Справа № 2-707/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2009 року Ленінський районний суд міста Вінниці у складі головуючого судді Федчишен С.А.,
при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Міністерства внутрішніх справ України, управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання довіреностей недійними , суд –
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, МВС України, УМВС України у Вінницькій області про визнання довіреностей недійними.
Позов мотивований тим, що в провадженні Ленінського районного суду м. Вінниці знаходиться цивільна справа за позовом сім'ї загиблого підполковника міліції ОСОБА_3 до УМВС України у Вінницькій області та Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, в якій позивач бере участь в якості представника позивачів. ОСОБА_2, на підтвердження своїх повноважень, надала до суду довіреність №17/2008 від 14.01.2008 р., видану МВС України. Даний правочин є недійсним, позаяк при його вчинені не було дотримано вимог закону, оскільки МВС України є юридичною особою, створеною державою Україна і довіреність, яка видається МВС України повинна відповідати вимогам, які висуваються законом до довіреності юридичної особи і згідно наказу МВС України від 2001 р. №306, безумовною складовою чинності печатки юридичної особи є наявність у тексті даної печатки ідентифікаційного коду юридичної особи. На довіреності, виданої ОСОБА_2 МВС України, ідентифікаційний код на печатці відсутній. За таких обставин, позивач вважає, що довіреність за №17/2008 від 14.01.2008 р., якою МВС України уповноважує ОСОБА_2 представляти свої інтереси не скріплена печаткою юридичної особи, отже дана довіреність не відповідає вимогам ст.246 ЦК України. Таким чином, недодержання вимог закону при вчиненні правочину є підставою для визнання його недійсним, а тому позивач просить суд визнати довіреності № 25/75 від 03.10.2008 р. та № 17/2008 від 14.01.2008 р., що були видані ОСОБА_2 управлінням МВС України у Вінницькій області недійсними.
В судове засідання позивач не з’явився. Судом отримано заяву ОСОБА_1 з прохання провести розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2, яка також діє в інтересах МВС України та УМВС України у Вінницькій області, в судовому засіданні, позовні вимоги не визнала в зв’язку з їх безпідставністю, посилаючись на доводи викладені в наданих суду запереченнях та просила суд в задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.
Дослідивши матеріали справи, журнал обліку та видачі печаток і штампів УМВС України у Вінницькій області, заслухавши пояснення ОСОБА_2, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
В ході розгляду справи судом встановлено, що 14.01.2008 р. МВС України надано начальнику правового сектору УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 довіреність №17/2008, якою уповноважило ОСОБА_2, зокрема, представляти інтереси МВС України у судах, з відповідним обсягом прав. Дана довіреність скріплена підписом міністра ОСОБА_4 та печаткою МВС України (а. с. 8, 16,18), а 03.10.2008 р. УМВС України у Вінницькій області надано ОСОБА_2, як начальнику сектору юридичного забезпечення УМВС України у Вінницькій області, довіреність №25/75, якою уповноважило ОСОБА_2, зокрема, представляти інтереси Управління в судах, з відповідним обсягом прав. Дана довіреність скріплена підписом начальника Управління Поліщука В.К. та печаткою УМВС України у Вінницькій області (а. с. 24).
Згідно листа УМВС України у Вінницькій області №1/Б-63 від 25.02.2009 р., адресованого ОСОБА_1, звернення з яким він звернувся на особистому прийомі до начальника УМВС про те, що довіреність №25/75, яка була видана начальнику СЮЗ УМВС України у Вінницькій області, так як на гербовій печатці №1 УМВС України у Вінницькій області не має ідентифікаційного коду, розглянуто. Даний факт не знайшов свого підтвердження оскільки, згідно пункту 3.3.7 Інструкції „Про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, господарським об’єднанням та громадян дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів”, яка була затверджена наказом МВС України №306 від 23.04.01 року, на гербовій печатці УМВС України у Вінницькій області не повинен бути ідентифікаційний код, так як управління не є суб’єктом підприємницької діяльності. Таким чином довіреність №25/75, яка була видана начальнику СЮЗ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 на представництво інтересів Управління в суді є дійсною (а. с. 58).
Цивільне законодавство розмежовує поняття правочину та довіреності, на підставі якої виникає представництво, яким згідно ч.1 ст. 237 ЦК України є првавовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчиняти правочини від імені другої сторони, яку вона представляє.
В ч.1 ст. 245 ЦК України законодавець лише зазначає, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Згідно ч.1 ст.38 ЦПК України, юридичних осіб представляють їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положення, або їх представники, і відповідно до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи, що також закріплено в ч. 3 ст.42 ЦПК України, в якій зазначено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.
Відповідно до п.2. ч.1 ст.42 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідченні довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника.
Згідно п.3.3.1. Інструкції «Про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів», затвердженої наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 р., зі змінами, печатки з Державним Гербом України виготовляються круглої форми. У середині кола зображується Державний Герб України, а по колу печатки – назва органу державної влади чи державного управління, потім назва підприємства, установи і організації, якщо наявність зображення передбачена діючим законодавством України, а згідно п.3.3.7 даної інструкції на печатках і штампах повинен зазначатись ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про міліцію» міліція в Україні є державним озброєним органом виконавчої влади.
При вирішення справи суд не бере до уваги та вважає безпідставним посилання позивача на довідку відділу фінансових ресурсів та бухгалтерського обліку МВС України у Вінницькій області та довідку відділу забезпечення соціальних виплат управління фінансових ресурсів та економіки ГУ МВС України в м. Києві, оскільки дані органи МВС України ведуть фінансово-господарську діяльність, а дані довідки на відміну від оспорюваних довіреностей пов’язані з їх діяльністю, так як і печатки, відбиток яких міститься на цих довідках, що призначені для документів пов’язаних з веденням фінансово-господарської діяльності.
За наведених обставин, беручи до уваги те, що МВС України та УМВС України у Вінницькій області є органами виконавчої влади, а не суб’єктом підприємницької діяльності та зважаючи на положення вищевказаних норм суд, приходить до переконання, що твердження позивача про те, що на оспорюваних довіреностях міститься гербова печатка без ідентифікаційного коду, в зв’язку з чим дані довіреності слід визнати недійними є безпідставними, а тому суд вважає, що в позові ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись п.3.3 Інструкції «Про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів», ст. 1 Закону України „Про міліцію”, ст.ст. 245, 246 ЦК України, ст.ст. 10, 38, 42, 60, 88, 209, 213, 215 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Міністерства внутрішніх справ України, управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання довіреностей недійними - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ: /підпис/
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: