УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа 22-ц/0690/1638/11
Категорія 56
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого-судді Кашапової Л.М.
суддів Рафальської І.М.
ОСОБА_1
при секретарі Захарчук О.І.
з участю предст. відповідача, третьої особи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог – ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог – ОСОБА_6, про стягнення заборгованості за договором позики
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 24 травня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 05.11.2010 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог – ОСОБА_5, про стягнення заборгованості за договором позики передано на розгляд Житомирського районного суду Житомирської області.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 16.12.2010 року до участі у справі залучено ОСОБА_6 як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
В судовому засіданні 19.04.2011 року представник ОСОБА_6- ОСОБА_7 подав письмову заяву про скасування заходів забезпечення позову, прийнятих згідно ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 03.06.2010 року у вигляді арешту, накладеного на квартиру АДРЕСА_1, яка належить третій особі по справі на праві власності (а.с.124).
Не виходячи в нарадчу кімнату, суд протокольною ухвалою залишив заяву без задоволення („відмовив в задоволенні клопотання” –а.с.119)
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду скасувати та ухвалити нову про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням вимог процесуального права та обмежує реалізацію її прав, як власника майна.
У відповідності з офіційним тлумаченням положення п.2 ч.1 ст.293 ЦПК України, наведеним в Рішенні Конституційного Суду України №12рп/2010 від 28.04.2010 року, ухвалою судді апеляційного суду Житомирської області від 12.05.2011 року цивільну справу разом з апеляційною скаргою повернуто до суду першої інстанції для належного оформлення, оскільки в матеріалах справи не було оригіналу мотивованої ухвали Житомирського районного суду від 19.04.2011 року, оформленої як процесуальний документ, на який подано скаргу.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 24.05.2011 року в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.
В червні 2011 року ОСОБА_6 подала уточнюючу апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду від 24.05.2011 року і постановити нову про задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ч.ч.1,3 ст.151, ч.1 ст.152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов”язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов”язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення майна з під арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Згідно ч.ч.3,4,5 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, може подати до суду заяву про їх скасування. Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Аналіз вищевказаних правових норм свідчить про те, що забезпечення позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
ОСОБА_6, якій арештована квартира належить на праві приватної власності згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 28.05.2010 року, притягнута до участі у цивільній справі лише в якості третьої особи, а не відповідача, однак суд на це уваги не звернув і належної правової оцінки складу учасників судового розгляду не дав.
Крім того, звертає на себе увагу той факт, що суд довільно, всупереч їх дійсному змісту, оперує правовими термінами не за призначенням, що призводить до грубого порушення норм цивільно-процесуального законодавства. Так ст.154 ЦПК України передбачено подачу заяви про скасування заходів забезпечення позову, яка і була подана на розгляд суду в судовому засіданні 19.04.2011 року. Суд же, безпідставно розцінивши її як клопотання, ухилився від виходу в нарадчу кімнату та винесення мотивованої ухвали.
В ухвалі суду від 24.05.2011 року не зазначено дати подачі заяви про скасування заходів забезпечення позову, яку розглядав суд, повторної заяви про скасування заходів забезпечення позову в матеріалах справи немає, всупереч вимогам ст.ст.197,198 ЦПК України відсутній у справі і журнал судового засідання від 24.05.2011 року, хоча зі змісту ухвали вбачається, що судове засідання відбулося за участю „представника позивача та третьої особи ОСОБА_8, представника відповідача ОСОБА_9, представника третьої особи ОСОБА_7В.”, що вказує на те, що оскаржувана ухвала є лише письмовим оформленням протокольної ухвали від 19.04.2011 року.
З врахуванням вищенаведеного, коли судом порушено порядок, встановлений для вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду від 24.05.2011 року слід скасувати, а справу направити в суд першої інстанції для повторного розгляду заяви представника третьої особи ОСОБА_7 про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів –
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 24 травня 2011 року скасувати, а справу направити в той же суд для повторного розгляду заяви представника третьої особи ОСОБА_7 про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді