Справа № 2-2309/2010

?

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Нікітішина В.П.

при секретарі - Бондаренко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошового боргу

встановив:

Позивач 29.10.2010 року звернувся до суду з цим позовом, вказуючи, що 14 квітня 2010 року позичив відповідачу 42000 дол. США строком до 01 серпня 2010 року. 30 квітня 2010 року на його, відповідача, прохання позичив додатково ще 2800 дол. США. строком повернення 01 серпня 2010 року На підтвердження цього ними було укладено письмові договори позики, а також відповідачем написані розписки про отримання цих коштів.

У встановлений договором строк відповідач борг не повернув. Від зустрічі ухиляється. Тому він змушений звернутись до суду з цим позовом. Згідно офіційного курсу НБУ станом на день написання цього позову (27.11.2010 року) сума боргу в еквіваленті до гривні відповідно складала - 56000 грн. (1 дол.СШАх8.00 грн.). Крім цього відповідач повинен сплати йому за час просртрочки боргу у 88 днів 3% річних. Що відповідно складає - 405 грн.

Своїми діями щодо невиконання умов договору відповідач спричинив йому моральної шкоди. Яка виражається у душевних стражданнях, які він і його сім`я зазнали знаходячись у скрутному матеріальному становищі із-за відсутності позичених коштів. Розмір грошового відшкодування цієї моральної шкоди він визначав у розмірі -3000 грн.

Тому просив постановити рішення суду, яким стягнути з відповідача на його користь 56000 грн. грошового боргу за договорами позики, 405 грн. відсотків за прострочення боргу, 3000 грн. грошового відшкодування завданої моральної шкоди та понесені судові витрати у справі.

В ході розгляду справи в суді позивач та його представник у суді адвокат Бубнов О.В. підтримали заявлений позов в повному обсязі.

Додатково позивач, який був викликаний судом у судове засідання на 29.11.2010 року для дачі особистих пояснень з предмету спору, пояснив, що є добре знайомий з відповідачем, оскільки планував зайнятись разом з ним сільськогосподарським бізнесом, починаючи з 2011 року. Тому довірився йому й позичив ці кошти. Після закінчення терміну на повернення боргу, телефонував відповідачу з приводу боргу. Той обіцяв повернути. У вересні 2010 року він особисто зустрівся з відповідачем за місцем проживання останнього по питанню заборгованості. Відповідач його запевнив, що найближчим часом розрахується, оскільки жде з м.Одеси оплати проданої сільгоспродукції. Після цього відповідач перестав відповідати на дзвінки. До цього часу борг не повернуто ні коштами ні іншим майном.

Представник позивача пояснив, що він особисто готовив сторонам договори позики. При цьому у договорах було допущено помилку щодо даних відповідача по батькові. Замість правильного « ОСОБА_2 » помилково було вказано « ОСОБА_4 ». Також пояснив, що позивач вимагає відсотки від суми прострочення боргу станом на 27.10.2010 року.

Відповідач позов не визнав у повному обсязі. Пояснював, що насправді боргу не має. Стверджував, що кошти у сумі 4200 дол.США повернув приблизно 28-29 липня 2010 року, а також 3000 дол. США в середині жовтня 2010 року, шляхом передачі зернят соняшнику на цю суму. При повернення боргу письмових розписок з кредитора не брав.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо сума не менш як у десять разів перевищує встановлений розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Встановлено, що 14.04.2010 року між сторонами у справі укладено письмовий договір позики за умовами якого позивач надав відповідачу, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позику у розмірі 4200 дол.США, строком повернення до 01.08.2010 року. 30.04.2010 року між сторонами у справі укладено другий письмовий договір позики за умовами якого позивач надав відповідачу, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позику у розмірі 2800 дол.США, строком повернення до 01.08.2010 року.

Ці обставини підтверджуються письмовим договорами позики від 14 та 30.04.2010 року та письмовими розписками відповідача від 14 та 30.04.2010 року про отримання цих коштів, суть та зміст яких не оспорюється сторонами справи.

Згідно ст.1049 ч.1 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлюється договором.

Згідно ст.530 ч.1 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобов`язання у встановлений договорами строк щодо повернення грошового боргу.

Згідно ст.545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Наявність боргового документу у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку у повному обсязі.

Твердження відповідача про повернення боргу є голослівним та не підтверджується доказами справи.

Суд також бере до уваги і те, що відповідач у ході розгляду справи у суді 29.11.2010 року, погодився повернути позивачу борг у сумі 7000 дол. США протягом десяти найближчих днів.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тому оскільки відповідач добровільно не повернув грошову позику, з нього слід стягнути її на користь позивача в судовому порядку.

Розмір боргу, який підлягає до стягнення на день розгляду справи у суді 29.11.2010 року становить - 55566 грн. (Офіційний курс НБУ станом на 29.11.2010 року 1 дол.США=7,938 грн. 7000х7,938=55566).

Крім цього згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних за час прострочки.

Тому з відповідача на вимогу позивача слід стягнути суму боргу з урахуванням 3% річних за час прострочення зобов`язання, починаючи з 01.08.2010 року по 27.11.2010 року, у розмірі - 402 грн. 16 коп.(55566х3%:360х88).

Всього у загальній сумі підлягає стягненню за договорами позики - 55968 грн. коп.(55566+402,16) грн.16 коп..

Вирішуючи позов у частині грошового відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного:

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Доказів наявності моральної шкоди передбачених положеням цієї статті закону позивачем не представлено, тому позов у цій частиі задоволеню не підлягає.

Згідно ст.88 ч.1 ЦПК України на відповідача слід покласти судові витрати у справі в частині задоволеного позову у вигляді - 559 грн. 68 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Керуючись ст.ст.10,60,88,212-215 ЦПК України, ст..ст.16,23,509,525,526,527,530,610,611,625, 626,631,1046,1049,1050,1167 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики від 14.04.2010 року та 30.04.2010 року у сумі - 55566 грн., 3 % річних - у сумі 402 грн. 16 коп. та понесені судові витрати у справі у розмірі - 679 грн. 68 коп., а всього разом - 56647 грн. 84 коп..

В іншому відмовити.

Рішення суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст.223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд який його ухвалив протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами які не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя -