Справа № 758/7815/22

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2023 року Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді - Лещенко О. В.,

за участю секретаря судових засідань - Конончука Д.М.,

учасники справи не з`явились,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути із відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06 травня 2019 року у розмірі 97047,43 грн та вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між сторонами укладеного договір про надання банківських послуг «Monobank» шляхом підписання відповідачем анкети-заяви до цього договору, яка разом із Умовами обслуговування рахунків фізичної особи, Тарифами та Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідно до договору відповідачу відкрито кредитний рахунок та встановлено кредитний ліміт зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами, передбачених умовам договору. Відповідачем умови договору не виконувались, внаслідок чого утворилась заборгованість у спірному розмірі, яку позивач просить стягнути з відповідача. Відтак, у відповідності до ст. ст. 1050, 1054 ЦК України та умов договору, просить позов задовольнити повністю. Разом із тим, просить вирішити питання про розподіл судових витрат, згідно з ст. 141 ЦПК України.

Відповідачем подано відзив на позов, який містить заперечення на нього. Наводить аргументи про те, що між сторонами відсутні договірні відносини, адже жодних умов обслуговування рахунків фізичної особи не підписувала. Сторонами не погоджено відсоткову ставку, суму кредиту та будь-які інші умови кредитного договору. Відтак, просить у позові відмовити за відсутність належних та допустимих доказів підтвердження обставини справи.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, який містить наступні пояснення. Кредитний договір вчинено за допомогою електронного засобу зв`язку, а відтак укладений з дотриманням Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачу надано кредитний ліміт. Факт видачі кредиту, рух коштів підтверджено випискою по картковому рахунку, а тому розрахунок заборгованості є належним доказом, що підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором. Просить позов задовольнити.

20 березня 2023 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін у справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи у відсутності сторони позивача. Просить повністю задовольнити позовні вимоги.

У судове засідання учасники справи не з`явились, хоча повідомлялись про дату, час та місце цього засідання. Враховуючи заяви сторін по суті, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності осіб, що не з`явились на підставі поданих матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Суд установив, 06 травня 2019 року ОСОБА_1 , звернувся з письмовою анкетою-заявою (б/н) до АТ «Універсал Банк» про надання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 70000,00 грн на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, зі сплатою відсотків за користування кредитом. У заяві відповідач висловив згоду з тим, що заява разом із Умовами та правилами обслуговування рахунків фізичної особи при надання банківських послуг щодо карткових рахунків, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» (далі Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону).

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно з ст. 652 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 цього Кодексу договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Із матеріалів справи суд установив, що кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису, що підтверджено формою підтвердження електронного документу, яка містить у матеріалах справи.

Отже, враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання, що договір, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, а відтак вважається таким, що укладений у письмовій формі у відповідності до ст. ст. 205, 207 ЦК України.

Разом із тим, аналіз змісту умов договору засвідчує, що останній містить усі істотні умови для відповідного виду договору з яких сторони досягли згоди, а відтак суд прийшов до переконання, що доводи відповідача щодо недотримання письмової форми договору оцінює критично та не бере до уваги, адже спростовані встановленими обставинами.

Таким чином, між сторонами склались кредитні правовідносини, які регулюються параграфом 2 (кредит) глави 71 Цивільного кодексу України.

Суд установив, що у ОСОБА_1 наявний банківський рахунок у АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_1 , поточний рахунок НОМЕР_2 , тип рахунку - чорна картка, статус картки - активна до 08/24. Дані обставини підтверджено довідкою банку від 28 квітня 2023 року.

За договором про надання банківських послуг від 28 квітня 2023 року за карткою № НОМЕР_1 у розмірі 20000,00 грн станом на 06 травня 2019 року, 40000,00 грн станом на 22 листопада 2018 року, 60000,00 грн станом на 12 січня 2020 року, 80000,00 грн станом на 10 квітня 2020 року, 90000,00 грн станом на 15 червня 2020 року, що підтверджено довідкою про розмір встановлення кредитного ліміту.

Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджено рухом коштів по картковому рахунку відповідача від 28 квітня 2023 2023 року. Номер платіжної картки № НОМЕР_1 , поточний рахунок НОМЕР_2 , що відповідає номеру, який вказаний у п. 1 анкети-заяви від 06.05.2019.

Окрім цього, із руху коштів убачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами. Такий доказ є належним доказом, який підтверджує факт отримання кредитних коштів у відповідності до вимог укладеного договору.

Таким чином, суд критично оцінює доводи відповідача про не укладення договору та відкриття банківського рахунку, про не надання та отримання кредитних коштів відповідачу банком.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, кредитодавець взяті на себе зобов`язання за спірним кредитним договором виконав та надав грошові кошти відповідачу у вигляді кредитного ліміту на кредитну картку. Тобто виконав зі своєї сторони умови договору, у відповідності до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України.

Щодо виконання зобов`язань за кредитним договором із сторони відповідача, то останній ухиляється від їх виконання.

Так, відповідно до розрахунку, який наданий позивачем, заборгованість ОСОБА_2 станом на 19.02.2022 становить у розмірі 97047,43 грн, що є заборгованістю за наданим кредитом.

Будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованості за наданим кредитом та за порушення грошового зобов`язання відповідачем не надано, такий не оскаржувався, а відтак є чинним, а тому приймається судом до уваги.

Окрім цього, суд не надає оцінки доводам відповідача про невірне нарахування відсотків за кредитним договором у цій справі, адже стягнення заборгованості за відсотками не є предметом розгляду даної справи.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та становлять у розмірі 97047,43 грн, а відтак позов необхідно задовольнити повністю.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 2481,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 2481,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 06 травня 2019 року у розмірі 97047 (дев`яносто сім тисяч сорок сім) гривень 43 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» судовий збір у сумі 2481,00 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач Акціонерне товариство «Універсал банк» (місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352);

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 08 червня 2023 року.

Суддя О. В. Лещенко