Справа № 2-4741/10
Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни
18 жовтня 2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
при секретарі Слепченко Я.В.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про відшкодування шкоди,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_10 акціонерне товариство «Полтавський автоагрегатний завод» 15 червня 2010 року звернувся в суд з позовами до відповідачів, які були об’єднані в одне провадження, про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству.
В поданих до суду позовних заявах позивач посилався на те, що з відповідачами було укладено договір про колективну матеріальну відповідальність № 494 від 01 листопада 2009 року. За результатами інвентаризації, проведеної 16 березня 2010 року, виявлено нестачу по складу готової продукції на суму 33015,90 грн. та надлишки на суму 13410,10 грн. Заподіяна підприємству шкода склала 23526,96 грн., яку позивач в поданих до суду позовних заявах просив суд стягнути з відповідачів з урахуванням коефіцієнту.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на викладені в поданій до суду заяві обставини.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні не оспорюючи наявність договору про колективну матеріальну відповідальність, щодо задоволення позовних вимог заперечували та пояснили, що свою роботу виконували добросовісно, а нестача утворилася з вини відповідача ОСОБА_6
Інші відповідачі до суду не з’явилися, будучи всі належним чином повідомлені судом про час та місце розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 01 листопада 209 року між позивачем ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод» та працівниками складу готової продукції в особі завідуючого складом ОСОБА_6 укладено договір № 494 про колективну матеріальну відповідальність. Договір підписано відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що не заперечувалося ними в судовому засіданні.
Згідно з договором відповідачі взяли на себе колективну відповідальність за незабезпечення зберігання майна та інших цінностей, переданих їм для робіт, пов’язаних з продажем (видачею) продукції і її підготовкою до продажу.
Також судом встановлено, що згідно наказу від 11 березня 2010 року № 27-АГ для перевірки фактичної наявності готової продукції призначено робочу комісію по проведенню позачергової інвентаризації наявності готової продукції по складу готової продукції № 1, № 2, № 3 верстатобудання ВМіЗ.
Також встановлено, що за результатами інвентаризації виявлено надлишки на суму 13410,10 грн. та нестачу на суму 33015,90 грн. Вказану обставину не оспорювали відповідачі в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винним и протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
Згідно з п. 1 ст. 134 КЗпП України передбачено повну матеріальну відповідальність працівників у випадку, коли між працівником і підприємством укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності.
Судом встановлено, що договір про повну матеріальну відповідальність від 01 листопада 2009 року № 494 укладений між сторонами про справі з дотриманням вимог ст. ст. 135-1, 135-2 КЗпП України.
Також встановлено, що розділом ІУ договору про повну матеріальну відповідальність передбачено, що підставою для притягнення членів колективу до матеріальної відповідальності є матеріальна шкода, заподіяна розкраданням, нестачею, умисним знищенням або псуванням матеріальних цінностей, а також їх знищенням через недбалість, що підтверджується інвентаризаційними документами.
За таких обставин, враховуючи, що відповідачі у зв’язку з укладенням ними договору про колективну матеріальну відповідальність, мають нести повну матеріальну відповідальність, суд приходить до висновку, що розмір спричиненої позивачу шкоди в сумі 23526,96 грн. підлягає стягненню з них в повному обсязі.
Визначенням позивачем з урахуванням коефіцієнту меж матеріальної відповідальності кожного з відповідача є здійсненим згідно з п. 4.4. договору про повну матеріальну відповідальність та відповідає вимогам ст. 135-3 КЗпП України.
Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ВАТ «ПААЗ» підлягають задоволенню в повному обсязі та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод» на відшкодування шкоди 2189,37 грн., з ОСОБА_3 - 2307,88 грн., з ОСОБА_6 - 3660,53 грн., з ОСОБА_7 - 2971 грн., з ОСОБА_4 - 2730,13 грн., з ОСОБА_5 - 2817,22 грн., з ОСОБА_8 - 3542,66 грн., з ОСОБА_9 - 3308,17 грн.
Посилання відповідачів в поданих до суду запереченнях на те, що свою роботу виконували добросовісно, а матеріальну відповідальність має нести винна особа, яка не була встановлена позивачем, не заслуговує на увагу з огляду на те, що відповідачами було укладено договір про колективну відповідальність.
Твердження відповідачів про те, що про наявну нестачу готової продукції на складі повідомляли адміністрацію підприємства до проведеної інвентаризації, не підтверджено дослідженими в справі доказами.
Проведення інвентаризації без участі відповідача ОСОБА_6, на що він посилається в поданих до суду запереченнях, а також після його звільнення жодним чином не спростовує результати такої інвентаризації та не є підставою для звільнення його від матеріальної відповідальності.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача також підлягають стягненню понесені позивачем судові втрати.
Керуючись ст. ст. 209, 213- 215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод» на відшкодування шкоди 2189,37 грн., 171 грн. понесених судових витрат, а всього – 2360 грн. 37 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод» на відшкодування шкоди 2307,88 грн., 171 грн. понесених судових витрат, а всього – 2477 грн. 88 коп.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Відкритого акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод» на відшкодування шкоди 3660,53 грн., 171 грн. понесених судових витрат, а всього – 3831 грн. 53 коп.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь Відкритого акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод» на відшкодування шкоди 2971 грн., 171 грн. понесених судових витрат, а всього – 3142 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод» на відшкодування шкоди 2730,13 грн., 171 грн. понесених судових витрат, а всього – 2901 грн. 13 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Відкритого акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод» на відшкодування шкоди 2817,22 грн., 171 грн. понесених судових витрат, а всього – 2988 грн. 22 коп.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь Відкритого акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод» на відшкодування шкоди 3542,66 грн., 171 грн. понесених судових витрат, а всього – 3713 грн. 66 коп.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь Відкритого акціонерного товариства «Полтавський автоагрегатний завод» на відшкодування шкоди 3308,17 грн., 171 грн. понесених судових витрат, а всього – 3479 грн. 17 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий Н.Л.Яковенко
18.10.2010