Справа №2-а-30/1908
2009 кік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2009 року Козівський районний суд
Тернопільської області
в складі : головуючого суду ОСОБА_1
при секретарі Андрусишин О.П.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Козівського районного управління Пенсійного фонду України, про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до управління пенсійного фонду України в Козівському районі про стягнення щомісячної грошової допомоги встановленої Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Посилається на те, що набувши статус дитини війни, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на одержання пенсії, підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, у зв'язку із тим, що Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена, одержує лише пенсію за віком. Оскільки рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року пункт 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» визнано неконституційним, позивач вважає, що має право на одержання недоплаченої суми пенсії за період з 2006 по 2009 рік. Просить суд, відновити пропущений строк для звернення до суду, також задоволити позов і визнати дії відповідача протиправними та стягнути допомогу в сумі 3891,90 грн.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просить його задоволити.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнає та подав заперечення в якому вказує, що в даний час законом не визначений механізм розрахунку підвищення пенсії, передбаченого ст. 6 Закону №2195, також не визначено, яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата пенсії.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що вказаний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається із копії посвідчення позивача № 810047 в ньому стоїть відмітка "дитина війни".
Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак, пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» визнано неконституційним.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про неконституційність.
Таким чином, пункт 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» припинив свою чинність з 9 липня 2007 року.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивач маючи статус дитини війни, має право на одержання пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком, з 1 липня по 31 грудня 2007 року, тобто з дня ухвалення рішення Конституційного суду України № 6-рп/ 2007 від 09.07.2007 року.
Проте, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 набирає чинності з моменту опублікування і немає зворотної дії в часі. Станом на 2006 рік відповідними Законами України «Про Державний бюджет» була зупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому виплати вищевказаних допомоги здійснювались у відповідності до норм діючих на той час Законів про Державний бюджет на відповідний рік.
З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що відповідачем не порушено права позивача, так як виплата одноразової грошової допомоги до 5 травня в 2006 році здійснювалась у межах встановлених, діючими на той час, законодавчими актами, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Оскільки позивач в даному адміністративному позові не обґрунтував вимоги щодо виплати йому одноразової соціальної допомоги за 2008р., 2009 р., то в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Що стосується клопотання позивача про застосування строку позовної давності, то суд його до уваги не приймає, оскільки причини пропуску позивачем строку позовної давності є поважною, а тому він полягає поновленню.
З урахуванням наведеного, суд дійшов до переконання, що у даному випадку має місце порушення прав позивача, що підлягають захисту шляхом часткового задоволення позовних вимог та визнання дій відповідача протиправними, стягнення допомоги.
Керуючись ст.ст. 6, 11, 71, 158, 163 КАС України, ч. 2 ст. 152 Конституції України, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/ 2007, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області, про стягнення щомісячної грошової допомоги встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», задовольнити частково.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України у Козівському районі на користь ОСОБА_2 щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 1 липня по 31 грудня 2007 року в межах сум бюджетних призначень виділених на дані ціпі.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: підпис
З оригіналом: вірно
ГОЛОВА СУДУ: ОСОБА_3