У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника його інтересів - адвоката ОСОБА_6 на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року у кримінальному провадженні № 120 211 000 800 018 58 від 18 липня 2021 року стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Котовськ Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , судимого 25.07.2012 Красноокнянським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення полі, який звільнений 04.12.2020 по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 , -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Святошинського районного суду міста Києва від 22.08.2022 ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі.

Постановлено початок строку відбування покарання обчислювати з моменту затримання - 18.07.2021.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_5 у виді тримання під вартою у Державній установі "Київський слідчий ізолятор" до вступу вироку в законну силу залишено без змін.

У провадженні стягнуто процесуальні витрати та вирішена доля речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 18.07.2021, близько 04 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні кухні у відділенні екстреної (швидкої) медичної допомоги № 16, за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи кухонний ніж, умисно спричинив ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Так, 18.07.2021, близько 03 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, приїхав до свого знайомого ОСОБА_8 у відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги № 16, за вищевказаною адресою, де на той час проводились поточні ремонтні роботи, а ОСОБА_8 перебував на посаді охоронця і тимчасово там же проживав.

Після чого, о 03 год. 05 хв., ОСОБА_5 зателефонував до ОСОБА_8 щоб останній відчинив вхідні двері до вказаного приміщення, оскільки ОСОБА_5 мав намір з ОСОБА_8 розпивати алкогольні напої.

Через деякий час ОСОБА_5 зайшов до приміщення вищезазначеного відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги та пройшов до коридору, де, зустрівшись з ОСОБА_8 , почав з ним розмову, в ході якої запропонував останньому спільно розпити алкогольні напої.

На дану пропозицію ОСОБА_8 відмовився та попросив ОСОБА_5 покинути відділення швидкої допомоги.

Вказана відповідь обурила ОСОБА_5 , викликала в нього раптово виниклу особисту неприязнь до ОСОБА_8 , яка в подальшому переросла в умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень останньому.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 розпочав з ОСОБА_8 словесний конфлікт, який згодом переріс у штовханину, в ході якої вони перемістились до кухні приміщення.

Близько 04 год. 00 хв., продовжуючи перебувати на зазначеній кухні, ОСОБА_5 на ґрунті виниклих неприязних стосунків взяв зі столу кухонний ніж і, перебуваючи від ОСОБА_8 на відстані витягнутої руки, діючи умисно та усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, утримуючи вказаний кухонний ніж у своїй правій руці, наніс ним не менше 5-ти ударів в область обличчя, рук та грудної клітини ОСОБА_8 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді:

1) різаних ран правої лобно-скроневої ділянки, нижньої губи ліворуч, на долонній поверхні правої кисті в проекції дистального кінця 2 п`ясної кістки;

2) наскрізної колото-різаної рани правого передпліччя в верхній третині;

3) проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки - рани на передній поверхні грудної клітки ліворуч по середнє-ключичній лінії в проекції 3 міжребер`я, від якого відходить рановий канал, направлений ззовні-досередини і спереду-назад, по ходу якого ушкоджуються м`які тканини грудної стінки, хрящ, 4 ребра, проникає в ліву плевральну порожнину з пораненням верхньої долі лівої легені, явищами гемопневмотораксу (наявність в плевральній порожнині повітря та до 1000мл крові), та підшкірно емфіземою ліворуч, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).

Спричинивши зазначені тілесні ушкодження, ОСОБА_5 припинив свої злочинні дії та сказав, щоб ОСОБА_8 йшов з себе змивати кров.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить вирок Святошинського районного суду міста Києва від 22.08.2022 щодо останнього скасувати та закрити кримінальне провадження.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, захисник обвинуваченого вказує, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні поставленого у провину злочину не доведена допустимими, належними та переконливими доказами поза розумним сумнівом, а, відтак, суду апеляційної інстанції належить ухвалити виправдувальний вирок через відсутність в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

На переконання захисника ОСОБА_6 висновки суду про те, що саме обвинувачений наніс удар ножем потерпілому будуються виключно на показаннях самого потерпілого, але такі показання є неправдивими та спростовуються іншими доказами в провадженні, зокрема, показаннями обвинуваченого, показаннями інших свідків, які не підтвердили того факту, що були очевидцями події, охарактеризували обвинуваченого ОСОБА_5 як порядну людину, яка уникає конфліктів та є лояльною до всіх оточуючих.

Також захисник ОСОБА_6 наполягає на тому, що щодо показань потерпілого, який повідомив, що саме обвинувачений завдав йому удару ножем, слід віднестись критично, оскільки характер особистих відносин між потерпілим та обвинуваченим досить напружений, носить неприязний характер, а сам потерпілий - є особою схильною до дачі неправдивих показань (наклепів) та в нього є всі підстави оговорювати обвинуваченого ОСОБА_5 .

Як стверджує захисник, обставини, які повідомлені обвинуваченим ОСОБА_5 , що між ним та потерпілим під час конфлікту виникла штовханина, в ході якої потерпілий впав на підлогу та внаслідок власної необережності самостійно наштовхнувся на лезо ножа, - знайшли своє підтвердження в ході слідчого експерименту та не є спростованими іншими доказами у провадженні.

Крім того, не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить вирок Святошинського районного суду міста Києва від 22.08.2022 щодо нього скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи такі апеляційні вимоги, обвинувачений вказує, що він не згоден з вказаним вироком через однобічність судового розгляду, істотні порушення його права на захист та суттєві порушення норм КПК України.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 зазначає, що суд першої інстанції не дотримався вимог КПК та постанови Пленуму Верховного Суду України від 02.07.2004 "Про практику застосування судому законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів", допустив неповноту судового слідства, порушення вимог Кримінально-процесуального закону, розглянувши справу без потерпілого ОСОБА_8 , чим позбавив його законного права відстоювати свої інтереси.

При цьому, клопотання заявлені обвинуваченим та його захисником про виклик в зал судового засідання потерпілого були частково відхилені та взагалі не взяті до уваги.

Звертає увагу обвинувачений і на те, що судом першої інстанції належним чином не були повідомлені свідки, які зазначені у реєстрі досудового розслідування для підтвердження чи зміни своїх показів, які б суттєво вплинули на хід судового розслідування.

Також обвинувачений посилається, що єдиний свідок, який з`явився до суду, був лікар, який оперував потерпілого та вказав, що в потерпілого було одне ножове поранення, що, на його-обвинуваченого думку, підтверджує його показання про те, що між ним та потерпілим була штовханина і потерпілий сам впав і поранився ножем.

Зазначив ОСОБА_5 і те, що експертними дослідженнями не встановлено наявність на ножі його відбитків пальців.

Потерпілий ОСОБА_8 про дату, час та місце розгляду провадження під час дії воєнного стану повідомлявся у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, неявка якого в судове засідання не перешкоджає розгляду провадження за нормою ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення обвинуваченого та захисника, кожного з них на підтримку доводів своєї апеляційної скарги в повному обсязі без надання в суді апеляційної інстанції клопотань про дослідження доказів у провадженні за приписами ч. 3 ст. 404 КПК України, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних вимог, вважаючи вирок суду першої інстанції законним і обґрунтованим, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченого ОСОБА_5 , перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного.

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції з дотриманням вимог ст. 62 Конституції України та ст. 404 КПК України, в межах апеляційних скарг в обсязі, підтриманому стороною захисту в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції на предмет його законності, обґрунтованості та вмотивованості, відповідно до положень ст. 370 КПК України.

Зокрема, за приписами ст. 370 КПК України, законним є рішення, ухвалене компетентним судом з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Даних вимог закону суд першої інстанції дотримався і його висновки про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за обставин, встановлених судом, які викладені у вироку, підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, з показань обвинуваченого ОСОБА_5 у суді першої інстанції, зокрема 05.07.2022 та 01.08.2022, який свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, вбачається, що 17.07.2021, приблизно о 16 год. 00 хв., йому зателефонував потерпілий ОСОБА_8 , який цікавився чи була виплата заробітної плати за роботу на будівництві, на що він- ОСОБА_5 повідомив, що так, але він вже нею розпорядився.

На початку 23 год. 00 хв., ОСОБА_8 вдруге зателефонував йому та повідомив, що йому не оплатили виконану ним роботу, у зв?язку з чим він жалівся.

У подальшому, на початку 01 год. 00 хв., 18.07.2021 ОСОБА_8 знову зателефонував йому-обвинуваченому та попросив приїхати до нього на об`єкт, а саме відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги № 16, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ушакова, б. 16/1, щоб скласти йому компанію, бо він був засмучений тим, що не отримав заробітну плату, на що він- ОСОБА_5 відповів, що у нього не має коштів на таксі, на що потерпілий повідомив, що за ним приїдуть його знайомі та привезуть його до нього.

На вказану пропозицію він- ОСОБА_5 погодився, оскільки мав з потерпілим дружні стосунки.

Дійсно за ним-обвинуваченим приїхали двоє хлопців, які з ОСОБА_8 разом працювали на будівництві, і вони відвезли його на об`єкт, де працював ОСОБА_8 .

В кухні вказаного приміщення він разом з ОСОБА_8 розпили одну пляшку горілки та пляшку пива.

Під час спільного дозвілля вони близько години вели розмови, за якими між ними виник конфлікт на ґрунті дітей потерпілого ОСОБА_8 .

У ході конфлікту ОСОБА_8 взяв зі столу ніж та замахнувся на нього- ОСОБА_5 , а він відштовхнув потерпілого від себе, внаслідок чого той впав.

Побачивши на тілі потерпілого кров, він-обвинувачений пішов до ванної кімнати, щоб взяти рушник, але коли повернувся, то ОСОБА_8 вже не було.

Викликавши таксі, він- ОСОБА_5 поїхав додому.

Наполягає на тому, що ніж до рук не брав, йому тілесних ушкоджень ОСОБА_8 не завдав, але припускає, що ОСОБА_8 міг отримати тілесні ушкодження під час падіння, коли він-обвинувачений його відштовхнув від себе.

Умислу завдати тілесних ушкоджень ОСОБА_8 у нього-обвинуваченого не було, з потерпілим у нього були товариські відносини (а.п. 150, 162 т. 2).

У суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_5 надав фактично такі ж пояснення, як і в суді першої інстанції (а.п. 227-228 т. 2).

Водночас, згідно даних протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_9 та понятих, ОСОБА_5 в період часу з 17 год. 01 хв. по 17 год. 08 хв. 18.07.2021 за умов, які виключали сторонній вплив на нього, вказував, що він близько 04-00 год. 18.07.2021, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, під час конфлікту на ґрунті образи його- ОСОБА_5 дружини (цивільна), відібравши у ОСОБА_8 кухонного ножа, завдав ним удари потерпілому/штиркнув декілька разів в область грудної клітки.

Відтворюючи механізм спричинення потерпілому тілесних ушкоджень на манекені ОСОБА_5 вказав, що він вдарив/штовхнув ногою в тулуб ОСОБА_8 , від чого той, не втримавши рівновагу, впав, а він- ОСОБА_5 , підійшовши до нього, наніс/штиркнув 2-3 рази ножем, який тримав у правій руці, в область грудної клітини ОСОБА_8 , після чого покинув місце злочину, а потім викликав для себе таксі та поїхав.

Будь-яких питань у захисника під час проведення слідчого експерименту - не виникло (а.п. 6-10, 11 т. 2).

Таким чином ОСОБА_5 , під час проведення з ним слідчого експерименту в день подій, вказував на умисні спричинення ним ОСОБА_8 ножових поранень в область грудної клітки, механізм та обставини чого частково узгоджуються з показаннями потерпілого, хоча вказані ним обставини, що зафіксовані на відеозапису, обвинувачений оспорив в суді першої інстанції 14.12.2021 після перегляду даного відеозапису.

Водночас, з пояснень ОСОБА_5 при проведенні з ним слідчого експерименту випливає, що саме він скаржився ОСОБА_8 на те, що за його роботу - йому виплачують "копійки" (а.п. 22 т. 2).

Як показав у судовому засіданні суду першої інстанції потеплілий ОСОБА_8 (копія паспорту та постанова про уточнення анкетних даних а.п. 162-163, 164 т. 1, а.п. 147 т. 2), що був допитаний в режимі відеоконференцзв?язку з Красноокнянським районним судом Одеської області 21.06.2022, раніше він з ОСОБА_5 разом працювали на будівництві, але на різних об`єктах, між ними були лише робочі відносини.

18.07.2021 він-потерпілий знаходився на об`єкті будівництва - підстанція швидкої медичної допомоги за адресою: АДРЕСА_2 , де працював на той час охоронцем.

Приблизно о 03 год. 00 хв. того ж дня, його-потерпілого розбудив телефонний дзвінок, телефонував ОСОБА_5 .

Суть розмови він не пригадує, водночас його обурило те, що ОСОБА_5 так пізно телефонує йому, а тому, невдовзі, він припинив телефонну розмову.

Через деякий час, він- ОСОБА_8 побачив, що хтось світить ліхтариком у вікно приміщення, де він перебував за вказаною адресою, а тому, увімкнувши ліхтар на своєму мобільному телефоні, він вийшов з приміщення щоб подивитись, хто прийшов, при цьому вхідні двері - не зачинив.

Обійшов приміщення навколо, він побачив, що хтось перескочив через паркан, тому він пішов назад до дверей, але вони вже були зачинені, тоді він-потерпілий пішов до вікна, зазирнувши у яке, побачив, як ОСОБА_5 піднімає матрац на ліжку та щось шукає.

Він почав вимагати, щоб ОСОБА_5 відчинив двері, але той йому не відповів.

Тоді він- ОСОБА_8 знову пішов до дверей, обійшовши приміщення з другої сторони, де він побачив як ОСОБА_5 ховається за металевими ящиками, закривши своє обличчя майкою, яку він натягнув на голову.

Проте він-потерпілий звернувся до ОСОБА_5 , сказавши йому, що він його впізнав, та намагався з`ясувати, що останній тут робить?

Натомість ОСОБА_5 одразу кинувся на нього та намагався душити, при цьому казав, що: "Ушакова - це мій об`єкт, через тебе мені не дають зарплату".

Від ОСОБА_5 було чутно запах алкоголю.

Між ними виникла штовханина, в результаті якої вони перемістились ближче до кухні вищевказаного приміщення, де ОСОБА_5 наніс йому удар кулаком в обличчя і між ними зав`язалась боротьба.

Він-потерпілий відштовхнув ОСОБА_5 від себе, у свою чергу, ОСОБА_5 висловлював нецензурні образи в бік його- ОСОБА_8 дітей.

Коли вони перемістились в приміщення кухні, він-потерпілий внаслідок штовханини з ОСОБА_5 опинився в напівсидячому положенні спиною до стіни і в цей час ОСОБА_5 взяв кухонний ніж, який лежав на столі та був середнього розміру з обмотаною ізолентою чорного кольору рукояткою, та почав ним наносити йому удари в загальній кількості п`яти ударів: два в руку, в голову, в обличчя та в грудну клітину, після чого сказав щоб він-потерпілий йшов вмиватись, якщо хоче жити, а сам вийшов.

Скориставшись цим, він- ОСОБА_8 втік через вікно та відразу ж звернувся до охоронця найближчого житлового приміщення за допомогою, де викликали поліцію та швидку медичну допомогу.

Що це було за приміщення він-потерпілий не знає, бо на той момент він себе погано почував через поранення.

Про те, що сталося він з лікарні в телефонній розмові повідомив дружину.

Заперечив обставини, що він з ОСОБА_5 тієї ночі вживав алкогольні напої.

Наразі з обвинувачем у нього неприязні стосунки.

Наполягає на суворості призначення ОСОБА_5 покарання (а.п. 134-137 т. 2).

Такі ж пояснення потерпілий ОСОБА_8 надав під час слідчого експерименту від 12.08.2021 за його участю, відеозапис про що був переглянутим в залі судового засідання в суді першої інстанції 14.12.2021 (а.п. 165-169, 170 т. 1, а.п. 22 т. 2).

Як показала суду першої інстанції 21.06.2022 свідок ОСОБА_10 - дружина потерпілого (місце проживання: АДРЕСА_3 , анкетні дані - а.п. 146 т. 2), обвинуваченого ОСОБА_5 вона знає, оскільки вони раніше були сусідами в селі.

Взаємовідносини - нейтральні.

Близько о 05 ранку 18.07.2021 вона перебувала вдома в с. Ткаченка Одеської області, куди на телефон дочки надійшов дзвінок та працівник поліції повідомила, що чоловік-потерпілий у провадженні перебуває в лікарні у зв`язку з завданими йому тілесними ушкодженнями.

Потім чоловік ОСОБА_8 по телефону їй розповів, що ОСОБА_5 його "порізав" та щоб вона з дітьми тікала з дому у безпечне місце, бо він не знає як ОСОБА_5 буде себе поводити надалі стосовно сім?ї ОСОБА_8 .

Її чоловік місяць перебував у реанімаційному відділенні лікарні.

У подальшому чоловік розповідав їй, що в той вечір ОСОБА_5 приїхав до нього на роботу, а коли чоловік відчинив йому двері, той зайшов в приміщення та зачинився там, а чоловік залишився зовні, надалі обвинувачений нишпорив в речах чоловіка, після чого ОСОБА_5 відчинив двері чоловікові- ОСОБА_8 до приміщення, де між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_5 висловлював образи стосовно дочки ОСОБА_11 , а в наступному - завдав йому-чоловікові тілесні ушкодження (а.п. 131-133 т. 2).

Свідок ОСОБА_12 суду першої інстанції 03.02.2022 вказав, що він працює охоронцем в ЖК "Адмірал" по вул. Ушакова, б. 1.

Вранці, приблизно о 04 год. 30 хв., дату пригадати не може, але можливо як вказано в обвинувальному акті, він перебував на робочому місці, куди до нього підійшов закривавлений чоловік, який був одягнутий у шорти та сказав: "Врятуйте, мене хочуть убити!".

Він-свідок його провів, розбудив консьєржку та викликав поліцію.

Потім потерпілий повідомив, що його "підрізали".

Потерпілий чоловік був зляканий (а.п. 49 т. 2).

Отже, з показань потерпілого та його дружини, а також свідка ОСОБА_12 випливає, що тілесні ушкодження - ножові поранення ОСОБА_8 отримав саме під час конфлікту між ним та ОСОБА_5 , після чого потерпілий відразу ж звернувся за сторонньою допомогою та був госпіталізований, водночас про подію були повідомлені працівники поліції.

Як показав 23.12.2021 суду першої інстанції свідок ОСОБА_13 , він працює лікарем швидкої медичної допомоги.

Вранці 18.07.2021 на станцію швидкої медичної допомоги надійшов виклик про ножове поранення у чоловіка за адресою: АДРЕСА_4

Прибувши на виклик, на вулиці біля входу до будинку він-свідок побачив чоловіка, який був у крові.

При огляді чоловіка ним-лікарем були виявлені ножові поранення грудної клітини, правої руки та обличчя.

У присутності його-свідка та працівників поліції чоловік пояснив, що ножові поранення йому завдав його знайомий на прізвище - " ОСОБА_14 ", який проник на об`єкт будівництва.

У подальшому пораненого чоловіка було госпіталізовано, він перебував у свідомості, але самостійно пересуватися не міг (а.п. 32-34 т. 2).

Обставину можливого спричинення одного ножового поранення ОСОБА_8 під час конфлікту з ОСОБА_5 категорично не спростувала і сторона захисту в суді апеляційної інстанції, допускаючи, що потерпілий під час штовханини з обвинуваченим міг отримати поранення від ножа, який він сам і тримав.

Проте, доводи сторони захисту про те, що у потерпілого ОСОБА_8 було одне ножове поранення спростовується не тільки показаннями потерпілого, а й свідка ОСОБА_13 , який першим оглядав потерпілого та надав йому невідкладну медичну допомогу, та працівника поліції - свідка ОСОБА_15 , з показань якої в суді першої інстанції 03.02.2022 випливає, що вона працює інспектором в Управлінні патрульної поліції м. Києва.

18.07.2021, приблизно о 5-06 год., екіпаж, у складі якого вона була, прибув на виклик за адресою: АДРЕСА_4 , де виявили охоронця житлового комплексу, який повідомив, що до нього прийшов чоловік, який був весь у крові та нічого не пояснює.

У пораненого чоловіка вдалося з`ясувати, що на вул. Ушакова, б. 16/1, будується підстанція швидкої допомоги, де потерпілий розпивав спиртні напої зі своїм знайомим.

У них виник конфлікт, в ході якого знайомий потерпілого наніс йому ножем тілесні ушкодження, а, рятуючись, потерпілий втік через вікно.

Потерпілий був у крові, у нього були видимі тілесні ушкодження на обличчі, а в кареті швидкої медичної допомоги виявили колото-різані рани грудної клітки.

При потерпілому речей не було.

Вона-свідок надавала йому свій мобільний телефон для зв`язку з його родичами.

Потерпілий зателефонував своїй дружині, якій наказав збирати речі та тікати, бо їй загрожує небезпека від особи, яка на нього напала (а.п. 48-49 т. 2).

За аналізом викладених показань потерпілого та свідків слід дійти висновку, що вони узгоджуються між собою та доповнюють одне одного, а тому суд першої інстанції ґрунтовно визнав їх належними та достовірні в розумінні положень ст.ст. 85, 94-96 КПК України, з правильністю чого погоджується і колегія суддів.

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 про те, що потерпілий ОСОБА_8 обмовив обвинуваченого ОСОБА_5 , бо для цього були підстави, - є узагальнюючим, як і посилання на те, що потерпілий схильний до дачі неправдивих показань, а за показаннями інших свідків (не має посилань на яких) обвинувачений ОСОБА_5 охарактеризований як порядна людина, яка уникає конфліктів та є лояльним до всіх оточуючих.

Крім того, необхідно зазначити, що, станом на час подій, з допитаних в судовому засіданні осіб з обвинуваченим ОСОБА_5 були знайомі тільки подружжя ОСОБА_11 , проте і у них не було підстав обмовляти обвинуваченого, що випливає з показань самого ОСОБА_5 щодо дружніх стосунків між ним та потерпілим, які також частково узгоджуються з показаннями допитаних осіб щодо обставин правопорушення, зокрема стосовно часу, дати та місця його вчинення, а також наявності конфлікту між потерпілим та обвинуваченим, який переріс у штовханину та боротьбу між ними з застосуванням ножа, під час чого ОСОБА_8 отримав ножове/ножові поранення, за чим звернувся за допомогою.

Дані обставини підтверджуються і іншими доказами у провадженні.

А саме, як слідує з даних проколу огляду місця події від 18.07.2021 з фототаблицями до нього, при огляді нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , були виявлені та вилучені з поверхні підвіконня вікна, що відкрито, - 1 змив РБК, з рами вікна - 1 слід РБК та папілярний узор, з підвіконня - 1 слід взуття.

При потраплянні до приміщення через відчинено вікно, де взято один слід папілярного узору з віконної рами - кімната № 1, на підлозі виявлені сліди з плям бурого кольору та слідів взуття бурого кольору, які ведуть з коридору, де один слід РБК з дверей, який сполучає з іншою кімнатою № 2, де двері відчинені, в якій також виявлені плями бурого кольору та бурої речовини у виді крапель, де взято сліди РБК та один слід взуття з поверхні керамічної плитки (а.п. 99-100, 101-107 т. 1).

Дані про те, що в даних приміщеннях виявили пляшки з-під горілки, - відсутні.

Водночас, фактична наявність слідів щодо їх розташування вказує, що події по спричиненню ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ОСОБА_8 відбулися в кімнаті № 2 (кухня), яку потерпілий і покинув, пройшовши по коридору, а потім через вікно кімнати № 1 покинув приміщення будівлі.

Законність огляду даного житла/житлового приміщення констатована ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 20.07.2021 (а.п. 212 т. 1).

Також, за даними протоколу огляду місця події від 18.07.2021 - прийомного відділення КНП КМКЛ № 17 м. Києва, розташованого за адресою: м. Київ, пров. Лабораторний, б. 14, об`єктом огляду є поліетиленовий пакет, в середині якого знаходиться одяг, в якому до лікарні був доставлений гр. ОСОБА_8 , а саме: капці чорного кольору з слідами рідини бурого кольору, шорти чорного кольору, теніска на короткому рукаві сірого кольору з слідами бурого кольору на лівій частині теніски, з лівої сторони отвір, а також пачка цигарок "Прилуки" з слідами речовини бурого кольору.

Вказаний пакет був поміщений до іншого пакету та опечатаний слідчим у присутності понятих (а.п. 152-154, 155-160, т. 1).

Згідно даних протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.07.2021, ОСОБА_5 було затримано в цей день о 11-00 год., під час обшуку затриманого у присутності понятих слідчим було виявлено клітчасту сумку з плямами бурого кольору, з якої в подальшому вилучено кухонний ніж з слідами речовини бурого кольору, а також капці чорного кольору з плямами речовини бурого кольору, спортивні штани чорного кольору, в яких безпосередньо був одягнений ОСОБА_5 , де в кишені були гроші в розмірі 50 грн., мобільний телефон марки "Tecno", сімкарта оператора мобільного зв?язку НОМЕР_1 , які поміщені до поліетиленового пакету.

Протокол складено у присутності захисника ОСОБА_9 .

Зауважень та доповнень до протоколу не надходило (а.п. 171-173 т. 1)

Дані об?єкти були визнані речовими доказами у провадженні (а.п. 1-2 т. 2).

Як указують дані протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.08.2021 за участю свідка ОСОБА_16 , останній вказав на ОСОБА_5 як на особу, яку 18.07.2021 о 05 год. 14 хв. він підвозив з перехрестя по вул. Прилужна до вул. Зоологічна, 3- Г (а.п. 179-181, 182 т. 1).

Дані обставини ніким з учасників провадження не оспорені, а тому прокурор відмовився в судовому засіданні 01.08.2022 від допиту як свідка ОСОБА_16 і через його призив для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період (а.п. 162 т. 2).

За даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 26.08.2021 з додатком було вилучено CD-R диск на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 10.08.2021 (справа № 759/18070/21) (а.п. 213-214 т. 1) з інформацією щодо номера телефону НОМЕР_1 , вилученого у ОСОБА_5 під час затримання, за період часу з 20 год. 00 хв. 17.07.2021 по 11 год. 00 хв. 18.07.2021, згідно якої з номера телефону НОМЕР_1 о 02-28 год. та о 05-05 год. було викликано таксі, а о 03.05 год. з цього номеру було здійснено дзвінок потерпілому, що узгоджується з показаннями ОСОБА_8 (а.п. 215, 216-218, 219 т. 1).

Крім того, вказані дані відповідають як часу прибуття ОСОБА_5 до приміщення по АДРЕСА_2 , де працював охоронцем ОСОБА_8 після 03 год. 05 хв. 18.07.2021, так і залишення обвинуваченим місця події, коли, водночас, потерпілому вже надавалася медична допомога, що опосередковано також свідчить на спричинення всіх ножових поранень ОСОБА_8 саме ОСОБА_5 .

Відповідно до довідки № 555 від 18.07.2021, виданою КМКЛ № 17, у ОСОБА_8 зафіксовані тілесні ушкодження: ПРГ зліва, перетин ІV ребра, поранення міжреберних судин верхньої долі лівої легені, пневмоторакс. Середній гемоторакс зліва. Підшкірна емфізема грудної клітки зліва (а.п. 161 т. 1).

За даними висновку експерта Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи відділу судово-медичної експертизи живих осіб № 042/1-451-2021 від 18.08.2021 за оглядом потерпілого та за медичною документацією, вилученою на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 11.08.2021 (справа № 759/18069/21) за протоколом від 13.08.2021 (а.п. 188-189 т. 1), під час звернення за медичною допомогою 18.07.2021, о 05-07 год., у ОСОБА_8 мали місце наступні тілесні ушкодження:

а) різані рани правої лобно-скроневої ділянки (1), нижньої губи ліворуч (1), на долонній поверхні правої кисті в проекції дистального кінця 2 п`ясної кістки (1);

б) наскрізна колото-різана рана правого передпліччя в верхній третині;

які відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6, але менше ніж на 21 добу за критерієм тривалості розладу здоров`я;

в) проникаюче колото-різане поранення грудної клітки - рана на передній поверхні грудної клітки ліворуч по середнє-ключичній лінії в проекції 3 міжребер`я, від якого відходить рановий канал, направлений ззовні-досередини і спереду-назад, по ходу якого ушкоджуються м`які тканини грудної стінки, хрящ 4 ребра, проникає в ліву плевральну порожнину з пораненням верхньої долі лівої легені, явищами гемопневмотораксу (наявність в плевральній порожнині повітря та до 1000 мл крові), та підшкірно емфіземою ліворуч,

яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

Характер та морфологія виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворились внаслідок п`яти травматичних дій гострого (их) предметів, якому притаманні ріжучі та колюче-ріжучі властивості (по типу леза та клинка ножа), за давністю можуть відповідати вказаному терміну.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, дані протоколу слідчого експерименту за його участю, можна заключити, що виявлені у нього тілесні ушкодження могли утворитись при умовах та у спосіб на які він вказує.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, дані протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 , можна заключити, що виключається можливість утворення зазначених тілесних ушкоджень при умовах та у спосіб, на які вказує підозрюваний ОСОБА_5 (а.п. 191-196 т. 1).

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_5 що під час проведення оперативного втручання у потерпілого ОСОБА_8 було виявлено одне ножове поранення - рана на легені, що була ушита, ніяким чином не вказує про відсутність інших тілесних ушкоджень та їх обробці, а саме були проведені первинні хірургічні обробки ран губи, правого передпліччя, а також ушкодження в лобно-скроневій ділянці справа та долонній поверхні правої кисті в проекції дистального кінця 2 п?ясної кістки (а.п. 192, 193-194 т. 1).

Підстав не довіряти вказаним та іншим, наведеним нижче, висновкам експертів у колегії суддів не має, оскільки вони є науково обґрунтованими, проведені з дотриманням встановленого процесуального порядку, компетентними фахівцями, які володіють спеціальними знаннями для вирішення поставлених перед ними питань, мають певний стаж експертної роботи та ще і за тим, що вони підтверджуються іншими доказами у кримінальному провадженні.

Доводи сторони захисту про те, що потерпілий міг сам "напоротися" на ніж під час сутички з обвинуваченим, виявляються неспроможними з огляду на кількість та характер тілесних ушкоджень.

Отже, вказані дані як медичної документації, так і висновку експерта, який проаналізував і дані слідчих експериментів за участю потерпілого та підозрюваного, стосовно механізму спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 - свідчать про те, що саме ОСОБА_5 спричинив 5 ножових поранень ОСОБА_8 , одне з яких відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя, спричинення якого виключається за обставин вказаних ОСОБА_5 , які, на переконання колегії суддів, направлені на пом?якшення відповідальності обвинуваченого.

Водночас, за даними висновку експерта Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи відділу судово-медичної експертизи живих осіб № 042/1-409-2021 від 20.07.2021, при проведенні судово-медичного обстеження ОСОБА_5 в цей день о 12 год. 32 хв., у нього виявлені ушкодження: синець на фоні набряку м`яких тканин в ділянці правої кисті.

Характер, морфологія виявленого ушкодження, свідчать про те, що воно утворилось від дії тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженні не відобразились, за давністю може відповідати вказаному терміну, тобто 18.07.2021, не було небезпечним для життя та відноситься до легких тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров`я. (а.п. 176-178 т. 1).

Вказані тілесні ушкодження обвинувачений міг отримати саме під час нанесення тілесних ушкоджень потерпілому за обставин, на які вказує ОСОБА_8 .

За даними висновку експерта Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи № 091-212-2021 від 28.08.2021, при судово-цитологічному дослідженні клинка кухонного ножа (об.1), виявлені кров особи чоловічої генетичної статі, а також мікрофрагменти жирової, сполучної і м`язової тканини людини, статева належність яких не встановлена через непридатність ядер клітин для цитологічного аналізу.

При встановлені групової належності слідів в об. 1 виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО, що не виключає їх походження як від потерпілого ОСОБА_8 .

На рукоятці даного ножа кров та клітини тканин людини не знайдені (а.п.199-202, 203 т. 1).

Доводи сторони захисту про те, що, оскільки на рукоятці наданого на дослідження ножа не виявлено кров та клітини тканин людини, то і тілесні ушкодження ОСОБА_8 спричинив не ОСОБА_5 , - не є переконливими, бо, за будь-яких обставин, відсутність крові та клітини тканин людини на рукоятці наданого на дослідження ножа, що був вилучений у ОСОБА_5 , не усуває наявність на клинку цього ножа крові особи чоловічої генетичної статі, а також мікрофрагменти жирової, сполучної і м`язової тканини людини, статева належність яких не встановлена через непридатність ядер клітин для цитологічного аналізу, проте при встановленої групової належності цих слідів за виявленим антигеном А ізосерологічної системи АВО - не виключає їх походження від потерпілого ОСОБА_8 .

Тут же не можна не відмітити, що при відсутності на рукоятці ножа крові та клітини тканин людини сторона захисту ніяким чином не виказала свого бачення щодо цієї обставини, бо, за їх твердженнями, що ніж перебував в руках у потерпілого, коли той міг ним травмуватися, падаючи від поштовху ОСОБА_5 чи з власної необережності, не випливає коли та у який спосіб потерпілий усунув на рукоятці ножа сліди, коли ніж був вилучений саме в обвинуваченого ОСОБА_5 через значний проміжок часу після досліджуваних подій.

Водночас, що потерпілому ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження саме ОСОБА_5 , а не іншою особою свідчать дані висновку експерта Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи № 081-271-2021 від 26.08.2021, з яких випливає, що на наданих на дослідження спортивних штанах та парі капців, які були вилучені при особистому обшуку ОСОБА_5 під час затримання, виявлена кров людини.

При визначені групової належності крові виявлений антиген А, що не виключає можливості походження цієї крові від потерпілого ОСОБА_8 (а.п. 204-208 т. 1).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта Київського міського центру судово-психіатричної експертизи № 476 від 19.08.2021, ОСОБА_5 в період часу до якого відноситься діяння на будь-який психічних розлад не страждав, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На даний час ОСОБА_5 на будь-який психічний розлад не страждає та може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_5 на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин не страждає, а тому застосування протиалкогольного чи протинаркоманічного лікування не потребує (а.п. 209-211 т. 1).

Отже, дослідивши вказані докази в провадженні, у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов ґрунтовного висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини обвинуваченого ОСОБА_17 у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечне для життя ОСОБА_8 в момент заподіяння, кваліфікувавши дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, щоб тягли за собою скасування вироку суду від 22.08.2022 стосовно ОСОБА_5 з закриттям кримінального провадження, у зв?язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанні можливості їх отримання, як про те висловив прохання в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 , - колегія суддів не вбачає.

Досліджуючи доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_5 щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону в частині порушення прав потерпілого під час судового розгляду судом першої інстанції, оскільки судом першої інстанції розглянуто справу без потерпілого ОСОБА_8 , чим позбавлено його законного права відстоювати свої інтереси, колегія суддів відзначає таке.

Так, зокрема, ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 07.06.2022 задоволено заяви потерпілого ОСОБА_8 (а.п. 91, 118 т. 1) і свідка ОСОБА_10 (а.п. 53-54, 55, 67, 122 т. 2) про їх допит в режимі відеоконференції між Святошинським районним судом міста Києва та Красноокнянським районним судом Одеської області у судовому засіданні, яке вкотре було призначене на 14 год. 00 хв. 21.06.2022.

Відповідно до журналу судового засідання від 21.06.2022, судом було допитано потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_10 в режимі ВКЗ, при цьому обвинувачений та його захисник ОСОБА_6 ставили запитання потерпілому та свідкові за власним розсудом, не будучи обмеженими у часі (а.п. 131-137 т. 2).

Отже, трактування обвинуваченого ОСОБА_5 щодо недопиту потерпілого ОСОБА_8 без безпосереднього допиту того саме в залі судових засідань Святошинського районного суду міста Києва - вказують лише на вільне тлумачення обвинуваченим норм кримінального процесуального закону, які до того з не стосуються дотримання прав потерпілого у судовому провадженні, а, тим паче, прав обвинуваченого, бо саме за клопотанням потерпілого ОСОБА_8 через незадовільний стан його здоров?я та труднощі щодо оплати проїзду як його, так і дружини, що є свідком у провадженні, за приписами ст. 336 КПК України і було ухвалено рішення щодо дистанційного допиту потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_10 в режимі відеоконференції між Святошинським районним судом міста Києва та Красноокнянським районним судом Одеської області, працівник якого виконав всі необхідні дії, визначені ч. 4 цього процесуального закону.

Водночас, обвинувачений ОСОБА_5 використовував свої права за власним розсудом, про що, зокрема, свідчить наступне.

Так, згідно договору про надання професійної правничої допомоги від 24.07.2021 захист інтересів ОСОБА_5 здійснював адвокат ОСОБА_18 (а.п. 25-30, 121-122 т. 1), від якого обвинувачений відмовився в судовому засіданні 11.11.2021 (а.п. 134 т. 1), коли почала здійснювати захист його інтересів адвокат ОСОБА_19 (а.п. 130-132, 138-144 т. 1) аж до часу її виїзду за кордон через введення воєнного стану в Україні, у зв?язку з чим за її заявами від 12.04.2022 та від 24.05.2022 (а.п. 86, 102 т. 2), до участі у провадженні було залучено захисника ОСОБА_6 (а.п. 114-115 т. 2).

Не є переконливими і доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що судом першої інстанції належним чином не були повідомлені свідки, які зазначені у реєстрі досудового розслідування для підтвердження чи зміни своїх показів, які б суттєво вплинули на хід судового розслідування, оскільки вони носять узагальнюючий характер і не вказують які ж саме свідки зі з приводу яких обставин, щоб вплинули на висновки, викладені у вироку, мав викликати суд першої інстанції, з огляду і на те, що в судовому засіданні 01.08.2022 клопотань та доповнень від сторони захисту не надходило, а тому суд, на виконання вимог ст. 363 КПК України, постановив ухвалу про закінчення з?ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів.

В суді апеляційної інстанції сторона захисту також не мотивувала клопотання про дослідження доказів у провадженні, як те передбачено ч. 3 ст. 404 КПК України.

Інших обставин, щоб вказували на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які б могли тягнути за собою скасування вироку суду з призначення нового розгляду у суді першої інстанції, у тому числі і щодо порушення права обвинуваченого на захист, в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_5 не приведено, не послалася на них сторона захисту і в суді апеляційної інстанції.

Як указують положення ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Норма ч. 2 ст. 50 КК України регламентує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, зокрема засудженими, так і іншими особами.

Призначене судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у повній мірі відповідає вказаним загальним засадам призначення покарання.

Так, призначаючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції взяв до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжкого злочину.

Врахував суд і дані про особу ОСОБА_5 , який офіційно не працював, неодружений, утриманців не має, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.п. 114 т. 2), раніше судимий за вчинення особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я людини (а.п. 12, 17-19 т. 2), відношення обвинуваченого до скоєного, який не розкаюється у вчиненому, жодних дій для надання потерпілому допомоги та відшкодування збитків - не вжив.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, які пом?якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , - судом не встановлено.

Не вказала на такі обставини, щоб заслуговували на увагу чи відповідали нормі закону, і сторона захисту як в апеляційних скаргах, так і в суді апеляційної інстанції.

Відповідно ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом визнано - рецидив вчинення злочину та вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, правильність чого в апеляційних скаргах та в суді апеляційної інстанції стороною захисту не оспорена.

За таких обставин, суд першої інстанції і дійшов висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки його виправлення і перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, бо саме таке покарання, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, з чим погоджується і колегія суддів суду апеляційної інстанції.

Доля речових доказів у провадженні вирішена на підставі ст. 100 КПК України, а процесуальні витрати стягнуті у порядку ст. 124 КПК України.

За викладеним, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника його інтересів - адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника його інтересів - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Святошинського районного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року у кримінальному провадженні № 120 211 000 800 018 58 від 18 липня 2021 року стосовно ОСОБА_5 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 , який тримається під вартою, - у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3