 року по 30.08.2005 року: 310 грн. * 2 міс = 620 грн.;
з 01.09.2005 року по 31.12.2005 року: 332 грн. * 4 міс. = 1328 грн.;
з 09.07.2007 року по 30.09.2007 року: 440 грн. * 2 міс. 23 дні = 1206.45 грн.;
з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року: 460 грн. * 2 міс. = 920 грн.;
з 22.05.2008 року по 30.09.2008 року: 525 грн. * 4 міс. 10 днів = 2269,35 грн.;
з 01.10.2008 року по 30.11.2008 року: 545 грн. * 2 міс. = 1090 грн.;
з 01.12.2008 року по 31.03.2009 року: 605 грн. * 4 міс. = 2420 грн.;
з 01.04.2009 року по 30.06.2009 року: 625 грн. * 3 міс. = 1875 грн.;
з 01.07.2009 року по 30.09.2009 року: 630 грн. * 3 міс. = 1890 грн.;
з 01.10.2009 року по 31.10.2009 року: 650 грн. * 1 міс. = 650 грн.;
з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року: 744 * 2 міс. = 1488 грн.
всього: 27629,8 грн. - 463,08 грн. (фактично виплачено) = 27166,72 грн.
Сума невиплачених коштів, передбачених ст. 39 закону України № 796 з 01.09.1998 по 31.12.2009 року за мінусом отриманих коштів становить 27166,72 грн. Суд стягує вказані кошти з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації.
Керуючись ст. ст. 19, 22 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 71, 99, 100, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 39, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі доплати, передбаченої ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 27166,72 грн. доплати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.09.1998 року по 31.12.2009 року.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Лугинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя