Справа №2-а-418 /09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.05.2009р. м. Вінниця
Ленінський районний суд м. Вінниці
В складі головуючого судді Грабика В.В.
При секретарі Скотинянець С.П.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про поновлення строку звернення до суду та зобов”язання до проведення донарахування та виплату коштів, -
В С Т А Н О В И В:
В Ленінський районний суд м. Вінниці 02.03.2009р. звернулася ОСОБА_1 з позовом до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про поновлення строку звернення до суду та зобов”язання до проведення донарахування та виплату коштів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що їй відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в 2006р. та в 2007р. не виплачувалася щомісячна соціальна допомога, а в 2008р. зазначена допомога виплачувалася в меншому розмірі ніж передбачено законом. Розмір недоплаченої в 2008р. допомоги становить 3891,3 грн..Про порушення своїх прав вона дізналася із публікацій в пресі в зв»язку з ухваленням 09.07.2007р. Рішення Конституційним Судом України.
В судовому засіданні позивач позов підтримала та послалася на обставини викладені в ньому та зазначила, що в суд звернулася саме тоді коли дізналася про порушення своїх прав.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала, надала письмові заперечення проти позову з вимогою про застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду, а також визнала той факт, що виплати позивачеві в 2006р. та 2007р. не проводилися, а в 2008р. проводилися у розмірах вказаних в позовній заяві.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно наданих позивачем довідок від 11.03.2009р. ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці і отримує пенсію за віком, за період з 01.01.2006р. по 31.12.2007р. надбавку відповідно до ЗУ „Про соціальний захист дітей війни ” не отримувала.
Відповідачем визнано той факт, що ОСОБА_1 з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. отримувала щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі від 47грн. до 49,8грн..
Згідно ст.1ч.1, ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" (№2195-ІV, від 18.11.2004р.): дитина війни – особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945р.) Другої світової війни було менше 18 років; дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 77п.17 Закону України „Про Державний бюджет України” на 2006р.”(від 20.12.2005р.) з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2006р. дію ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”. Статтею 110 цього Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” запроваджуються з 01.01.2006р., а статтею 6 – у 2006р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету ( в редакції ЗУ „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2006р.” від 19.01.2006р.).
Статтею 71п.12 Закону України „Про державний бюджет України на 2007р.” (від 10.12.2006р.) з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2007р. дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Статтею 111 цього Закону встановлено, що у 2007р. підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Положення пункту 12 ст.71 , ст.111 втратили чинність, як такі, що визнані неконституційним на підставі Рішення Конституційного суду №6-рп/2007 від 09.07.2007р..
Пунктом 41 Закону України „Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (№107 від 2812.2007р.) статтю 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” викладено в наступній редакції: „дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (3551-12) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”. Фактично позивачеві в 2008р. виплачувалося підвищення в розмірі 10% від встановленого розміру прожиткового мінімуму.
Розмір прожиткового мінімуму відповідно до Законів України про державні бюджети України на 2006,2007,2008 роки встановлений в наступних розмірах : з 01.01.2006р. - 350грн.; з 01.04.2006р. - 359грн.; з 01.10.2006р. - 366грн.; з 01.01.2007р. - 380грн.; з 01.04.2007р. - 406грн.; з 01.10.2007р. - 411грн.; з 01.01.2008р. – 470грн.; з 01.04.2008р. – 481грн.; з 01.07.2008р. – 482грн.; з 01.10.2008р. – 498грн. .
Згідно ст.99ч.2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.100ч.1,ч.2 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до переконання в наявності підстав для відмови в задоволенні позову з наступних підстав.
Закон України „Про соціальний захист дітей війни” був прийнятий 18.11.2004р. і опублікований в газеті „Урядовий кур”єр” №244 від 22.12.2004р..
Закон України „Про державний бюджет України на 2006р.” прийнятий 20.12.2005р.,опублікований 30.12.2005р. в газеті „Голос України” №249, газеті „Урядовий кур”єр” №250-251.
Закон України „Про державний бюджет на 2007р.” прийнятий 19.12.2006р., опублікований в газеті „Урядовий кур”єр” 23.12.2006р. №243, „Голос України” №246 від 27.12.2006р..
Рішення Конституційним Судом України №6-рп/2007 прийняте 09.07.2007р.(набирає чинності з часу прийняття), опубліковане в Офіційному Віснику України №52 від 27.07.2007р. та Віснику Конституційного Суду України №4 від 10.09.2007р..
Пунктом 41 Закону України „Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (№107 від 2812.2007р.) статтю 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” викладено в наступній редакції: „дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (3551-12) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”. Фактично позивачеві в 2008р. виплачувалося підвищення в розмірі 10% від встановленого розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, закони та Рішення КС України на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог були офіційно оприлюдненні у встановленому законом порядку і позивач мала змогу ознайомитися з ними. Твердження позивача про те, що про порушення свої прав вона дізналася саме в той час коли звернулася до суду, судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки позивач в обґрунтування поважності причин пропущення строку звернення до адміністративного суду посилається на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р., яке було опубліковане 27.07.2007р., а про розміри отримуваної в 2008р. доплати до пенсії відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» була поінформована не пізніше кінця лютого місяця 2008р.(строку виплати пенсії за січень 2008р.), що вбачається із наведеної в позові таблиці, а до суду звернулася 02.03.2009р., тобто з пропущенням річного строку. З огляду на це суд дійшов до переконання в тому, що причина пропущення строку позивачем до суду не є поважною і зазначений строк поновленню не підлягає . З огляду на зазначене вище та за наявності письмового наполягання відповідача про застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду, наявні підстави для відмови в задоволенні позову.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.99ч.2.100ч.1.ч.2 , 158-163 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про поновлення строку для звернення до суду та зобов”язання до проведення донарахування та виплати коштів за період з 01.01. 2006р. по 31.12.2008р. як дитині війни в сумі 3891,3грн..
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: