Справа № 1-104
2009 р.
П О С Т А Н О В А
15 квітня 2009 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого – судді Очеретяного В.А.
при секретарі Юхименко Г.В.
з участю прокурора Горбунова Б.В.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань справу про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого директором ПП фірма “Кодак”, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, несудимого -
у вчиненні злочину , передбаченого ч.3 ст.358 КК України,
в с т а н о в и в :
Підсудний ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він 21 лютого 2006 року в денний час, перебуваючи в приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області по вул. Коломенській, 18 м.Умані, діючи умисно і цілеспрямовано, з метою набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1, використав завідомо підроблені документи: договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, датований 14 липня 2004 року, складений від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_2, та розписку від імені ОСОБА_3, датовану 14 липня 2004 року, про отримання нею від ОСОБА_2 грошей в сумі 25000 грн., завірену від імені голови Стодулецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області ОСОБА_4, подавши вказані підроблені документи разом із своєю позовною заявою до Уманського міськрайонного суду, з метою набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_5
В судовому засіданні захисник підсудного адвокат ОСОБА_1 заявив клопотання про повернення кримінальної справи прокурору м.Умані для проведення додаткового розслідування з мотивів неповноти, неправильності досудового слідства та істотних порушень вимог КПК України.
Зокрема вважав, що неправильність досудового слідства полягає в тому, що дану кримінальну справу було порушено без достатніх приводів та законних підстав, а після порушення справи не було вжито заходів до всебічного повного і об’єктивного розслідування і встановлення істини по справі. В період досудового слідства було допущено порушення вимог КПК, та не добуто належних доказів, а тому слідство передчасно дійшло до висновку про наявність складу злочину по ст.358ч.3 КК України в діях його підзахисного. Враховуючи ту обставину, що така неправильність досудового слідства не може бути усунута в ході судового слідства, тому справу необхідно повернути для проведення додаткового розслідування.
Таким чином, в ході досудового слідства були допущені неправильність і неповнота слідства, а також не вжито мір до всебічного повного і об’єктивного встановлення істини по справі.
Прикладом неправильності досудового слідства є використання на досудовому слідстві як належних доказів показів в якості свідка ОСОБА_3 (а.с.72). Використовуючи в якості підстави до порушення даної кримінальної справи окремі документи іншої кримінальної справи № НОМЕР_1, слідство не могло не брати до уваги висновок № 52 від 13.01.2006р. судово-психіатричної експертизи. За даним висновком у ОСОБА_3 встановлено хронічне психічне захворювання, що позбавляє її розуміти значення своїх дій і керувати ними, самостійно здійснювати свої процесуальні права .
З цих підстав викликають сумніви в правомірності не тільки її показів по даній кримінальній справі, але також і тих дій що вона вчиняла по відношенню до свого майна з громадянами ОСОБА_6, ОСОБА_5 З цих міркувань досудове слідство повинно було критично оцінювати заяви і покази вищенаведених свідків, та провести перевірку на предмет правомірності вчинених ОСОБА_3 дій .Однак в матеріалах справи такі документи відсутні.
По даній кримінальній справі судово-психіатричну експертизу ОСОБА_3 не проведено, а тому залишається невстановленим питання достовірності тих обставин на які посилається досудове слідство згідно показів свідків. Такі докази є неналежними оскільки не відповідають вимогам ст.65 КПК.
Іншим порушенням при проведенні досудового слідства є неправильне проведення почеркознавчої експертизи № 151 від 12.12.2007р.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи предметом експертного дослідження були розписка і договір від 14.07.2004 р. Отже на дослідження експерту повинні були направлені зразки підписів, що вчинялись в цей період. Однак, слідчий направив на дослідження протокол відібрання експериментального зразку ОСОБА_3 від 15.11.2007р., а також виїмки цих зразків від 15.11.2007р. Крім того, слідчим не враховано не тільки час, що минув – 3 роки, відбираючи зразки у ОСОБА_3 в 2007р. , але й її хворобливий стан, в якому вона перебуває. Враховуючи похилий вік ОСОБА_3 за 3 роки у неї відбулись зміни у стані здоров’я та навиках вчиняти письмові підписи. З медичної точки зору в справі відсутні дані про можливість відібрання таких зразків в 2007 р. Цим істотним обставинам слідчий належний оцінки не дав, а тому зібрані по справі вихідні дані не можуть бути визнані належними і законними. Відібрані зразки для проведення експертизи повинні відповідати вимогам репрезентативності (достатньої кількості, та якості), а також порівняльності (можливості порівняння). Оскільки відібрані зразки не відповідають цим критеріям, то і висновки експертизи не можуть бути визнані допустимими, належними, достовірними, об’єктивними .
Не відповідають вимогам ст.200 КПК України дані висновки експертизи оскільки слідчим не враховано ту обставину, що відібрання зразків для порівняльного аналізу є самостійною процесуальною дією, яка повинна проводитись з дотриманням прав і свобод особи згідно до вимог ст.ст.85,199КПК . Оскільки, за висновком судово-психіатричної експертизи від 23.01.2006р. ОСОБА_3 не здатна керувати своїми діями, та самостійно здійснювати процесуальні права, то відповідно ті процесуальні документи, що були складені при відібрані зразків є незаконними.
Приймаючи до уваги ті обставини, що по даній кримінальній справі виявлено таку неправильність і неповноту ведення досудового слідства, яка не може бути усунута в ході судового слідства, та згідно до ст.281 КПК України просив направити справу прокурору м.Умані для проведення додаткового розслідування.
Вислухавши адвоката, підсудного, які підтримали клопотання, прокурора, який заперечував проти повернення справи на додаткове розслідування, вивчивши матеріали даної кримінальної справи та кримінальної справи № НОМЕР_1, порушеної за фактом таємного викрадення майна ОСОБА_3 на суму 30000 грн., поєднаного із проникненням в квартиру № 4 по вул. Інститутській м.Умані, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, суд прийшов до наступного.
В матеріалах кримінальної справи № НОМЕР_1 є два висновки судово-психіатричних експертиз, проведених 13 січня 2006 року експертами Черкаської обласної психіатричної лікарні № 1 та 28 лютого 2006 року експертами Київського міського центру судово-психіатричної експертизи, згідно з якими ОСОБА_3 страждає хронічним психічним захворюванням у формі хронічного маячного розладу. Наявність у неї вказаного хронічного психічного захворювання на період 2003-2005 рр. позбавляло її здатності розуміти значення своїх дій та керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення по справі та самостійно здійснювати свої процесуальні права та обов’язки. За своїм психічним станом ОСОБА_3 на даний час не може правильно сприймати факти, що мають значення для справи, та давати по ним покази. Із вказаних висновків вбачається, що хвороба ОСОБА_3 прогресуюча.
По даній кримінальній справі судово-психіатрична експертиза взагалі не проводилась. А тому суд позбавлений можливості покласти в основу вироку покази ОСОБА_3 в якості свідка, висновок почеркознавчої експертизи, оскільки, якщо ОСОБА_3 і в даний час хворіє на психічне захворювання, то з нею не можуть бути проведені будь які слідчі дії, в тому числі відібрання експериментальних зразків почерку, тощо.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 стверджував, що він завіз ОСОБА_3 в с.Стодульці Жмеринського р-ну Вінницької обл. підготовлений проект договору купівлі-продажу квартири та інші документи, для вивчення їх нею та підписання, приїхавши через деякий час, він отримав від ОСОБА_3 підписаний договір купівлі-продажу квартири та розписку про отримання нею грошей. Хто їх писав та підписував йому не відомо, та й його це не цікавило.
Раніше він давав покази про те, що ОСОБА_3 підписувала договір купівлі-продажу квартири у його присутності, а потім голова сільської ради посвідчила розписку про отримання грошей через те, що ним був пред’явлений позов до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири і він був зацікавлений у його позитивному вирішенні. Крім того, отримавши документи від ОСОБА_3, він добросовісно вважав, що вони оформлені належним чином, тому і давав такі покази, щоб виграти цивільний позов. Йому невідомо чи підроблював хтось документи, він вважав, що вони оформлені належним чином і не використовував завідомо підроблені документи.
На попередньому слідстві та в судовому засіданні не здобуто належних доказів для підтвердження вини підсудного у використанні завідомо підробленого документу.
Вказані недоліки досудового слідства не можуть бути усунуті в судовому засіданні, а тому справа підлягає поверненню прокурору міста Умань для проведення додаткового розслідування, в ході якого необхідно провести судово-психіатричну експертизу щодо ОСОБА_3 і в залежності від її результатів треба провести всі необхідні слідчі дії для встановлення істини по справі: допитати ОСОБА_3, провести очні ставки, відібрати зразки почерку, провести почеркознавчу експертизу, тощо, якщо це можливо за станом здоров’я ОСОБА_3 ОСОБА_7 виконання наведеного неможливо встановити істину по справі та постановити вирок.
7 листопада 2008 року Уманським міськрайонним судом була постановлена постанова про направлення справи прокурору м.Умані для проведення додаткового розслідування.
Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 27 січня 2009 року була задоволена апеляція старшого помічника прокурора м.Умані ОСОБА_7 Постанова Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 7 листопада 2008 року про направлення прокурору кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, для проведення додаткового досудового слідства скасована, а справа повернута в той же суд для нового розгляду.
При цьому, у своїй ухвалі апеляційний суд вказав, що посилання суду першої інстанції на відсутність належних доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у пред’явленому обвинуваченні, на сумнівність висновків почеркознавчої експертизи рукописних текстів, що виконані потерпілою ОСОБА_3, внаслідок неправильного відібрання експериментальних зразків почерку, недопустимість в якості доказів у справі показань потерпілої не може визнаватись обґрунтованими підставами для направлення справи для проведення додаткового судового слідства.
Так, відповідно до вимог ст.16-1 КПК України суд зобов’язаний забезпечити, при змагальності та диспозитивності судового розгляду, створення необхідних умов виконання сторонами їх процесуальних обов’язків і здійснення наданих їм прав. Обов’язок по підтриманню державного обвинувачення в кримінальних справах покладений на прокурора, потерпілого чи його представника, які і надають суду докази винуватості особи, що притягається до кримінальної відповідальності і лише за їх ініціативою може порушуватись питання про направлення кримінальної справи для проведення додаткового досудового слідства з метою добування доказів винуватості такої особи.
Справа надійшла до Уманського міськрайонного суду, після розгляду апеляційним судом Черкаської області, 18 лютого 2009 року, а 21 лютого 2009 року закінчився трьохрічний строк давності притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, передбачений ст.49 КК України.
Прокурор просив визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні інкримінованого йому злочину та закрити провадження по справі у зв’язку з закінченням строку давності.
Підсудний ОСОБА_2 свою вину в пред’явленому йому обвинуваченні не визнав і категорично заперечував проти закриття справи у зв’язку з закінченням строку давності і просив постановити постанову про його виправдання
Позиція підсудного підтримана і його адвокатом ОСОБА_1, який зазначив, що ні на досудовому слідстві, ні в судовому засіданні не здобуто доказів, які б підтверджували вину його підзахисного в інкримінованому йому злочині.
Вислухавши пояснення учасників процесу, суд вважає, що справа не підлягає закриттю у зв’язку з закінченням строку давності, оскільки підсудний ОСОБА_2 заперечує проти цього.
Разом з тим, із наведеного вище та постанови про направлення справи прокурору м.Умані для проведення додаткового досудового слідства від 7 листопада 2008 року вбачається, що ні на досудовому слідстві, ні в судовому засіданні не здобуто доказів, які могли б бути покладені в основу обвинувального вироку та беззаперечно підтверджували б винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.
Після повернення справи з апеляційного розгляду прокурором не надано будь-яких доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті всебічного, повного та об’єктивного їх розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що участь ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, не доведена, а тому справа підлягає закриттю провадженням.
Керуючись ст.ст. 213,214,273 КПК України,
п о с т а н о в и в :
Кримінальну справу № 1-104-09 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, провадженням закрити у зв’язку з недоведеністю його участі у вчиненні злочину.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд – скасувати.
Речові докази залишити при справі.
На постанову може бути подана апеляція до судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області протягом 7 діб з моменту її проголошення, через Уманський міськрайонний суд.
Головуючий _______________________