Справа № 2а -42/09р.
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 березня 2009 року
Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі:
судді: Галан О.О.,
при секретарі: Багаєвої Т.П.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок та стягнення заборгованості по невиплаченій щорічній грошовій допомозі до 5-го травня учаснику війни , -
ВСТАНОВИВ:
05.01.2009року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок та стягнення заборгованості по невиплаченій щорічній грошовій допомозі до 5-го травня учаснику війни, в якому послався, що він є учасником війни, що підтверджується посвідченням серії АА № № 569919, виданим 17.04.1997 року.
Правовий статус ветеранів війни, визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12. Розділом 3 цього Закону визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту, стаття 12 якого передбачає пільги учасників бойових дій.
Приписами частини 5 статті 12 зазначеного Закону виплачується одноразова щорічна грошова допомога в розмірі п’яти мінімальних пенсії за віком.
Фінансування витрат, пов’язаних з веденням в дію цього Закону, відповідно до статті 17 здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, відповідно до статті 17-1 зазначеного Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Позивач зазначає, що діями відповідача порушено його право на виплату вказаної допомоги. У 2004-2007 роках щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня учасникам бойових дій виплачувалась, але в значно меншому розмірі, а саме: в 2004 році – 120 грн., в 2005 році – 250 грн., в 2006 році – 250 грн., в 2007 році – 280 грн.
Позивач посилаючись на Закон України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік», Закон України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік», Закон України «Про Державний бюджет на 2006 рік» та Закон України «Про Державний бюджет на 2007 рік», зазначає що щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня повинна бути виплачена в сумі 5477 грн. 25 коп., а саме: за 2004 рік 168*х5= 840 грн., за 2005 рік 232*5 = 1160 грн., за 2006 рік 359 грн.*5 = 1795грн., за 2007 рік 410,06х5 = 2050,30 грн.
Таким чином, з врахуванням проведених позивачу виплат до 5 травня в 2004-2007 роках: в 2004 році – 120грн., в 2005 році – 250 грн., в 2006 році – 250 грн., в 2007 році – 280 грн., позивач рахує, що недоплата йому щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня становить 5477 грн. 25коп.
Представник позивача - ОСОБА_2, діюча на підставі довіреності від 19.08.2008 року у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, про що надала письмову заяву, та просить розглянути справу без її участі. Крім того, представник позивача надала доповнення до позовної заяви, у яких просить суд визнати дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2008 року протиправними, зобов’язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради провести перерахунок та виплатити недоотриману суму щорічної грошової допомоги до 5 травня, стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області недоотриману суму щорічної грошової допомоги до 5 травня 2008 року у сумі 2095грн.
Представник відповідача – Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради у судове засідання надав заперечення, у яких зазначив що проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 заперечує, пояснив, що частиною 5 статей 12, 13, 14, 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено щорічно до Дня перемоги виплачувати ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність цього закону, разову грошову допомогу у кратному співвідношенню до розміру мінімальної пенсії за віком. Але п. 18 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та п.13 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в частині виплати разової грошової допомоги до Дня Перемоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, дію цих статей було призупинено. Крім того, відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Застосування цього розміру для визначення надбавок, підвищень до пенсій та розмірів допомоги цим законом не передбачено. Також просив суд відмовити у задоволенні позову, застосувати строки звернення до суду. В той же час представник відповідача вказує, що відповідними статтями законів України про Державний бюджет України на 2004 – 2007 роки розміри щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги ветеранам війни встановлюються, виходячи з обсягу видатків, виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету на відповідний рік.
Разом з тим, ст.95 Конституції України визначено, що виключно Законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно пункту 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетні кошти використовуються тільки на цілі визначені бюджетними призначеннями та відповідно до ст. 23 цього ж кодексу будь-які платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Враховуючі вищенаведені нормативні акти відповідачем позивачу була виплачена щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня як учаснику бойових дій в розмірі: в 2004 році – 120 грн., в 2005 році – 250 грн., в 2006 році – 250 грн., в 2007 році – 280 грн.
Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав:
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія АА № 569919 , виданим 17.04.1997 року (а.с. 5), та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту».
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ (далі – Закон № 3551-ХІІ ) позивач має право на разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Конкретні розміри визначені розділом 3 (преамбула Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») для учасників бойових дій були встановлені, зокрема на 2004 рік – 120 грн., на 2005 – 2006 роки – 250 грн. та на 2007 рік – 280 грн.
Саме у зазначених розмірах позивач отримав, а відповідач виплатив разову грошову допомогу за 2004 - 2007 роки, наведені обставини не спростовуються сторонами.
Крім цього, дію частини п’ятої статті 12 зупинено на 2006 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року № 3235 – ІV. Питання щодо визнання неконституційності вказаних норм не вирішувалось.
Таким чином, при застосуванні Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не передбачається можливим погодити донарахування позивачу розміру грошової допомоги за 2004 рік у сумі 720 грн., за 2005 рік у сумі 910 грн. та за 2006 рік – 1795грн., за 2007рік-1170грн.30коп.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на вимоги Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», оскільки зазначені закони прийняті в межах бюджетних відносин, які регулюються Бюджетним кодексом України, що набрав чинності з 1 січня 2002 року. Пунктом 20 статті 2 Кодексу передбачено, що законом про Державний бюджет України затверджують повноваження органів державної влади в здійсненні виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.
Таким чином, спірні відносини не є бюджетними, зміни до спеціального закону у зв’язку з їх прийняттям не вносились.
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення статті 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» від 27 листопада 2003 року № 1344- ІV, якими встановлено, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється у розмірі 120 грн.
Також Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється у розмірі 280 грн.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач клопотання про поновлення строку звернення до суду не навів, не надав поважних причин його пропуску. Суд вважає, незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст.57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню.
У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату разової грошової допомоги, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про перерахування та виплати недоотриманої суми щорічної грошової допомоги до 5 травня за період з 2004р.по 2007р.
Таким чином, позивач вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу за період 2008р.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Суд вважає за можливе визнати противоправними дії посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області щодо перерахування та виплати ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги до 5–го травня, як учаснику бойових дій за період 2008 рік у розмірі меншому, ніж визначено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Враховуючи наведене, керуючись ст.22 Конституції України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004 по справі №1-27/2004, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 по справі №1-29/2007, Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ст.ст.159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати противоправними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги, як учаснику бойових дій за 2008 рік у розмірі меншому, ніж визначено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Визнати право ОСОБА_1 на перерахунок розміру грошової допомоги як учаснику бойових дій та зобов’язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області здійснити перерахунок розміру разової грошової допомоги за 2008 рік.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради заборгованість по невиплаченій разовій допомозі за 2008 р. у сумі 2095грн.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині – відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подасться у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ: