УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа 22-ц/0690/1652/11
Категорія 44
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого-судді Кашапової Л.М.
суддів Зарицької Г.В.
ОСОБА_1
при секретарі Трохимчук Ю.М.
з участю прокурора,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом прокурора Коростенського району Житомирської області в інтересах ОСОБА_2 до ТОВ „Поліська аграрна група” про стягнення заборгованості за користування землею, розірвання договору оренди землі
за апеляційною скаргою прокурора Коростенського району Житомирської області в інтересах ОСОБА_2 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 травня 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
В січні 2011 року прокурор Коростенського району Житомирської області, діючи в інтересах ОСОБА_2 звернувся в суд з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ТОВ „Поліська аграрна група” на користь ОСОБА_2 заборгованість за користування землею в сумі 501грн. 70коп. за період з 30.09.2005 року по 30.09.2010 року та розірвати договір оренди землі, укладений 30.09.2005 року, посилаючись на те, що відповідач систематично не виконує умови договору оренди землі, ухиляється протягом кількох років від сплати орендної плати власнику земельної ділянки.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11.05.2011 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ „Поліська аграрна група” на користь ОСОБА_2 188грн. 50коп. заборгованості по сплаті орендної плати.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ТОВ „Поліська аграрна група” в дохід держави 51грн. судового збору та 120грн. витрат, пов”язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи.
В апеляційній скарзі прокурор Коростенського району Житомирської області просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки зібраним по справі доказам, порушив норми процесуального закону та неправильно застосував норми матеріального закону.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з врахуванням наступного.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки, суд виходив з того, що 07.02.2011 року між сторонами вже укладено угоду про розірвання договору оренди.
З таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки він не відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи.
Згідно ч.ч.1,2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3,36га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Поліської сільської ради Коростенського району Житомирської області, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку від 29.03.2004 року.
30.09.2005 року між ОСОБА_2, як орендодавцем, та ТОВ „Поліська аграрна група”, як орендарем, було укладено договір оренди землі №80, який зареєстровано в Коростишівському райвідділі Житомирської регіональної філії Центру ДЗК, про що в Державному реєстрі земель 25.10.2005 року вчинено запис під №040521000015.
Згідно п.п.9-11 вказаного договору орендна плата вноситься Орендарем в грошовій формі в розмірі 100грн. 34коп., що становить 1,5% від вартості земельної ділянки, за один рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції. Орендна плата вноситься один раз на рік не пізніше 1 квітня кожного наступного року за минулий рік оренди після збирання врожаю.
Відповідно до вимог п.38 вказаного договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов”язків, передбачених договором, внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
За спірний період відповідачем внесено орендної плати 313грн. 20коп., а саме: 26.05.2007 року на суму 56грн. 10коп. (фуражний овес), 17.09.2007 року на суму 56грн. 10коп. (фуражне жито), 07.02.2011 року грошові кошти в сумі 201грн., що підтверджується письмовими доказами та вказує на те, що ТОВ „Поліська аграрна група” істотно порушувала умови договору і внаслідок цих дій друга сторона, як власник земельної ділянки, значною мірою була позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні договору, зокрема було порушено її право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім”ї, гарантоване ст.48 Конституції України (а.с.24-26).
Долучена до матеріалів справи угода від 07.02.2011 року про розірвання договору оренди землі №80 від 30.09.2005 року за взаємною згодою сторін, не має правової сили, оскільки ОСОБА_2, поіменована в ній, як „Орендар”, ніколи не орендувала землю в ТОВ „Поліська аграрна група”; угоду від імені товариства підписав представник за довіреністю ОСОБА_3, повноваження якого документально не підтверджені; угода не була зареєстрована у встановленому законом порядку, що підтверджується листом управління Держкомзему у Коростенському районі Житомирської області від 01.03.2011 року №587, а земельна ділянка згідно акту-передачі позивачці не поверталась.
За даних обставин рішення суду слід скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки та ухвалити нове рішення про задоволення вказаних позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного обрахування судом розміру заборгованості по орендній платі є необґрунтованими, оскільки позивачкою отримано в рахунок щорічної орендної плати за спірний період фуражного жита на суму 56грн. 10коп., фуражного вівса на суму 56грн. 10коп. та грошових коштів в розмірі 201грн., тобто виплат на загальну суму 313грн. 20коп., що визнає ОСОБА_2 і з чим погоджується апелянт, а отже залишок заборгованості складає 188грн. 50коп. (501.70-313.20), які і були стягнуті судовим рішенням на користь позивачки. І в даному випадку правових підстав проводити щомісячне зарахування отриманих коштів в рахунок орендної плати, як пропонує апелянт, немає.
Інші доводи апеляційної скарги прокурора висновків суду не спростовують, не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального закону чи порушення норм процесуального закону, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення спору щодо вимог про стягнення заборгованості по орендній платі, а ТОВ „Поліська аграрна група” рішення суду не оскаржувало взагалі, тому підстав для скасування чи зміни рішення суду в цій частині не вбачається.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 317 ЦПК України, колегія суддів –
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу прокурора Коростенського району Житомирської області в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 травня 2011 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Ухвалити в цій частині нове рішення.
Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 3,36га, розташованої на території Поліської сільської ради Коростенського району Житомирської області, укладений 30.09.2005 року між ОСОБА_2, як орендодавцем, та ТОВ „Поліська аграрна група”, як орендарем.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскарженим в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді