УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 22-ц/0690/1309/11

Категорія 36

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Кашапової Л.М.

суддів Зарицької Г.В.

ОСОБА_1

при секретарі Ганько Ю.І.

з участю представників позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Брусилівської селищної ради Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 18 березня 2011 року, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2011 року ОСОБА_2 звернулася в суд з вказаним позовом, в якому просила визначити їй додатковий строк тривалістю в один місяць для подачі до державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її батька ОСОБА_4, який помер 17.08.1999 року в смт.Брусилів Житомирської області, і про смерть якого вона дізналася лише в жовтні 2010 року, так як з дитинства проживала окремо від нього. Зазначала, що є єдиним спадкоємцем після смерті батька.

Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 18.03.2011 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись

на те, що суд неправильно застосував норми матеріального закону та порушив норми процесуального закону, а тому висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з врахуванням наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що на час відкриття спадщини чинним був Цивільний Кодекс УРСР 1963 року, яким не передбачено визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому посилання позивача на правові підстави, визначені чинним на даний час Цивільним Кодексом України, є необгрунтованим і позбавляє суд в силу принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого в ч.1 ст.11 ЦПК України, змінити підставу або предмет позову.

З таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки він суперечить вимогам закону та дійсним обставинам справи.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила книги шостої (Спадкове право) Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.1270 та ч.3 ст.1272 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 17.08.1999 року помер ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок №13 по вул.Л.Українки в смт.Брусилів Житомирської області. На час звернення позивачки до суду спадщину ніхто не прийняв, спадкові справи не заводились, свідоцтва про право на спадщину не видавались, що підтверджується довідкою Брусилівської державної нотаріальної контори від 22.02.2011 року №17.

Позивач ОСОБА_2 є дочкою померлого ОСОБА_5, що підтверджується копіями свідоцтва про народження І-АВ № 379257, виданого 09.03.1971 року Брусилівською сільською радою Коростишівського району Житомирської області, та свідоцтва про одруження І-БК №196493, виданого 22.11.2002 року Мигалківською сільською радою Бородянського району Київської області, а отже належить до спадкоємців першої черги.

Після розлучення батьків ОСОБА_2 проживала разом з матір”ю в с.Мигалки Бородянського району Київської області, де зареєстрована та проживає і в даний час. ОСОБА_4 ніяких стосунків з сім”єю не підтримував.

Факт оформлення свідоцтва про смерть ОСОБА_4 особисто ОСОБА_2 лише в лютому 2011 року підтверджує посилання позивача на те, що вона не знала про смерть свого батька раніше і що інших спадкоємців першої черги у померлого немає.

За даних обставин, коли рішення суду не відповідає вимогам матеріального закону та дійсним обставинам справи, його слід скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову і визначення додаткового строку тривалістю в один місяць (до 08 липня 2011 року) для подачі до державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4, який помер 17 серпня 1999 року в смт.Брусилів Житомирської області.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 317 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2, задовольнити.

Рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 18 березня 2011 року скасувати.

Ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Визначити для ОСОБА_2 додатковий строк тривалістю в один місяць (до 08 липня 2011 року) для подачі до державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4, який помер 17 серпня 1999 року в смт.Брусилів Житомирської області.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Судді