АПЕЛЛЯЦИОННЫЙ СУД ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ

Производство № Дело № 11-1294/10 Председательствующий в 1-й инстанции - Пелипенко Докладчик - Руських К.Г.

О П Р Е Д Е Л Е Н И Е

ИМЕНЕМ УКРАИНЫ

11 августа 2010 года г. Днепропетровск

Колегія суддів палати Дніпропетровського апеляційного

суду з кримінальних справ у складі:

Головуючого: судді Кухаря О.В.

Суддів Руських К.Г., Алькової С.М.

за участю прокурора Харів Н.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні 11 серпня 2010 року у місті

Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією підсудного ОСОБА_1 на

вирок Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня

2010 року

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, судимий 22.05.2008 року за ст.122 ч.1,76 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

2) 04.02.2009 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.1,71 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий строк 3 місяці за вироком суду від 22.05.2008 року. Звільнений 30.12.2009 року умовно-достроково на 5 місяців 13 днів раніше терміну покарання.

засуджений за ст.185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано покарання за вироком Павлоградского міського суду від 04.02.2009 року і за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і три місяці.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 000грн.

Питання про речові докази вирішено відповідно вимог кримінально-процесуального закону.

Згідно вироку засудженого визнано винним у скоєнні злочину за таких обставин.

24.01.2010 року, маючи не погашену у встановленому законом порядку судимість, перебуваючи у кімнаті, пристосованій під кухню в будинку, який належить ОСОБА_2 в с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, після вживання разом з ОСОБА_2 спиртних напоїв, у відсутності ОСОБА_2, скориставшись тим, що ОСОБА_2 вийшла і нічого не бачить, із серванту, який стоїть на кухні, умисно, таємно, повторно, викрав гроші в сумі 1 300,0 грн, причинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить у повній мірі врахувати обставини, що пом’якшують його покарання, зокрема, тяжке матеріальне становище, ряд хронічних захворювань, знаходження на його утриманні двох неповнолітніх дітей та матері, інваліда 2 групи, його щире каяття і призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України.

В своїх запереченнях прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважає, що застосування ст.69 КК України неприпустиме, так як у ході судового слідства ОСОБА_1 неодноразово ухилявся від явки до суду, до підсудного застосовувався примусовий привід, він був оголошений в розшук, у зв’язку з чим йому було замінено запобіжний захід. Матеріальна шкода завдана злочином не відшкодована. По справі відсутні пом’якшуючі обставини, передбачені ст.69 КК України, обтяжуюча обставина по справі - стан алкогольного сп’яніння. ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, злочин скоєно в період умовно-дострокового звільнення, посередньо характеризується за місцем проживання, ніде не працює. На думку прокурора призначення ОСОБА_1 більш м’якого покарання утворить у засудженого уяву безкарності та безвідповідальності.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав вирок законним та обґрунтованим, а міру

покарання такою, що відповідає тяжкості скоєного злочину, вислухавши засудженого, підтримавшого свою апеляцію, дослідивши матеріали справи у сукупності з доводами апеляції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляції засудженого за таких підстав.

Висновок суду про винність в таємному викраденні чужого майна ґрунтується на

показаннях самого ОСОБА_1 протягом досудового слідства та судового засідання, де він підтвердив фактичні обставини вчиненого злочину, пояснивши, що таємне викрадання грошей у потерпілої ОСОБА_2 він вчинив у її відсутності.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду про обставини вчинення у неї таємного викрадення грошей на загальну суму 1300,0 грн.

Свідок ОСОБА_3 підтвердила суду, що в той день, коли вживали в домоволодінні ОСОБА_2 спиртні напої, вона бачила у ОСОБА_4Ю. багато грошей, із яких вони позичили своїй кумі 500 грн.

Свідок ОСОБА_5 підтвердила суду, що працює в магазині «Вікторія». Десь в січні 2010 року бачила підсудного ОСОБА_4, у якого було дуже багато грошей і який разом із дівчиною, прийшовши в магазин в кінці її робочої зміни, накупив багато продуктів.

Із показань свідка ОСОБА_6 слідує, що 24.01.2010 року до неї додому приїхали її кума Шевченко з незнайомим їй раніше чоловіком по імені ОСОБА_4, у якого вона позичила 500 грн.

Вказані показання об’єктивно підтверджуються протоколами огляду місця події, відтворенням обстановки і обставин події за участю потерпілої та підсудного, протоколом огляду.

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст.185 ч.2 КК України.

Покарання призначено відповідно до ст. 65 КК України із врахуванням особи

підсудного ОСОБА_4, тяжкості вчинених злочинів, обставин, що обтяжують та

пом’якшують покарання, в тому числі тих, на які посилається засуджений

в апеляції.

За таких обставин судова колегія не знаходить підстав для пом’якшення покарання.

Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Петропавлівського

районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2010 року відносно нього – залишити без задоволення, а зазначений вирок без зміни.

Судді: