ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2010 р.           Справа № 2-а-289/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Курко Олега Петровича,

при секретарі судового засідання: Савченко Олені Олегівні

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1

відповідача : ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці матеріали справи

за позовом: державного підприємства "Уладівський спиртовий завод"

до: Хмільницької об’єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002382301/0 від 17.07.2008р.

ВСТАНОВИВ :

Державне підприємство "Уладівський спиртовий завод" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Хмільницької ОДПІ від 17.07.2008р. № 0002382301/0.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що визначення оскаржуваним рішення податкового зобов’язання по податку на прибуток підприємств в сумі 40787 грн. ґрунтується на помилковій кваліфікації відповідачем наслідків досліджуваних в ході проведення перевірки господарських операцій підприємства та невірному застосуванню до спірних правовідносин норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", цивільного та господарського законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених письмово та доданих до матеріалів справи. Зазначив, що доводи позивача є безпідставними та по своїй суті не відповідають дійсності обставин, які виникли під час проведення планової документальної перевірки. У зв’язку з чим в судовому засіданні представники відповідача в задоволенні позову просять відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що відповідачем проведена виїзна планова документальна перевірка ДП "Уладівський спиртовий завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07 по 31.03.08, результати якої висвітлені в акті № 27/23-05459163 від 11.07.2008р.

Зокрема, перевіркою встановлено порушення ст. 3, п.п 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 11.3 ст. 11, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12, п. 5.1 ст. 5 , п.п.12.1.1 п. 12.1 ст. 12, п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що полягало у завищенні ДП "Уладівський спиртовий завод" від'ємного значення об’єкту оподаткування з податку на прибуток за 2007 рік на 735291 грн. та заниження податку на прибуток за 2007 рік в сумі 31375 грн.

За наслідками даної перевірки 17.07.2008р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002382301/0 яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток за основним платежем - 31375 грн., за штрафною санкцією - 9412 грн., а всього на загальну суму 40787 грн.

В процесі адміністративного оскарження згаданого податкового повідомлення, рішенням Хмільницької ОДПІ № 4419 від 12.09.2008р., рішенням ДПА у Вінницькій області про розгляд повторної скарги № 18162/10/25-009 від 18.11.2008р. та рішенням ДПА України № 1572/7/25-0115 від 28.01.2009р. первинна та повторні скарги ДП "Уладівський спиртовий завод" залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0002382301/0 від 17.07.2008р. без змін.

Наведені обставини в силу вимог Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затверджено наказом ДПА України від 11.12.96 р. № 29 та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами" свідчать про чинність оскаржуваного рішення, оскільки підстав для його відкликання зазначені вище нормативні акти не містять.

Розглядаючи спір по суті суд визнав заявлені вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем віднесено списану кредиторську заборгованість до складу валових витрат за 1 півріччя 2007 року в сумі 171462 грн. та за 1 квартал 2008 року в сумі 13308 грн.

Такі дії підприємства Відповідачем в акті перевірки (стор. 28-29) розцінено як порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме - завищення валових витрат на 171462 грн. за півріччя 2007 року та на 13308 грн. за 1 квартал 2008 року. Податковий орган трактує, що по закінченню терміну позовної давності ДП "Уладівський спиртовий завод" не розрахувався з постачальниками за отримані раніше товарно-матеріальні цінності (сировина, пічне паливо, матеріали), тому сума заборгованості за зазначеними товарами є безповоротною фінансовою допомогою відповідно до п.п. 1.22.1 п. 1.22. ст. 1 Закону. У зв’язку з тим, що позивачем не здійснено компенсацію вартості товарів, які він отримав, то підстав для віднесення вартості цих товарів до валових витрат немає. А тому вартість вищезазначених сировини, палива, матеріалів в ході проведення перевірки перевіряючими виключена із складу валових витрат підприємства: за 1 півріччя 2007 року - на 171462 грн. (205754,82 грн. без ПДВ); за 3 квартали 2007 року на 171462 грн. (205754,82 грн. без ПДВ); за 2007 рік на 171462 грн. (205754,82 грн. без ПДВ); за 1 квартал 2008 року на 13308 грн. (15970,15 грн. без ПДВ).

Однак з такими висновками Хмільницької ОДПІ погодитись неможливо.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, а до складу таких витрат згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону включаються, серед іншого, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням передбачених обмежень.

Визначення валового доходу наведено у п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" як загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Згідно п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 цього ж Закону до складу валового доходу включається також суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

До безповоротної фінансової допомоги згідно п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" належать суми заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Пунктом 11.2 статті 11 Закону встановлені правила ведення податкового обліку, згідно яких датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податку товарів.

Висновком судово-бухгалтерської експертизи № 691 від 04.03.2010р., наданим в межах провадження цієї адміністративної справи та прийнятим судом до уваги як належний доказ в розумінні статтей 70, 82 КАС України підтверджено правильність дій позивача по віднесенню перелічених вище ТМЦ до складу валових витрат у податковому періоді, на який припадала перша подія (отримання товарів).

Цим же висновком встановлено, що вартість товарів залишилась несплаченою по закінченню строку позовної давності, а тому згідно вимог п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ДП "Уладівський спиртовий завод" правомірно списало кредиторську заборгованість, що залишилась не стягнутою після закінчення строку позовної давності і на підставі п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону про прибуток включено до складу валового доходу.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_4 підтвердила правильність вирішення поставлених на експертизу запитань та надала пояснення тотожні наведеним у висновку обґрунтуванням.

Суд погоджується з міркуванням експерта та вважає, що діючим Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачена норма, яка б зобов’язувала платника податку зменшувати або коригувати валові витрати на суми товарів, віднесених ним до валових витрат по першій з подій (оприбуткування товару), у разі неоплати товарів у межах строку позовної давності та віднесення такої кредиторської заборгованості до валового доходу відповідно до вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону. Тим більше така позиція висловлена Вищим адміністративним судом у подібних справах (ухвала від 19.10.06, ухвала по справі № К-8156/07, ухвала від 26.02.09 по справі № К-38981/06).

За таких обставин суд приходить до висновку, що зменшення Хмільницькою ОДПІ валових витрат за 2007 рік на 171462 грн. (205754,82 грн. без ПДВ) та за 1 квартал 2008 року на 13308 грн. (15970,15 грн. без ПДВ) не відповідає вимогам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому є безпідставним.

В судовому засіданні встановлено, що фактично коригування податковим органом валових витрат при списанні безнадійної кредиторської заборгованості ґрунтується на припущеннях останнього, не підтверджених правовими нормами.

Наведене свідчить, що податкове повідомлення-рішення Хмільницької ОДПІ від 17.07.2008р. № 0002382301/0 про донарахування податку на прибуток у сумі 31375 грн. та застосування фінансових санкцій на суму 9412 грн. є протиправним, а отже підлягає скасуванню.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача відповідач суду не надав.

Матеріали справи підтверджують понесені позивачем витрати по оплаті судового збору в розмірі 3,40 грн. та 3538,92 грн. грн. витрат, пов’язаних з проведенням судово-бухгалтерської експертизи.

Таким чином враховуючи положення ч. 1 ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягає присудженню зазначена сума судових витрат по даній справі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хмільницької ОДПІ № 0002382301/0 від 17.07.2008р.

Присудити з Державного бюджету України на користь ДП "Уладівський спиртовий завод" 3.40 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору та 3538,92 грн. витрат за проведення судової експертизи.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 02.07.10

Суддя          Курко Олег Петрович

30.06.2010