ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/2614/23 Номер провадження 11-сс/814/904/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого суддіОСОБА_2

суддів: за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 липня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 липня 2023 року за №12023170550000912, задоволено частково клопотання слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 , про застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Прилуки Чернігівської обл., проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , не судимому,

застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за названим вище місцем свого проживання з 21 до 06 години наступної доби та покладено на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, до 24 вересня 2023 року.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризику, визначеного в п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, дані про особу й процесуальну поведінку ОСОБА_8 , неможливість застосування йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в силу ст.183 КПК України, а також недоведеність стороною обвинувачення недостатності обрання більш м`якого запобіжного заходу, щоб запобігти вказаному вище ризику.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 липня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави в межах строку досудового розслідування. Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя не врахував те, що з урахуванням обставин інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення щодо нанесення в стані алкогольного сп`яніння трьом працівникам правоохоронного органу тілесних ушкоджень, наявності ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та особи підозрюваного, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.

Учасники провадження належним чином повідомлялись про місце, дату й час судового засідання апеляційної інстанції та заявили клопотання про здійснення апеляційного розгляду за їх відсутності.

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, перевірила матеріали провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Статтею 404 КПК України регламентовано, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У силу ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як визначено в ч.ч.1, 2, 4 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх вказаних вище обставин.

Якщо ж при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що Миргородським РВП ГУНП у Полтавській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 липня 2023 року за №12023170550000912 (а.п.4).

Досудовим розслідуванням установлено, що 24 липня 2023 року в проміжок часу з 01 години 54 хвилини до 02 години 16 хвилин ОСОБА_8 по АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, шляхом застосування з балона газу сльозоточивої, дратівливої дії та нанесення ударів руками, стиснутими в кулак, заподіяв працівникам правоохоронного органу - поліцейським СРПП Миргородського РВП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , легкі тілесні ушкодження у зв`язку з виконанням поліцейськими своїх службових обов`язків.

24 липня 2023 року слідчий ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором ОСОБА_6 , повідомив ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України (а.п.45-48).

25 липня 2023 року слідчий ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи наявністю: обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, ризиків, визначених у п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на учасників провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення, та неможливістю запобігти вказаним вище ризикам шляхом застосування ОСОБА_8 інших більш м`яких запобіжних заходів (а.п.1-32).

25 липня 2023 року слідчий суддя за результатами розгляду клопотання про тримання під вартою застосував підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України (а.п.50-53).

Із необхідністю обрання визначеного слідчим суддею запобіжного заходу ОСОБА_8 погоджується і колегія суддів.

Як убачається з матеріалів справи, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, в апеляційній скарзі не оспорюється та відповідно до матеріалів, доданих до клопотання слідчого, підтверджується вагомими доказами, на підставі розумної оцінки сукупності яких слідчий суддя правильно визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, підозра в якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

У свою чергу, колегія суддів уважає наявним існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки обставини, на які посилається орган досудового розслідування в клопотанні та доведені прокурором у судовому засіданні, дають підстави вважати про наявність певного ступеню ймовірності того, що ОСОБА_8 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, учинити інше кримінальне правопорушення.

Розглядаючи ж клопотання слідчого про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя врахував обставини інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, тяжкість передбаченого за його вчинення покарання, особу підозрюваного, який не судимий (а.п.27), працевлаштований (водієм ТОВ «Батьківщина-Агро» - а.п.40-41), має: міцні соціальні зв`язки за місцем постійного проживання та на утриманні трьох малолітніх дітей (а.п.36-38).

Усупереч доводам апелянта, колегія суддів наголошує, що виключність тримання під вартою як запобіжного заходу полягає, зокрема, в тому, що він може бути застосований лише до осіб, зазначених у ч.2 ст.183 КПК України, та тільки за наявності визначених у цій нормі умов.

Відповідно до вимог абз.3 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Санкцією ч.2 ст.345 КК України передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Таким чином, ураховуючи, що ОСОБА_8 є не судимим та підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, а стороною обвинувачення під час розгляду клопотання та апеляційної скарги не доведено обставини, передбачені абз.3 ч.2 ст.183 КПК України, в тому числі не зазначено їх у клопотанні та апеляційній скарзі, а саме не наведено будь-яких даних, які би свідчили про те, що, перебуваючи на волі, підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, то в силу вимог абз.3 ч.2 ст.183 КПК України виключається можливість застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на викладене вище, слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що підозрюваному належить застосувати запобіжний захід, пов`язаний з ізоляцією останнього в житлі в нічний період доби, та покладенням відповідних обов`язків, оскільки запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби узгоджуватиметься з метою його застосування та буде достатнім стримуючим засобом, щоб забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 .

Окрім того, згідно з даними офіційного веб-порталу «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень на даний час це кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 направлено до суду та перебуває на стадії судового провадження (09 серпня 2023 року надійшло до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області), у зв`язку з чим розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному під час досудового розслідування втратив свою актуальність і на даний час процесуально унеможливлено досягнення того правового результату, про який порушувалось питання в апеляційній скарзі.

Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, в яких ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали, не знайшли свого підтвердження.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване судове рішення, не встановлено.

Отже, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 липня 2023 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

С у д д і :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4