Головуючий суддя в І інстанції Галаган В.І.

Справа №2-а-80/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2011 року Суддя Ржищівського міського суду Київської області Галаган В.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вона є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує передбачену ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткову пенсію. Дана пенсія не відповідає розмірам, установленим цим Законом, відповідач відмовляється здійснити відповідний перерахунок, в зв’язку з чим просить в судовому порядку зобов'язати останнього провести перерахунок та виплату пенсії.

На підставі ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач в установлений ч. 3 ст. 183-2 КАСУ строк подав заперечення проти позову, в якому позов не визнав та просить залишити його без задоволення.

Згідно ст.ст. 122 ч. 4, 128 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у справі доказів.

Оцінивши повідомлені позивачкою обставини, заперечення відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги за якими відкрито скорочене провадження підлягають задоволенню з наступних підстав:

Під час розгляду справи встановлено, що позивачка є потерпілою від аварії на Чорнобильській АЕС, має другу категорію, та знаходиться на обліку у відповідача та отримує додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи. Розмір додаткової пенсії нарахований та виплачується на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

Позивачка зверталася до відповідача щодо здійснення відповідного перерахунку, але їй було відмовлено.

Відповідач, Пенсійний фонд України, діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів, тим самим обов'язок по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії позивачу, передбаченого ст. 6 Закону, покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача та свідчить про належність відповідача.

Згідно з положеннями частини четвертої ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до

категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з зазначеним Законом особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі відповідних відсотків мінімальної пенсії за віком, а як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Обґрунтовуючи нарахований розмір пенсії, відповідач роз'яснив позивачці, що при обчисленні пенсії він виходив з розмірів, визначених Кабінетом Міністрів України, а тому виходячи з вищезазначеного, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 статті 28 Закону № 1058-ІУ встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положення частини 3 статті 28 цього Закону не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки частиною 1 цієї статті передбачено лише один мінімальний розмір пенсії за віком, а іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру додаткової пенсії позивачу застосуванню підлягають частина перша статті 50 Закону № 796-ХІІ та розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не постанова Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивачки.

Оскільки позивачці слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачці повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд приходить до висновку, що законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії ( чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.

Таким чином, вбачається за необхідне зобов'язати відповідача провести позивачці перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за виключенням суми фактично проведених виплат, починаючи з 03.12.2010 року.

Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі п.п. 18, 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року.

Керуючись ст.3,19,22,92 Конституції України, рішеннями Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, Законами України від 28 лютого 1991 року "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про Державний бюджет України на 2010 рік", ст.ст..8,9,10,11,12,18,21,69,71,86,94,99,159,1607162,163,183-2 КАС України ,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із мінімальної пенсії за віком, яка встановлена у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, - протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію, згідно зі ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка повинна становити 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір якої визначений у розмірі прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", починаючи з 03.12.2010 року, за виключенням суми фактично проведених виплат.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського адміністративного апеляційного суду через Ржищівський міський суд Київської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя:

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя: