АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-10877/10 Головуючий у 1-й інстанції Кобзій Б.І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Обідіної О.І.
Суддів: Дорош А.І., Карнаух П.М.
при секретарі: Киві А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3
на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 липня 2010 року
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «придніпровське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до фізичних осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -
ВСТАНОВИЛА :
В травні 2010 року ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «придніпровське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» звернулося до суд із вказаним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якому просило суд постановити рішення, яким стягнути з відповідачів солідарно на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 68 174 грн. 94 коп., а також понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 681 грн. 75 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
В зв’язку з тим, що в травні-липні 2010 року відповідач ОСОБА_2 самостійно здійснив часткове погашення простроченої заборгованості по відсоткам на загальну суму 10 425 грн. 14 коп. позивач подав заяву про зменшення позовних вимог до 57 749 грн. 80 коп. станом на 27 липня 2010 року, яку і прохав стягнути з відповідача.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 липня 2010 року позов ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «придніпровське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до фізичних осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість по кредитному договору №59/ AG4-12-07 від 13 грудня 2007 року та по договору про відкриття кредитної лінії №59/ AG4L-12-07 від 13 грудня 2007 року в сумі 57 749 грн. 80 коп..
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» витрати по сплаті судового збору в сумі 681 грн. 75 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення озгляду справи в сумі 120 грн.
З даним рішенням суду не погодилися ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та подали на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 липня 2010 року та постановити нове, яким позов ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» задовольнити частково.
Вважають, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, підстав для її задоволення та скасування рішення не вбачає.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У відповідності з ч.З ст. 10, ч. 1ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів справи, 13 грудня 2007 року банк уклав з ОСОБА_2 кредитний договір №59/ AG4-12-07, за яким надав останньому кредит в сумі 74 950 грн. строком повернення до 13 грудня 2014 року ( п. 3.2. кредитного договору).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до меморіального ордеру№7 від 13.12.2007 року та платіжного доручення № 414308-4168 від 12.12.2007 року кредитні кошти в сумі 74 950 грн. банк перерахував на рахунок ЗАТ «ЗАЗ» в якості оплати за автомобіль.
ОСОБА_2 за рахунок кредитних коштів придбав автомобіль марки Шевро лет, модель Авто, 2007 року випуску, тип легковий седан, колір сірий, днз ВІ 2133 АР, який передав в заставу банку, за забезпечення повернення кредиту. Про що укладено договір застави №59/ AG4-12-07-2 від 13 грудня 2007 року.
Відповідно до п.п. 3.2.1. та 3.2.2. відповідач зобов’язався щомісячно до 10 числа кожного місяця по 12 грудня 2008 року здійснювати погашення кредиту згідно графіку кредитного договору в сумі 1 249, 17 грн. на місяць, а з 13 грудня 2008 року по 12 грудня 2014 року - в сумі 832,87 грн. на місяць.
Починаючи з грудня 2009 року відповідач порушує свої зобов’язання, а саме несвоєчасно сплачує кредит та відсотки по ньому.
Згідно п.п. 6.1. та 3.4. кредитного договору, за прострочення повернення кредитних коштів, відповідач зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення та разом з тим, банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів в разі порушення зобов’язання по кредитному договору.
13 грудня 2007 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки в забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору відповідно до якого вона зобов’язалась перед банком відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов’язань відповідачем ОСОБА_2 по кредитному договору.
Відповідно до п. п . 2.1. та 2.2. договору поруки у разі невиконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а саме по основному боргу, процентах, підвищених процентах, неустойці та по відшкодуванню всіх збитків.
З умовами кредитного договору ОСОБА_3 була ознайомлена та погодилася в повному обсязі, що підтверджується договором поруки ( п. 1.3.).
Неодноразові вимоги Банку про погашення кредиту відповідачі не виконували.
крім того, 12 грудня 2007 року ОСОБА_2 уклав з банком договір про відкриття кредитної лінії №59/ AG4L-12-07, за яким відкрив кредитну лінію лімітом в 5 996 грн. строком повернення до 13 грудня 2014 року.
Відповідно до меморіального ордеру №10 від 25 грудня 2008 року, суму 4000 грн., за письмовою заявою ОСОБА_2 , було перераховано Банком на рахунок АСК «Омега» в якості оплати за страхові внески.
Як вбачається з всього вищевикладеного, свої зобов’язання Банк виконує в повному обсязі.
В травні-липні 2010 року відповідач ОСОБА_2 самостійно здійснив часткове погашення простроченої заборгованості по відсоткам на суму 10 425 грн. 14 коп., що підтверджується платежами на погашення процентів, які знаходяться в матеріалах справи.
З урахуванням самостійно сплаченої відповідачем заборгованості протягом розгляду даної справи в суді першої інстанції, станом на 27 липня 2010 року заборгованість відповідача перед банком складає 57 749 грн. 80 коп.
В своїй апеляційній скарзі апелянти просять про зменшення суми заборгованості до 41 350 грн. 85 коп., з посиланням на те, що 11 серпня 2010 року було сплачено 1 500 грн. в рахунок заборгованості, дана вимога задоволенню не підлягає тому, що вказані кошти сплачені після постановлення судового рішення, а суд апеляційної інстанції перевіряє законність прийнятого рішення районного суду на момент його постановлення.
Крім того, вимога апелянтів не підлягає до задоволення про зменшення суми заборгованості по кредитному договору до 41 350 грн. 85 коп., зважаючи на те, що 11 лютого 2010 року було складено Акт звірки залишків заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого залишок основної заборгованості за кредитом станом на 01 січня 2010 року вже складав 52 655 грн.98 коп.
Даний акт було підписано відповідачем ОСОБА_2
Також судом правомірно відмовлено в вимозі апелянта про застосування строку позовної давності, який в свою чергу застосовується тільки за заявою відповідача.
Такої заяви від апелянта не надходило, а тому дана вимога задоволенню не підлягає.
Приймаючи до уваги все вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 308 ,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відхилити .
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 липня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя: /підпис/
Судді: /підписи/
Копія Згідно: