Справа № 2-4046/10

Р І Ш Е Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

при секретарі Залєвській Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дії неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2010 року позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії.

В поданій до суду позовній заяві позивач посилався на те, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом 2 групи в зв’язку із захворюванням пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, яка відповідачем в повному обсязі не виплачується.

В поданій до суду позовній заяві просив суд визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у здійснені перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування протиправними.

Просив зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та нарахувати додаткову пенсію відповідно до сказаних законів з 22 травня 2008 року з урахуванням проведених виплат та провести відповідні виплати.

В судове засідання сторони не з’явилися, будучи повідомлені про час та місце розгляду справи, позивач просив суд розглядати справу без його участі.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, що підтверджується посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А № 079816 та довідкою МСЕ.

Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 2 групи призначається також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 50 вказаного Закону викладено в новій редакції, було передбачено, що особам віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам 2 групи – 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тому з 22.05.2008 року діяли норми ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими встановлено, що для інвалідів 2 групи розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, становить 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Таким чином з 22.05.2008 року позивач ОСОБА_2 мав право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. 50 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Із статі 50 вказаного Закону випливає, що під час визначення розміру пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно із чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не має.

Суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 вищезазначеного Закону, де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та додаткової пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 50 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Також встановлено, що з 01 липня 2008 року відповідач позивачу виплачував щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Посилання відповідача на те, що п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»и від 28.05.2008 року № 530 встановлено що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: тим, що належать до категорії 1 інвалідам II групи - 20 відсотків судом при вирішенні справи не приймається до уваги, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. 50 Закону № «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням визначення поняття мінімального пенсії за віком частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не постанови Кабінету Міністрів України.

При розрахунку державної пенсії, передбаченої статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231-V встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тому перерахунок пенсії має здійснюватися з урахуванням вимог ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається відповідними управліннями Пенсійного фонду України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з 22 травня 2008 року з урахуванням проведених виплат та провести відповідні виплати.

З метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку позивачу щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку йде мова про перерахунок, а не призначення пенсії, оскільки пенсія вже була призначена позивачу відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати в розмірі 37 грн.

Керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» протиправними.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та нарахувати додаткову пенсію ОСОБА_2 відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з 22 травня 2008 року з урахуванням проведених виплат та провести відповідні виплати.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в розмірі 37 грн. Державне мито за розгляд справи в суді віднести за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко

05.08.2010