Справа № 2-2407/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06.05.2009 року                                                                 Ленінський районний суд міста Вінниці

в складі головуючого судді: Федчишен С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом , -  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі договору міни від 02.08.2007 р. З моменту укладання договору міни відповідач в спірній квартирі не проживає, забрав всі свої особисті речі, однак добровільно виписатись із спірної квартири не бажає, уникає зустрічей. В зв’язку з тим, що відповідач не виписаний із спірної квартири, без поважних причин та протягом тривалого часу в ній не проживає, позивач несе надлишкові витрати по квартплаті та комунальних послугах, які нараховуються на нього, а тому вона була змушена звернулась до суду з даним позовом.          

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві та просила суд позов задовольнити.

Відповідач  в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином в порядку, передбаченому ч.9 ст. 74 ЦПК України, в зв’язку з чим за згодою представника позивача судом ухвалено провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов доведений і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно договору міни від 02.08.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О.О. від 02.07.2007 р. за №4616 ОСОБА_2 обміняв належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 на квартиру АДРЕСА_2 належну на праві власності ОСОБА_1 (а. с. 4).

Квартира АДРЕСА_1 зареєстрована в КП ВООБТІ на праві приватної власності на підставі договору міни від 02.08.2007 р. за ОСОБА_1 і записано в реєстрову книгу №750 за реєстровим №70/75230 (а. с. 5).

Згідно копії особового рахунку НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 прописані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 6).

    Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю, а ч. 4 даної статті зазначає, що право приватної власності є непорушним, що також закріплено і в ч. 1 ст. 321 ЦК України, яка вказує, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений його чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 3 ст. 8 Конституції України її норми є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав безпосередньо на підставі норм Конституції України гарантується.

Поняття права власності визначено ст. 316 ЦК України, згідно якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 статті 319 ЦК України передбачено право власника володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а ч.2 ст. 386 ЦК України встановлює, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється відповідним уповноваженим органом з реєстрації протягом семи днів на підставі рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Задовольняючи пред’явлений позов, суд виходив із того, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1, а реєстрація відповідача в зазначеній квартирі є порушенням прав власника, що не дає можливості позивачу у повній мірі розпоряджатися своєю власністю, в зв’язку з чим, суд приходить до переконання, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню.  

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 8, 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, 10, 60, 88, 209, 212,  213, 215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні належною їй на праві приватної власності квартирою АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7,50 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:  /підпис/

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: