Оратівський районний суд Вінницької області

смт. Оратів, вул. Леніна, 88, 22600, (04330) 2-12-59

Справа № 1-41

2010р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2010 року

Оратівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого – судді Романчук Р.В.

при секретарі Данилюку В.М.

з участю прокурора Іщука М.Ю.

підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 2 березня 2010 року близько 22 год. перебуваючи в домогосподарстві ОСОБА_4 в с. Заруддя Оратівського району по вул. Космонавтів, зайшовши в нежилий будинок, де перебувала ОСОБА_3 та умисно, таємно викрав мобільний телефон марки «SIEMENS – CF – 75» вартістю 415 грн. 10 коп. та гроші в сумі сто гривень, які належали ОСОБА_3 В подальшому безоплатно віддав мобільний телефон ОСОБА_2

ОСОБА_2 2 березня 2010 року близько 22 год. перебуваючи в домогосподарстві ОСОБА_4 в с. Заруддя Оратівського району по вул. Космонавтів, біля нежилого будинку, де перебувала ОСОБА_3, знаючи про те, що мобільний телефон марки «SIEMENS – CF – 75» належить ОСОБА_3 та одержаний злочинним шляхом, безоплатно отримав від ОСОБА_1 даний телефон.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину не визнав, мотивуючи це тим, що не мав наміру вчиняти крадіжку. Суду пояснив, що він 02.03.2010 року близько 21 год. прийшов в домогосподарство ОСОБА_4 в с. Заруддя і побачив, що там перебувають його друзі ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та її співмешканець ОСОБА_7 Вони сиділи за столом в літній кухні та вживали спиртні напої, він теж сів з ними за стіл, але спиртного не вживав. В подальшому ОСОБА_6 з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вийшли на вулицю, а він з ОСОБА_9, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зостались, коли він вийшов на вулицю, то побачив, що ОСОБА_6 допомагав піднятись з землі ОСОБА_7, потім ОСОБА_6 провів ОСОБА_7 додому, а він з ОСОБА_2 та ОСОБА_9 повернулися в літню кухню. Через деякий час ОСОБА_2 взяв ОСОБА_3 за руку і вони вийшли на вулицю, куди вони пішли він не бачив. Коли через 10 хв. він з ОСОБА_9 вийшли на вулицю, то почули, що ОСОБА_2 розмовляє з ОСОБА_3 в будинку ОСОБА_6, який на той час знаходився в аварійному стані після пожежі. Вони з ОСОБА_9 зайшли в будинок та побачили, що ОСОБА_3 сидить напівоголена в одній сорочці на тумбочці, а ОСОБА_2 стояв біля неї. ОСОБА_3 була сильно п'яна і не могла знайти свій одяг, тоді ОСОБА_2І та ОСОБА_5 почали скидати на купу одяг ОСОБА_3, ОСОБА_2 передав йому куртку ОСОБА_3, коли він взяв куртку то з неї щось випало, він побачив, що то був мобільний телефон марки «SIEMENS» та гроші в сумі сто гривень, він підняв телефон та гроші. Ніхто із присутніх цього не бачив. Потім він, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 вийшли на вулицю і він сказав ОСОБА_2, що телефон і 100 грн. ОСОБА_3І в нього. ОСОБА_2І сказав, щоб віддав йому мобільний телефон ОСОБА_3, але він хотів залишити телефон собі, оскільки ОСОБА_2 наполягав віддати телефон, він віддав його ОСОБА_2 а собі залишив 100 грн. Після чого він пішов додому. 03.03. 2010 року в обідню пору він пішов в магазин в с. Заруддя і за 100 грн., які викрав вночі в ОСОБА_3, придбав воду за 4 грн. В скоєному розкаюється, розуміє, що не слід було цього робити, не хотів вчиняти крадіжку.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину не визнав, мотивуючи це тим, що не мав наміру вчиняти злочин. Суду пояснив, що він 02.03.2010 року близько 17 год. з ОСОБА_6 і ОСОБА_9 прийшли до магазину в с. Заруддя де ОСОБА_5 придбав 2 пакета вина та пива, після чого вони пішли в гості до ОСОБА_6 Коли прийшли додому до ОСОБА_6 і зайшли в літню кухню, то побачили, що там знаходилися ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, які розпивали спиртні напої. Він з ОСОБА_6 і ОСОБА_9 приєднались до них. Через деякий час прийшов ОСОБА_1, він спиртного з ними не вживав. Потім він та ОСОБА_6 вийшли, і ОСОБА_6 повів додому ОСОБА_7, а він з ОСОБА_3 пішли до нежилого будинку ОСОБА_6. Через деякий час він побачив, що в кімнату зайшли ОСОБА_1 та ОСОБА_5 Оскільки ОСОБА_3 була п’яна і не могла самостійно одягнутися то вони шукали її одяг. Він не бачив коли ОСОБА_1 взяв телефон та гроші з куртки ОСОБА_3 М.І. На вулиці ОСОБА_1 показав йому мобільний телефон марки «SIEMENS», він зрозумів, що то був мобільний телефон ОСОБА_3 Вони з ОСОБА_1 сперечалися кому дістанеться телефон а кому гроші, оскільки ОСОБА_1 хотів зоставити мобільний телефон собі. Але він таки переконав ОСОБА_1 і він віддав мобільний телефон йому а собі зоставив 100 грн. Після цього він пішов додому, з мобільного телефону ОСОБА_3 витягнув акумуляторну батарею, щоб його не знайшли. Телефон в розібраному стані заховав в дома в кролятнику та прикрив його мішком. В скоєному щиро розкаюється, обіцяє, що подібне більше не повториться.

Незважаючи на те, що підсудні свою вину у вчиненні злочину не визнали, їх винність повністю доведена наступними доказами, що повно, всебічно та неупереджено перевірені судом.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що 02.03.2010 року вона разом з ОСОБА_7 прийшла до ОСОБА_4 і на літній кухні вони розпивали спиртні напої. Приблизно через 40 хвилин до літньої кухні прийшли ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, вони принесли пиво та вино і теж сіли за стіл. Потім до них приєднався ОСОБА_1 Через деякий час ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 вийшли на подвір'я, біля неї залишився ОСОБА_5 Після випитого їй стало погано і вона не пам’ятає, що було далі, прийшла в себе коли її підіймав ОСОБА_7 Коли почала одіватися, то виявила, що пропав мобільний телефон марки «SIEMENS» і гроші в сумі сто гривень однією купюрою. Гроші та телефон їй повернули, до підсудних ніяких претензій немає і просить суд їх суворо не карати.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 02.03.2010 року з ОСОБА_6 і ОСОБА_2 прийшли до магазину в с. Заруддя, де він придбав 2 пакета вина та пива, після чого пішли в гості до ОСОБА_6 Коли прийшли додому до ОСОБА_6 і зайшли в літню кухню, то побачили, що там знаходилися ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, які розпивали спиртні напої. Він з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 приєднались до них. Через деякий час прийшов ОСОБА_1, він спиртного з ними не вживав. Потім ОСОБА_6 провів додому ОСОБА_7, після чого ОСОБА_2 з ОСОБА_3 пішли до нежилого будинку ОСОБА_6. Через деякий час він з ОСОБА_1 зайшли в нежилий будинок і побачили, що ОСОБА_3 була п’яна і не могла самостійно одягнутися, тому вони шукали її одяг. Він не бачив коли ОСОБА_1 взяв телефон та гроші з куртки ОСОБА_3 М.І. На вулиці ОСОБА_1 сказав, що в нього телефон і гроші ОСОБА_3 і вони з ОСОБА_8 почали сперечатися кому дістанеться телефон, а кому гроші, оскільки ОСОБА_1 хотів зоставити мобільний телефон собі. Але ОСОБА_2 переконав ОСОБА_1 і він віддав мобільний телефон йому, а собі зоставив 100 грн.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він 02.03.2010 року із своїми друзями ОСОБА_9 та ОСОБА_8 прийшли до нього додому і побачили, що в літній кухні за столом вже сиділа його мати з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 Вони приєднались до них і разом вживали спиртні напої, через деякий час до них приєднався ОСОБА_1, однак він спиртного не вживав. Через деякий час він провів ОСОБА_7, після чого повернувся додому та ліг спати.

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_4 вбачається, що 02.03.2010 року приблизно 19 год. до неї додому прийшли ОСОБА_3 разом із своїм співмешканцем ОСОБА_7 Вони разом сіли розпивати спиртні напої. Приблизно через годину прийшов її син ОСОБА_6 разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Оскільки вона хворіла на грип, то через деякий час лягла спати і що вони робили далі їй не відомо. Біля 00 год. 30 хв. до неї постукав ОСОБА_7, коли вона зайшла з ним до пошкодженого будинку, то побачила там ОСОБА_3І, яка повідомила їй, що в неї пропали мобільний телефон та гроші. (а.с. 71).

При огляді місця події 03.03.2010 року - будинку ОСОБА_4 по вул. Космонавтів, в с. Заруддя Оратівського району Вінницької області, було зафіксовано місце вчиненого злочину. (а.с. 5-6).

При огляді місця події 03.03.2010 року - будинку ОСОБА_10 по вул. Центральна, 26 в с. Заруддя Оратівського району Вінницької області, під час огляду односекційної клітки для утримання кролів було виявлено мобільний телефон марки «SIEMENS – CF – 75» та акумуляторна батарея до мобільного телефону (а.с. 8-13).

При огляді місця події 04.03.2010 року – в приміщенні Оратівського РВ ГУМВС у Вінницькій області, у ОСОБА_1 було вилучено гроші в сумі 96 грн. номіналом 50 грн., 20 грн., 10 грн., 10 грн., 5 грн., 1 грн. (а.с. 14-16).

Відповідно до висновку експерта від 18.03.2010 року №730 вартість мобільного телефону марки «SIEMENS – CF – 75» з урахуванням амортизаційного зносу становить 415 грн. 10 коп. (а.с. 86-88).

Як вбачається з ОСОБА_7 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 01.04.2010 року № 60, в період вчинення злочину ОСОБА_2І не страждав на хронічне душевне захворювання, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В період вчинення злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_2 не страждає на хронічне душевне захворювання, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. Він є особою з легкою розумовою відсталістю, що досягає ступеня легкої дебільності. В теперішній час ОСОБА_2 може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. (а.с. 93-94).

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_1 у тому, що він вчинив таємне викрадення чужого майна і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 185 КК України. Суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_2 у тому, що він вчинив заздалегідь не обіцяне отримання та зберігання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом і кваліфікує його дії за ст. 198 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, дані про особу підсудного і обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, не працює, не одружений, раніше не судимий.

Обставиною, яка згідно зі ст. 66 КК України пом’якшує покарання, суд вважає щире каяття.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує конкретні обставини справи, те, що тяжких наслідків в результаті вчинення злочину не настало, думку потерпілої, яка просить суд підсудного суворо не карати та не позбавляти його волі, матеріальних та моральних претензій до підсудного не має.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів, буде покарання у виді арешту в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, дані про особу підсудного і обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра з 2006 року з діагнозом – легка розумова відсталість, не працює, не одружений, раніше не судимий.

Обставиною, яка згідно зі ст. 66 КК України пом’якшує покарання, суд вважає щире каяття.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд враховує конкретні обставини справи, те, що тяжких наслідків в результаті вчинення злочину не настало, стан здоров’я ОСОБА_2, який, відповідно до ОСОБА_7 амбулаторної судово-психіатричної експертизи, є особою з легкою розумовою відсталістю, що досягає ступеня легкої дебільності, думку потерпілої, яка просить суд підсудного суворо не карати та не позбавляти його волі, матеріальних та моральних претензій до підсудного не має.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нових злочинів, буде покарання у виді арешту в межах санкції ст. 198 КК України.

Відповідно до ст. 93 КПК України судові витрати покладаються на засуджених.

Судові витрати по справі складають: вартість проведення товарознавчої експертизи експертом НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області від 18.03.2010 року № 730 становить 1333 грн. 38 коп., які слід стягнути з засуджених на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області.

Речові докази у справі – мобільний телефон марки «SIEMENS – CF – 75» та гроші в сумі 96 грн., які передано на зберігання потерпілій ОСОБА_3, залишити потерпілій.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили слід залишити підписку про невиїзд.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді арешту на строк 1 (один) місяць.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України та призначити йому покарання у виді арешту на строк 1 (один) місяць.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Речові докази у справі, які передано на зберігання потерпілій ОСОБА_3І – мобільний телефон марки «SIEMENS – CF – 75» та гроші в сумі 96 грн. – залишити потерпілій ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області судові витрати по справі за проведення експертизи в розмірі 667 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області судові витрати по справі за проведення експертизи в розмірі 667 грн.

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд Вінницької області.

СУДДЯ