h

справа №  2-а-1157/08 

категорія  2.31

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 31 березня 2009 р.                                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді  Хаюка С.М. ,

при секретарі -       Дойничко О.С.    ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом  ОСОБА_1  

до   Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації    

про  стягнення 34699,00 грн.,-

встановив:

 Позивач звернувся до суду і просить  зобов”язати відповідачів прийняти документи для постановки на чергу для отримання компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1, Народицького району в сумі 34699грн. , мотивуючи тим, що має право на вказану компенсацію, але відповідач відмовив у виплаті компенсації, оскільки спадкодавець проживаючи в АДРЕСА_1 не виявив бажання переселитись.

Позивач  просить справу розглядати без його участі позов підтримує.

Представники відповідача в судове  засідання  не з”явились ,хоча про час та місце судового розгляду були повідомлені у встановленому законом порядку , а тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними  матеріалами.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов необхідно  задовольнити  повністю з наступних підстав.

Позивач отримав у спадщину  домоволодіння АДРЕСА_1, Народицького району, яке відповідно до Переліку населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України №17 від 12.01.93 відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що підтверджується копією рішення суду від ІНФОРМАЦІЯ_1, технічним паспортом.

Відповідно до ст.4 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі Закону) ,населення ,яке проживає на території безумовного(обов”язкового) відселення ,підлягає обов”язковому відселенню.Кожен громадянин, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, має право на підставі наданої йому об'єктивної інформації про радіаційну обстановку, дози опромінення і можливі їх наслідки для здоров'я самостійно приймати рішення про подальше проживання на цій території чи відселення. Право на самостійне переселення мають сім'ї, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, у складі яких є вагітні жінки або діти до 18 років, за умови, що вони за медичними показниками, які визначаються МОЗ України, проживати в цій зоні не можуть. Громадяни, які відселяються або самостійно переселяються користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.35 вказаного Закону компенсацію, передбачену ст.4 цього Закону, у повному розмірі  за цінами, встановленими на момент звернення щодо неї, мають право отримати громадяни, які не проживали на територіях радіоактивного забруднення, але одержали у спадщину майно(жилі, дачні, садові будинки, гаражі, господарські будівлі та споруди), яке не може бути перевезено із зазначених територій.

Позивач отримав у спадщину будинок в АДРЕСА_1, Народницького району ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копівєю рішення суду від ІНФОРМАЦІЯ_1, а сам  з  ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає в   АДРЕСА_2,Чуднівського району, Житомирської області,що підтверджується  паспортом  громадянина України, довідкою НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3.

Вказане домоволодіння позивач здав на баланс  В”язівської сільської ради, що підтверджується актом прийомки від 28.11.2007 року.

Однією з підстав відмови відповідача в постановці на чергу є лист Міністерства праці та соціальної політики України від 27.06.2006 року №363/0/15-06/20, відповідно до якого тільки ті спадкоємці мають право на отримання компенсації за втрачене майно, спадкодавці яких за життя набули статусу переселенців(отримали направлення на переселення) та позивач проживав раніше на забрудненій території.

Відповідно до ст.ст.24,50 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками місця проживання. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, а тому, суд вважає, що відмовляючи позивачу в постановці на чергу для отримання компенсації, відповідач обтяжує його становище й примушує використовувати належне позивачу на праві власності майно в небезпечних для здоров'я умовах відносно постійного місця проживання, так як позивач проживає в чистій місцевості.

Крім того, стаття 35 Закону не містить будь-яких обмежень або посилань на наявність у спадкодавця направлення на переселення або отримання у спадщину майна лише переселенця, як підставу для виплати компенсації спадкоємцю та те ,що спадкоємець раніше проживав на забрудненій території. Відсутні зазначені посилання і в Положенні про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою КМ України № 755 від 15.07.97. Пунктом 5 вказаного Положення єдиною підставою для отримання спадкоємцем компенсації визначено знаходження нерухомого майна на території зони радіоактивного забруднення. В переліку документів, які подаються спадкоємцем органу виконавчої влади, відсутнє направлення на переселення на ім'я спадкодавця (п.6 Положення). Вартість нерухомого майна,яке знаходиться на території зони безумовного(обов”язкового) відселення визначається  бюро технічної інвентаризації , в зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіологічного контролю  визначається  експертами  з оцінки ринкової вартості і не може бути більшою за вартість визначену  бюро технічної інвентаризації (п.1,2 Положення).

Згідно заключення  експертизи   вартість домоволодіння  становить  34699грн.

Статтею 62 Закону надано право визначати порядок застосування Закону лише Кабінету Міністрів України, а Міністерству праці та соціальної політики України таке право не надано.  

Відповідно п.10Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм,пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №939 від 20.09.2005 року, виплата компенсацій громадянам за нерухоме майно, що втрачене у разі відселення або самостійного переселення з території зон радіоактивного забруднення, та перерахунок компенсацій, виплачених громадянам у період 1992-1996 років, провадиться за попереднім місцем їх проживання уповноваженими органами у порядку черговості за списками, затвердженими відповідними органами місцевої виконавчої влади, на підставі Положення про порядок виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. N 755 , за умови надходження коштів на зазначені цілі.

Відповідно до ст.11 КАС України , суд виходить за межі позовних вимог і визнає дії відповідача неправомірними

 На підставі викладеного, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ,постановою Кабінету Міністрів України №939 від20.09.2005 року,керуючись ст.ст.6,9,10,11, 70, 71, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

постановив:

  Позов задовольнити повністю.

 Визнати дії управління праці і соціального захисту населення Народицької райдержадміністрації  неправомірними.

 Зобов'язати  управління праці і соціального захисту населення Народицької райдержадміністрації прийняти документи ОСОБА_1 для поставки  на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 в АДРЕСА_1, Народницького району ,Житомирської області  в сумі 34699 грн.

 Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Головуючий суддя:                                                                                     С.М. Хаюк