АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-11817/10 Головуючий у 1-й інстанції Новак Ю.Д. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2010 року м. Полтава
Колегія судців судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючої судді: Обідіної О.І.
Судців: Карнаух П.М., Дорош А.І.
При секретарі : Киві А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 16 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва добудови до будинку на земельній ділянці та стягнення моральної шкоди.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судці-доповідача Апеляційного суду, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Ленінського районного суду м.Полтави від 16 серпня 2010 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва добудови до будинку на земельній ділянці та стягнення моральної шкоди задоволено частково.
Зобов’язано ОСОБА_2 знести розпочате самочинне будівництво добудови до будинку на земельній ділянці №9 в садівничому товаристві «Урожай» розташованій в м.Полтаві, сел.Вороніна, вул. Староруслянська, 5, буд. 9.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 500 грн. нанесеної моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 вартість сплаченої експертизи в розмірі 500 грн.
В апеляційної скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 в повному обсязі, як неналежному позивачу.
Вважає, зазначене рішення необгрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам закону.
Вказує, що зверталася до суду з клопотанням про залучення садівничого товариства «Урожай» до участі у справі в якості третьої особи та виконавчого комітету Ленінської районної ради.
Апелянт посилаючись на положення ч. 7 ст.376 ЦК України, вказує, що виконавчий комітет Ленінської районної у м.Полтаві ради з позовом про знесення самочинного будівництва добудови до будинку, розташованого на її земельній ділянці до суду першої інстанції не звертався.
Тому вважає, ОСОБА_3 взагалі не міг звертатися до місцевого суду з таким позовом, оскільки відповідно ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Отже, по даній справі ОСОБА_3, є неналежним позивачем на, що районний суд не звернув уваги.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає.
Згідно ст.ЗОЗ ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно п.4 ч.І ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухваленні нового рішення або зміни рішення порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права.
У відповідності з ч.З ст. 10, ч. 1ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки №10 в садівничому товаристві «Урожай» розташованій в сел. Вороніна, вул. Староруслянська, 5.
На вказаній земельній ділянці ним збудовано будинок у відповідності до проекту забудови, затвердженого повноважними органами. Рішення виконавчого комітету Ленінської районної у м. Полтаві рад №542 від 13.10.2009р. ОСОБА_3 дозволено добудувати веранду 4,0 на 4,5 м до садового будинку на належній йому земельній йому земельній ділянці.
Встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки №9 в садівничому товаристві «Урожай» також розташованою за вищевказаною адресою. Відповідач розпочав добудови до розмішеного на земельній ділянці будинку зі сторони земельної ділянки, належної ОСОБА_3
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано рішення виконавчого органу відповідної ради про видачу дозволу на будівництво добудови, робочий проект на будівництво та дозвіл на виконання будівельних робіт інспекції ДАБК.
Як вбачається з листа Інспекції ДАБК у Полтавській області від 21.04.2009р. ОСОБА_2 притягувалась до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт по влаштуванню добудови до дачного будинку без відповідного дозволу..
З будівельно-технічної експертизи вбачається, що розпочате будівництво добудови до будинку на земельній ділянці №9 в садівничому товаристві «Урожай» за вказаною адресою має розміри 5,8 м на 2,9 м, та будівництво зупинено на рівні улаштування фундаменту.
Згідно висновку експерта розпочате будівництво на земельній ділянці №9, що надана ОСОБА_2 для ведення садівництва та розташована в м.Полтаві, сел. Вороніні, с/т «Урожай» не відповідає ДНБ 360-92 «Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень», ВНС 43-85 «Забудова територій колективних садів, будівлі та споруди. Норми проектування» в частині відстані до меж сусідньої ділянки.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до чинних норм відстані при будівництві добудови до будинку на земельній ділянці №9 в садівничому товаристві «Урожай» відповідачем не дотримані. Вимоги законодавства щодо отримання необхідних дозволів та належно затвердженого проекту ОСОБА_2 також не дотримані.
Враховуючи наведені обставини, на підставі ст. 376 ЦК України судом першої інстанції частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_3, проте з таким висновком колегія суддів погодитись не може.
Задовольняючи позов ОСОБА_3, як власника земельної ділянки, до ОСОБА_2 - власниці сусідської земельної ділянки про знесення самочинного будівництва, суд першої інстанції не взяв до уваги, що ст. 376 ЦК України, якою він керувався при ухваленні рішення, передбачає можливість знесення самочинного будівництва за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування і лише у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить спільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правих, та в разі неможливості проведення відповідної перебудови або відмови особи, яка здійснила (здійснює) будівництво від її проведення. За позовом фізичної особи таке рішення може бути ухвалене на підставі ст. 391 ЦК України в разі доведеності нею факту створення їй перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном при неможливості усунення перешкод в інший спосіб.
При таких умовах, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення районного суду з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.І ст. 309, ст.ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 16 серпня 2010 року - скасувати та постановити нове.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва добудови до будинку на земельній ділянці та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Судді:
З оригіналом згідно