Справа № 0908/4046/2012
Провадження № 33/779/121/2014
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Онушканич В. В.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2014 року м. Івано-Франківськ
Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Шкрібляк Ю.Д., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за його ж апеляційною скаргою, на постанову Калуського міськрайонного суду від 31 липня 2012 року, –
в с т а н о в и в :
Вказаною постановою ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець м.Калуша, вул.Підвальна, 5, кв.№4, Івано-Франківської області, непрацюючий, громадянин України,?
визнаний винуватим за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн.
З постанови судді вбачається, що ОСОБА_2 30 червня 2012 року, о 20 год. 16 хв., по вул.Незалежності, що в м.Калуші, керував автомобілем НОМЕР_1, в стані наркотичного сп’яніння, що встановлено згідно висновку Івано-Франківського ОНД.
У своїй апеляційній скарзі (далі АС) ОСОБА_2 покликається на незаконність постанови відносно нього, оскільки суд неповно дослідив докази, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи.
Просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови як такий, що пропущений з поважних причин, а постанову скасувати, закривши провадження за відсутності події адміністративного правопорушення.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 заперечив свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення і пояснив, що 30 червня 2012 року, близько 19 год., перебуваючи в тверезому стані, заїхав на своєму автомобілі на стоянку біля Калуського районного центру зайнятості. Неподалік від центру зайнятості, в лісонасадженнях, виготовив наркотики і зробив собі ін’єкцію опію, бинти і шприц забрав із собою. Потім сів в автомобіль, щоб відпочити, і заснув. Наміру їхати автомобілем він не мав. Через деякий час він прокинувся від того, що його розбудив лікар швидкої медичної допомоги. Згодом приїхали працівники міліції ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення по факту керування ним автомобілем в стані наркотичного сп’яніння, а також протокол огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, які він підписав. Згодом його відвезли в наркологічний диспансер на освідування. Окрім цього, наголосив, що перебуваючи у місцях позбавлення волі у період з 09 липня 2012 року по 06 червня 2014 року, а тому ніяких повідомлень про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення він не отримував. Повістки до суду надсилалися на неправильну адресу, оскільки за вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення адресою на час розгляду справи він не проживав. Наголосив, що суддя розглянув справу без його участі, чим порушив його право на захист. Про винесену щодо нього постанову він дізнався 12 червня 2014 року після отримання її копії в суді. Строк на апеляційне оскарження він пропустив з поважних причин, і тому просить його відновити, а постанову скасувати як незаконну.
Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_2, який просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови та скасувати постанову, а провадження закрити; перевіривши матеріали справи і витребувані документи вважаю, що апелянту слід поновити строк на апеляційне оскарження та задовольнити інші його апеляційні вимоги.
Стосовно покликань ОСОБА_2 на те, що він пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин, слід зазначити наступне.
Відповідно до 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається з відтиску штампу вхідної кореспонденції Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу 18 червня 2014 року (а.с.11-15). Тобто, з часу винесення постанови і до подання ним апеляційної скарги минуло більше 10 днів.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення є супровідний лист про те, що ОСОБА_2 дійсно надсилалась копія постанови щодо нього. Однак, вказана постанова була направлена скаржнику із пропущенням встановленого ст.285 КУпАП трьохденного строку (а.с.7). Окрім цього, в справі відсутні об’єктивні дані про те, що ОСОБА_2 отримав копію вказаної постанови, оскільки на адресу суду повернувся поштовий конверт з повідомленням про вручення з відміткою «За зазначеною адресою не проживає» (а.с.8-9).
Як вбачається із заяви ОСОБА_2, він отримав копію постанови аж 12 червня 2014 року в приміщенні суду, про що особисто розписався.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин, а тому його слід відновити.
Стосовно апеляційних вимог ОСОБА_2 скасувати постанову та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст.ст.280 та 283 КУпАП, при розгляді справи про адмінправопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Вимогами ч.2 ст.279 КУпАП передбачено, що під час судового розгляду суд, окрім іншого, заслуховує осіб, які беруть участь у розгляді справи.
Вказаних вимог закону суддя не дотримався.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, у графі «розгляд адміністративної справи» відсутня дата призначення судового розгляду (а.с.1).
Окрім цього, у справі є поштовий конверт з повідомленням про вручення поштового відправлення, яким ОСОБА_2 надсилалася повістка до суду. Вказана повістка не була вручена апелянту, оскільки за вказаною на поштовому конверті адресою, а саме: «вул.Підвальна, 5/4, м.Калуш, 77300», він не проживає, оскільки станом на 23 липня 2012 року, тобто на час розгляду справи, апелянт був виписаний з цією адреси.
Із змісту витребуваної апеляційним судом копії вироку Калуського міськрайонного суду від 25 жовтня 2013 року вбачається, що ОСОБА_2 засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.308, ч.1 ст.309, ч.2 ст.309 Кримінального кодексу України. Вказаний вирок ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 січня 2014 року залишений без зміни.
За вироком, ОСОБА_2 був затриманий правоохоронними органами за підозрою у вчиненні вищевказаних злочинів 09 липня 2012 року о 17 год. 15 хв., і до набрання вказаним вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_2 постановлено залишити без зміни – тримання під вартою.
Таким чином, на час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 знаходився під вартою, а тому об’єктивно не міг з’явитися в засідання суду.
Однак, суддя не з’ясував дійсної причини невручення ОСОБА_2 повістки, не встановив адресу його проживання та місцеперебування, натомість послався на те, що правопорушнику надсилалась повістка за адресою, зазначеною у протоколі. Такий висновок судді про те, що ОСОБА_2 був повідомлений належним чином про час, дату і місце розгляду його справи в суді, є помилковим. Розглянувши справу без участі ОСОБА_2, суддя порушив його право на захист.
Крім цього, судді слід було повторно викликати та допитати в судовому засіданні ОСОБА_2 та свідків, і на основі зібраних по справі доказів та пояснень прийняти законне та об’єктивне рішення, однак цього не було зроблено.
Апеляційний суд також констатує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 керував автомобілем у стані наркотичного сп’яніння.
Як передбачено п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України (далі Постанова) України від 23 грудня 2005 року, відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Положеннями цього ж пункту Постанови встановлено, що під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Те, що ОСОБА_2 30 червня 2012 року, о 20 год. 16 хв., по вул.Незалежності, що в м.Калуші, знаходився у стані наркотичного сп’яніння, підтверджується наступними доказами: даними з протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 (а.с.1); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, яким встановлено, що на момент огляду 30 червня 2012 року о 23 год. 15 хв. ОСОБА_2 перебував у стані наркотичного сп’яніння (а.с.2); а також вироком Калуського міськрайонного суду від 25 жовтня 2013 року.
Як ствердив сам ОСОБА_2 під час апеляційного розгляду, того дня він виготовив у лісосмузі поблизу Калуського центру зайнятості та вжив наркотичний засіб, після цього сів в автомобіль, щоб відпочити, забравши із собою попередньо заготовлені шприц з опієм та бинти, і заснув. Через деякий час його розбудив чоловік, як потім з’ясувалося ОСОБА_6 Згодом прибули працівники міліції і склали відносно нього протокол за ст.130 КУпАП.
Це об’єктивно узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_6 по кримінальній справі відносно ОСОБА_2, який пояснив, що того дня охороняв Калуський центр зайнятості, і близько 20 год. він виявив поблизу вказаної установи ОСОБА_2, який спав в салоні автомобіля.
Свідок по згаданій кримінальній справі ОСОБА_5 також підтвердив, що в той день в салоні автомобіля ВАЗ21099 він виявив ОСОБА_2В, який спав, розбудив його, і останній підтвердив, що напередодні вжив наркотичний засіб.
Вказані свідки не були допитані судом першої інстанції в рамках справи про адміністративне правопорушення, і наявними матеріалами підтверджується тільки те, що ОСОБА_2 дійсно вжив наркотичний засіб та заснув в салоні свого автомобіля, і не вчиняв будь-яких активних дій, спрямованих на виконання функцій водія.
Враховуючи вищевикладене, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп’яніння, висновок судді про наявність в діях апелянта складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, є помилковим.
З урахуванням викладеного, постанову відносно ОСОБА_2 слід скасувати як незаконну, а провадження у справі – закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, а саме його об’єктивної сторони, тобто на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
За таких обставин, АС ОСОБА_2 підлягає до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в :
Документи, додані під час апеляційного розгляду, долучити до матеріалів справи.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.
Постанову Калуського міськрайонного суду від 31 липня 2012 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, тобто за відсутності складу адмінправопорушення.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області ОСОБА_1
Згідно з оригіналом
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області ОСОБА_1