Апеляційний суд Кіровоградської області

м. Кіровоград, вул. Верхня Пермська, 2, 25006, (0522) 24-56-63

РІШЕННЯ

Іменем України

10 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючої судді — ОСОБА_1

суддів Сукач Т. О.

ОСОБА_2

при секретарі - Салабай М. В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в місті Світловодську Кіровоградської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії як дитині війни, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Світловодську Кіровоградської області на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 лютого 2010 року і

Встановила:

Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 лютого 20 і 0 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Суд визнав протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в місті Світловодську щодо нездійснення нарахування та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_3 на 30% мінімально пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст. б Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, та зобов'язав управління Пенсійного фонду України в місті Світловодськ здійснити щомісячне нарахування та виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням положенні ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року в подальшому.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивачкою постанова суду першої інстанції в частині, в якій у задоволенні позову відмовлено, не оскаржена.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення зміні з таких підстав.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Суд встановив, що позивачка набула статусу дитини війни відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі, визначеному ст.6 цього Закону . -

Наявність у позивачки права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ст.46 Конституції України.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію ст.б Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Положення ст.б Закону України «Про соціальний-захист дітей війни» є чинними і на 2009-2010 роки, оскільки її зміст не змінювався та розмір підвищення не коригувався, дія закону зупинена не була.

Враховуючи наведене, суд обґрунтовано зобов'язав управління Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, проте помилково не визначив кінцеву дату, по яку слід провести перерахунок.

Висновок суду щодо зобов'язання відповідача нараховувати підвищення до пенсії в подальшому не ґрунтуються на законі, оскільки відповідно до ст.104 КАС та ч.1 ст.З ЦПК України захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено в майбутньому. Тому рішення про нарахування та виплату позивачці підвищення до пенсії в подальшому підлягає зміні.

Зважаючи на те, що підвищення до пенсії позивачці не виплачувалося по час розгляду справи в місцевому суді, що відповідачем не оспорюється, та виходячи з меж заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що необхідно обмежити зобов'язання проведення відповідачем перерахунку та виплати підвищення до пенсії днем ухвалення постанови суду, а саме 22 лютого 2010 року.

У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду посилається на те, що розмір підвищення до пенсії дітям війни не може бути визначений виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки зазначена норма застосовується тільки для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно до цього Закону.

З такими доводами не можна погодитися, зважаючи на те, що розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Також не можна погодитися з доводами апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни та відсутність механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке ґрунтується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 304-1, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

вирішила

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Світловодську задовольнити частково.

Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 лютого 2010 року змінити, вказавши кінцеву дату проведення перерахунку підвищення до пенсії позивачці відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 22 лютого 2010 року.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя:

Судді: