Справа № 2-а-111/2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2009 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі: головуючого судді Роїк В.П.
при секретарі Купріянець Т.І.
з участю прокурора Галімського В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Славута справу за адміністративним позовом Славутського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Славутської райдержадміністрації про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
в с т а н о в и в.
Славутський міжрайпрокурор звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Славутської райдержадміністрації про стягнення заборгованості по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 2965 грн.33 коп. В судовому засіданні прокурор Галімський В.В. та Степанюк О.А. уточнили позовні вимоги ,просили суд лише стягнути з відповідача недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В обґрунтування позовних вимог вони посилалася на те, що 28 лютого 2007 року позивачка народила дитину, на яку управління праці та соціального захисту населення виплачує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" позивачка має право на отримання такої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Проте, відповідач виплатив їй допомогу в меншому розмірі ніж визначено законом. Рішенням Конституційного Суду України в 2007 році Закон України "Про державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення дії ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" визнано неконституційним. Тому просили задоволити позов.
Представник відповідача управління праці та соціального захисту населення Славутської міської ради ОСОБА_2 позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що ст. 4 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачає покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів і управління здійснює виплату такої допомоги в межах наданих субвенцій. Після прийняття рішення Конституційним Судом 09.07.2007 року Міністерство фінансів України у 2007 році розмір субвенцій на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку не збільшило. Тому вважає, що дії управління праці та соціального захисту населення вчинені в межах закону.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та письмові докази, суд знаходить, що в задовленні позову слід відмовити з таких підстав.
Згідно свідоцтва про народження дитини позивачка є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно довідки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 25 квітня 2007 року.
Як вбачається з довідки управління праці та соціального захисту населення Славутської міської ради позивачці нарахована та виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 22.03.2001 року № 1105-14 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня 470 гривень.
Проте, статтею 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" про внесення змін до деяких законодавчих актів України" виплати, передбачені ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" відповідно у 2007 році визначені у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними, положення ч. 2 ст. 56, п. 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими було обмежено розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Крім цього, у своєму рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про державний бюджет України інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції України. Відповідно до ст. 33 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін в до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді цивільних позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними; є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони і інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ч.3 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 9 липня 2007 року №6-рп положення статей Закону України"Про державний бюджет України на 2007 рік", які визнано неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Частиною 2 ст.152 Конституції України визначено, що закони і інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Однак згідно ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Представник відповідача наполягає на відмові в задоволенні позову в зв»язку з пропуском позивачкою та прокурором строку звернення до адміністративного суду з позовом.
Із матеріалів справи, пояснень сторін вбачається, що позивачка повинна була дізнатися про порушення її права в 2007 році. Із заявою до прокурора та з позовом до суду вона звернулася лише в січні 2009 року.
Позивачкою та прокурором не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Таким чином в задоволенні позову слід відмовити в зв»язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду з позовом.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4-15,70-71, 86, 122, 158 -163, 167, 186 КАС України, суд
п о с т а н о в и в .
В задоволенні позову Славутського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Славутської райдержадміністрації про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, тобто з 24 березня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: